Фантастика: відмінності між версіями

В українській мові поняття фантастики як особливого різновиду творів, що описують вигаданий світ, однією з перших стала вживати [[Леся Українка]]. Зокрема в статті «Утопія в белетристиці» (1906) вона звертала увагу на [[Утопія|утопічні]] твори [[Томас Мор|Томаса Мора]], [[Еміль Сувестр|Еміля Сувестра]]<ref>{{Cite book|title = Зібрання творів у дванадцяти томах. Том 8. Літературно-критичні та публіцистичні статті|last = Українка|first = Леся|year = 1977|publisher = Наукова думка|location = Київ|pages = 155-198|language = |isbn = }}</ref>. Тривалий час, за СРСР, під фантастикою розумілося зображення дійсності в перебільшеному або надприродному вигляді<ref>{{Cite book|title = Большая Советская энциклопедия, 2-е изд, т.44|last = |first = |year = 1956|publisher = |location = Москва|pages = 521|language = |isbn = }}</ref>. Пізніше&nbsp;— різновид художньої літератури, в якому уява автора переважає над реальністю, створюючи світ, що протиставляється буденній реальності<ref>{{Cite book|title = Большая Советская энциклопедия, 3-е изд, т.27|last = |first = |year = 1977|publisher = |location = Москва|pages = 201|language = |isbn = }}</ref>. За визначенням радянського письменника [[Гуревич Георгій Йосипович|Георгія Гуревича]]: «Назвемо фантастикою літературу (і область кіно), де істотну роль відіграють фантастичні образи, тобто незвичайне, неіснуюче, невідоме або явно придумане»<ref>{{Cite book|title = Карта Страны Фантазий|last = Гуревич|first = Георгий|year = 1967|publisher = Искусство|location = Москва|pages = 33|language = |isbn = }}</ref>. За сучасним російським дослідником фантастики Константином Мзареуловим фантастика&nbsp;— це жанр мистецтва, у творах якого сюжет і система образів засновані на фантастичних компонентах<ref>{{Cite book|title = Фантастика - общий курс|last = Мзареулов|first = Константин|year = 1994|publisher = [б.и.]|location = |pages = 11|language = |isbn = }}</ref>. За [[Стругацький Борис Натанович|Борисом Стругацьким]]&nbsp;— це «чарівний сплав чуда, достовірності й дійсності»<ref>{{Cite book|title = Поэтика современной фантастики|last = Нямцу|first = Анатолий|year = 2002|publisher = Рута|location = |pages = 7|language = |isbn = }}</ref>.

 

 

Природничо-наукові включають описи аномалій відомих законів природи (наприклад, [[високотемпературна надпровідність]]), відкриття вірогідних, але досі невідомих явищ природи ([[Подорож у часі|подорожі в часі]], [[телепортація]], [[позаземне життя]]), винаходи, які відповідають сучасній на момент створення твору науковій картині світу ([[Кіборг|кіборги]], [[Квантовий комп'ютер|квантові комп'ютери]]), моделювання невідомих явищ (біологія іншопланетян). Передусім природничо-наукове фантастичне допущення лежить в основі [[Наукова фантастика|наукової фантастики]]. В разі якщо воно описує виключно відомі сучасній академічній науці або очікувані явища, винаходи, така фантастика носить назву [[Жорстка наукова фантастика|«жорсткої» наукової фантастики]].

 

 

 

 

== Піджанри фантастики ==