Династія Хань: відмінності між версіями

Згодом Лю і Сян вступили у боротьбу за одноосібне владарювання над Китаєм. [[202 до Р.Х.|202 року до Р. Х.]] Лю розбив противника в [[Битва при Ґайся|битві при Ґайся]] й об'єднав Піднебесну. Встановив столицю в [[Чанань|Чанані]], що розташовувалось неподолікнеподалік попередньої столиці Сяньяна. й проголосив створення династії Хань під новим імператорським іменем Гао Цзу. Заклав новий адміністративно-територіальний устрій, основною одиницею якого стало [[командирство]]. Роздав землі й титули ванів своїм родичам та відданим підлеглим. Багато зробив для зміцнення конфуціанства, рушийноїрушійної силою якого був [[Лу Ґу]].

Тривалий час після смерті імператора Пін-ді влада знаходилася у регентської ради на чолі із [[Ван Ман]]ом. У 6 році в якостіяк імператора обрано прапраонука імператора [[Сюань-ді]]&nbsp;— Лю Іня. Втім він фактично не правив, владу зберіг ''дасима'' <small>(титул)</small> Ван Ман. Останній оженив його на своїй онукі. Зрештою Ван Ман побачивши підтримку військових та чиновництва на свою користь, вирішив скинути династію Хань. Зрештою у 9 році Ван Ман скинув імператора Жуцзи-ді й оголосив про створення нової династії Сінь 新.

Період правління [[Ван Ман]]а (9-23 н.&nbsp;е.) на короткий час перервало правління [[Династія Хань|динстії Хань]] (207 до н.&nbsp;е.&nbsp;— 220 н.&nbsp;е.) у [[Китай|КитаЇ]]. Після проведення усіх необхідних процедур Ван Мана було визнано новим імператором. Із самого початку новий володар Китаю намагався провоести реформи для зміцнення центральної влади, послаблення аристократії, розширення підтримки серед селян. В результаті фінансових дій Ван Ман фінансовий стан аристократії значно погіршився, а її вплив усередині країни суттєво зменшився. Водночас була надана державна підтримка торгівлі. Голод 21 і 22 років спровокував приєднатися до численних повстанців селянство. Їх підтримала місцева знать, яку незабаром очолив рід Лю&nbsp;— представники поваленої династії Хань, що мали кровний зв'язок з її засновником, [[Лю Бан]]ом. У 22 році армія узурпатора двічі зазнала поразки від прихильників старої династії та армії повстанців—"«червонобрових"» на чолі з [[Фань Чун]]ом.