Відкрити головне меню

Зміни

уточнення
| Name = Натуральна віспа
| Image = Child with Smallpox Bangladesh.jpg
| Caption = Дівчинка з Бангладешу, хвора натуральноюна віспоюнатуральну віспу (1973 р.рік). Про повне знищення віспи у Бангладеші було оголошено у грудні 1977 р.року, коли [[ВООЗ]] офіційно підтвердила цей факт.
| ICD10 = {{ICD10|B|03| |b|00}}
| ICD9 = {{ICD9|050}}
}}
 
'''Ві́спа''' (часто '''натуральна віспа''', {{lang-la|Variola vera}})&nbsp;— вірусне[[Інфекційні захворювання|інфекційне]] [[вірус]]не [[антропоноз]]не захворювання, збудник віспи&nbsp;— складний [[вірус]], він має власнумістить [[ДНК]], розмножується в цитоплазмі клітин. В 1979 році [[Всесвітня організація охорони здоров'я]] офіційно повідомила, що віспанатуральна людинивіспа ліквідована за допомогою [[вакцинаціяВакцинація|вакцинації]]<ref name=WHO_Factsheet>{{cite web|title=Smallpox|work=WHO Factsheet|url=http://www.who.int/mediacentre/factsheets/smallpox/en/|accessdate=2007-09-22|deadurl=403|archiveurl=https://archive.is/ZCj0|archivedate=2012-05-29}}</ref>, попри це, все ще існує можливість внутрішньолабораторного зараження при проведенні наукових досліджень з подальшим розповсюдженням хвороби.
 
== Історичні відомості ==
== Історія ==
Віспа&nbsp;— одне з найдавніших захворювань. Опис віспи було знайдено в єгипетському папірусі Аменофіса I, складеному близько 4 тис. років до нашої ери.
 
В [[Російська імперія|Російській імперії]] вакцинаціяваріоляція (рання,метод раннього небезпечнанебезпечного вакцинащеплення) була проведена після смерті від віспи 15-літнього імператора Петра II. Першими щепленими від віспи були [[Катерина II]], Великий князь Павло Петрович, Велика княгиня Марія Федорівна, а через кілька днів і онуки Катерини&nbsp;— Олександр і Костянтин Павловичі. Звичайному селянському хлопчині Олександру Маркову, від якого булавзяли щепленаматеріал віспоюдля Катеринащеплення Катерини II, було дарованодарували дворянство, надали прізвище Оспєнний і герб.<ref>[http://festival.1september.ru/articles/211071/ щеплення Катерини II]</ref>
 
В кінці XVIII століття англійський лікар [[Едвард Дженнер]] винайшов безпечне щеплення від віспи на основі вірусу коров'ячої віспи, яка потім була щеплена в Європі масово.
 
== Епідеміологія ==
Роль джерела інфекції грають хворі, які у перші дні захворювання виділяють збудника у зовнішнє середовище з частинками слизу з носоглотки (повітряно-краплинний шлях передачі інфекції), а пізніше&nbsp;— при відпаданні кірочок, що містять вірус, зі шкіри та слизових оболонок (контактним шляхом).
 
== Етіологія ==
[[Файл:Smallpox virus virions TEM PHIL 1849.JPG|thumb|Віріони натуральної віспи (збільшено у 370000 разів)]]
Збудник віспи відноситьсявідносять до вірусів родини ''Poxviridae'', підродини ''Chordopoxviridae'', роду ''Orthopoxvirus''; містить ДНК, має розміри 200—350&nbsp;нм, розмножується у цитоплазмі з утворенням включень<ref name = PinkBook>{{cite book | author = Atkinson W, Hamborsky J, McIntyre L, Wolfe S (eds.) | chapter = Smallpox | title = Epidemiology and Prevention of Vaccine-Preventable Diseases (The Pink Book) | edition = 9th | pages = 281–306 | publisher = Public Health Foundation | location =Washington DC |year = 2005 | url = http://www.cdc.gov/vaccines/pubs/pinkbook/downloads/smallpox.pdf | archiveurl =http://web.archive.org/web/20100409144819/http://www.cdc.gov/vaccines/pubs/pinkbook/downloads/smallpox.pdf | archivedate = 2010-04-09| format = PDF}}</ref>. Вірус натуральної віспи має антигенну споріденість із [[еритроцит]]ами [[Групи крові|групи А]] крові людини, що зумовлює слабкий імунітет, високу захворюваність та смертність. Він стійкий до впливу зовнішнього середовища, особливо до висушування та низьких температур. Він може тривалий час, упродовж місяців, зберігатися у кірочках, взятих з оспин на шкірі хворих, у замороженому та [[Ліофілізація|ліофілізованому]] стані залишається життєздатним декілька років.
 
== Епідеміологічні особливості ==
Роль джерела інфекції грають хворі, які у перші дні захворювання виділяють збудника у зовнішнє середовище з частинками слизу з носоглотки ([[Інфекція#Повітряно-крапельний механізм|повітряно-краплиннийкрапельний шляхмеханізм передачі інфекції]]), а пізніше&nbsp;— при відпаданні кірочок, що містять вірус, зі шкіри та слизових оболонок ([[Інфекція#Контактний механізм|контактним механізмом]]&nbsp;— шляхом безпосереднього контакту, так і внаслідок того, що вірус з кірочок потрапляє до пилу (пиловий шлях), який піднімається у повітря і надалі проникає до організму здорової людини через дихальні шляхи.
 
== Патогенез ==
== Класифікація і клінічні ознаки ==
Розрізняють такі '''клінічні форми''':
#* '''поширена форма''' з достатньо рясним [[висип]]ом на шкірі та слизових оболонках (зустрічається найчастіше);
#* '''геморагічна форма''';
#* '''зливна віспа''';
#* '''віспяна пурпура''' (вкрай тяжка форма віспи з летальним кінцем);
#* '''варіолоїд'''&nbsp;— атипова, легка, стерта форма хвороби у людей, в яких є імунітет після профілактичних щеплень.
 
'''[[Інкубаційний період]]''' від 5 до 15 днів.
{{reflist}}
 
{{Інфекція-доробити}}
{{Disease-stub}}
{{Бібліоінформація}}