Ботаніка: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
в якості → як
Рядок 29:
== Значення ботаніки ==
[[Файл:Fotosynteza3.png|thumb|Загальна схема фотосинтезу]]
Вивчення рослин має життєво важливе значення, через те що вони є фундаментом для усього [[Фауна|тваринного світу]] на Землі. Рослини виробляють більшу частину [[оксиген|кисню]] та [[Їжа|продуктів харчування]] для забезпечення життєдіяльності людей та інших організмів. Рослини, [[водорості]] та [[ціанобактерії]] є основними групами організмів, які здійснюють [[фотосинтез]] — процес, який використовує енергію сонячного світла для перетворення води та [[двоокис вуглецю|двоокису вуглецю]] на [[вуглеводи]], які можуть бути використані як в якості джерела хімічної енергії так іабо в органічних молекулах, які використовуються у структурних компонентах [[Клітина|клітин]]. В якостіЯк побічногопобічний продуктупродукт фотосинтезу рослини викидають [[кисень]] у атмосферу, газ, який необхідний майже усім організмам для здійснення [[Клітинне дихання|клітинного дихання]]. Окрім того, вони впливають на глобальний [[вуглецевий цикл]] та [[кругообіг води]], а також [[Корінь|корені]] рослин зв'язують та стабілізують [[ґрунт]], запобігаючи [[Ерозія|ерозії]]. Рослини мають вирішальне значення для майбутнього людського суспільства, оскільки вони дають їжу, кисень, [[Лікарські засоби|ліки]] та [[природні ресурси]] для людей, а також створюють та зберігають ґрунт.
 
У сучасній ботаніці широкого розмаху набули дослідження структурно-функціональної організації рослинних [[клітина|клітин]], [[Розмноження|репродукції]], росту та розвитку рослин, біохімічного складу, [[метаболізм]]у та його регуляції, процесів [[репарація|репарації]] та [[адаптація|адаптації]] до змін умов довкілля [[нижчі рослини|нижчих]] та [[вищі рослини|вищих рослин]] [[in vivo]] та [[in vitro]] на органному, клітинному та молекулярному рівнях. Ці питання розглядалися на міжнародний ботанічних конгресах у [[Японія|Японії]] у 1993 році та у [[США]] у 1998 році. Крім класичних методів (морфолого-географічного, анатомічного, ембріологічного та цитологічного), застосовуються методи [[Електронний мікроскоп|електронної мікроскопії]], електронної цитохімії, імунохімії та імуноцитохімії, [[Авторадіографія|авторадіографії]], [[молекулярна біологія|молекулярної біології]], [[біофізика|біофізики]], культури органів, тканин та клітин, [[Генетична рекомбінація|рекомбінації]] молекул та [[Генна інженерія|генної інженерії]]. Ефективне використання у фундаментальних дослідженнях знаходять [[Генетично модифікований організм|трансгенні рослини]] та [[мутант]]и. Із застосуванням відповідних методів біохімії, молекулярної біології та математики у систематиці рослин виділено такі напрями, як хемо- та геносистематика, нумерична систематика та [[кладистика]]<ref name="esu"/>.