Макарівський замок: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
створення статті "Макарівський замок" Мітки: суміш розкладок у тексті Візуальний редактор |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Макарівський замок''' - зруйнований замок XVI-XVIII століття в [[Макарів|смт. Макарові]] [[Київська область|Київської області]].
== Археологічні дані ==
Перший етап будування - кінець XVI століття, останній - XVIII ст.<ref>{{Cite web|url=http://zamki-kreposti.com.ua/kievskaya-oblast/gorodicshe-zamok-makarov/|title=Городище и замок в пгт Макаров: История|website=zamki-kreposti.com.ua|accessdate=2016-08-18}}</ref><blockquote>''<span lang="ru" dir="ltr">"Макаров, п.г.т. Киевская обл. Близ пос, на мысу прав. бер. р. Здвиж, городище. Округлая (диам. 80 м) в плане площадка поселения с напольной стороны укреплена рвом (шир.20 м, глуб.6 м). Ранее, по-видимому, по периметру городища шел вал, ныне уничтоженный. На склонах городища и участке примыкающего к нему берегового плато встречаются обломки древнерусской (ХII-ХIII вв.) гончарной керамики и материалы XVII в. На месте древнерусского городища в XVI-XVII вв. существовал замок. По-видимому, это поселение является остатками древнерусского Здвижденя, впервые упомянутого в летописи под 1097 г."</span>'' <ref>Древнерусские городища X–XIII вв. Свод археологических памятников / Ред. А. К. Зайцев. Российский гуманитарный научный фонд.. — М.: Христианское издательство, 1996. — 256 с. — 1 500 экз. — ISBN 5-7820-0030-9. (обл.)</ref></blockquote>
Рядок 8 ⟶ 11:
== Історія ==
Вже Макарівський онук, Михайло, наприкінці XVI ст. будує в Макарові, на березі річки [[Здвиж]] замок. Фортечні стіни оточують рови з водою, земляні вали, по верху яких – дерев’яний [[Палісад|частокіл]]. Потрапити до фортеці можна було через кілька укріплених воріт, <u>Макарівський замок став однією з найміцніших фортець на [[Полісся|Поліссі]]</u> <ref name=":0">{{Cite web|url=http://mr-brut.livejournal.com/269553.html|title=Макарів. На Київськім Поліссі перлинонька сія|last=mr_brut|website=І ти, Брут?|accessdate=2016-08-18}}</ref>. Тут місцеві [[Феодал|феодали]] ховалися від гніву повсталих селян, звідси робили напади на своїх сусідів. Особливо «прославився» розбоями і грабежами польський коронний стражник [[Лащі|Самуїл Лащ]], який деякий час володів Макаровом. Його [[Жовнір|жовніри]] катували селян, виривали козакам бороди, запрягали їх у плуги <ref>{{Cite web|url=http://imsu-kyiv.com/msta-sela-kivsko-oblast/makarivskyj-rajon/makariv.html|title=Макарів|accessdate=2016-08-18}}</ref>.
У 1672 р. до Макарова вступило польське військо на чолі з полковником Яном Пивом. Вулиці села були залиті кров'ю, багато жителів було ув'язнено, а їх оселі - розгромлено. Київський сотник Федір Ляшко в березні того року повідомляв київського полковника Якова Дмитрієвича, що "ляхи з Макарова людей постинали и, много зла починивши, знову до Макарова увійшли". Загарбники, отаборившись у замку, чинили набіги на сусідні села, нападали на землі, що належали Росії, доходили навіть до Києва, про що 15 червня [[1672 рік|1672 р.]] цар [[Олексій Михайлович]] повідомляв польського короля.
Після вигасання роду [[Макаревичі|Макаревичів]] Макарів деякий час належав [[Радзивілли|Марії Радзівіл]]. На початку XVIII ст. село стало власністю одного з найбільших магнатів [[Правобережна Україна|Правобережжя]] князя [[Любомирські|Любомирського]], якому належало на Україні понад 30 міст і 738 сіл. Побоюючись масових втеч селян у російські володіння, польські феодали і в порубіжних землях змушені були дещо послабити [[Експлуатація|експлуатацію]]. У першій половині XVIII ст. [[панщина]] становила тут 2 дні на тиждень. Але минав час - і поміщицький визиск зростав. Селян змушували відбувати по кілька [[Толока|толок]] на рік, виходити на заорки й оборки, закоски й обкоски, [[зажинки]] й [[обжинки]], мочити коноплі, тіпати [[Прядивні і волокнисті рослини|прядиво]], лагодити замок тощо.
Посилення гніту штовхало селян Макарова на нові виступи проти визискувачів. У [[1768 рік|1768 р.]], під час [[Коліївщина|Коліївщини]], [[Гайдамаки|гайдамацький загін]] під проводом [[Іван Бондаренко (гайдамацький ватаг)|Івана Бондаренка]] зайняв Макарів і вигнав шляхту й орендарів, зруйнував замок, [[Уніатська церква|уніатську]] церкву і костьол. Новий власник містечка [[ксьондз]] К. Росцішевський разом з надвірною міліцією залишив замок і втік до [[Олевськ|Олевська]] <ref name=":1">{{Cite web|url=http://adm-makariv.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=151|title=Історія смт Макарів|last=Administrator|website=adm-makariv.gov.ua|accessdate=2016-08-18}}</ref>.[[Файл:Поселення Макарів.jpg|міні|Парк на місці колишнього замку]]
▲[[Файл:Городище і селище Макарів.jpg|міні]]
У перші дні окупації фашисти розстріляли в парку над Здвижем понад 300 мирних жителів і захоплених у полон воїнів. Відразу ж розпочалася боротьба проти німецьких окупантів. У березні 1942 року в Макарові було створено підпільну організацію, на чолі якої став А.Г. Лопата<ref name=":1" />.
== Виноски ==
| |||