Відмінності між версіями «Кароль Антоневич-Болоз»

Він прославився як проповідник і місіонер, особливо під час селянських заворушень в [[1846]] року. Боровся проти пияцтва і був ініційованого благодійності. Після появи єзуїтів в [[Галичина|Галичині]] у [[1848]] році Кароль Антоневич проповідував у [[Краків|Кракові]], [[Прикарпаття|Прикарпатті]], [[Сілезія|Сілезії]] та [[Велике Князівство Познанське|Великому Князівстві Познанському]]. У Обрі він заснував єзуїтський колегіум та став першим його настоятелем.
 
Доглядав та надавав непосильну допомогу хворим на [[холера|холеру]], але, захворівши, і сам став жертвою жертвою епідемії. Помер Кароль Антоневич [[14 листопада]] [[1852]] року вта був похований у Обрі.
 
== Творчість ==
Кароль Антоневич написав велику кількість оповідань та віршів. Є автором відомих релігійних пісень:
* "Biedny, kto Ciebie nie zna od powicia";
* "Chwalcie łąki umajone";
* "Do Betlejemu pełni radości" (колядка);
* "Nazareński śliczny kwiecie";
* "Nie opuszczaj nas";
* "O Józefie uwielbiony";
* "O Maryjo, przyjm w ofierze";
* "Panie, w ofierze Tobie dzisiaj składam" та багатьох інших.
 
Незадовго до вступу в орден, він написав пісню – гімн, яка є вираженням людської "долини сліз" і, одночасно, особистим виразом віри, надії і любові - "В хресті страждання, в хресті спасіння".
 
У поезії Антоневича домінують три ідейно-тематичних гілки - свідоме переживання благодаті Божого дитинства, прийняття страждання як важливого елемента християнського життя та посилена любов і шанування [[Діва Марія|Пресвятої Діви Марії]]. Останнім твором, завершеним вже після смерті автора одним з його братів священнослужителів, "Розсадник" - коляда для дітей. Книга була видана вперше в Познані видавництвом Л. Межбаха у [[1857]] році.
 
== Твори ==
Твори Короля Антоневич видавалися у різних світських і релігійних періодичних виданнях:
* Sonety (Lemberg, 1828);
* Bielany, poezya (Lemberg, 1829);
* Stanzen eines nordischen Aschenmannes (Wien, 1831);
* Listki palmowe (Wien, 1834);
* Wspomnienia Mikuliczyna 1833 (Lemberg, 1834);
* Majówka w Orzechówce (1845);
* Święty Isydor, oracz. Podarek dla szkółek ludu naszego (Leszno, 1849);
* Obrazki z życia ludu wiejskiego dla szkółek wiejskich (Lemberg, 1850);
* Czytania świąteczne dla ludu naszego (zwei Teile, Krakau, 1850);
* Droga krzyżowa. Z rycinami stacyj (Krakau, 1850);
* Pamiątka jubileuszu w roku 1851 (Krakau, 1851);
* Ojcze nasz. Upominek missyjny dla matek i dziatek (Leszno, 1852);
* Nauki i mowy przygodne miane w Krakowie (Krakau, 1853);
* Wspomnienia missyjne z roku 1846 (Posen, 1855).
 
Наприкінці XX століття його твори були видані окремими книгами:
* Antoniewicz Karol Bołoz: Już majowe świecą zorze...(Gazeta Niedzielna, 1990);
* Antoniewicz Karol Bołoz: Kwiat nadziei, kwiat miłości... (Gazeta Niedzielna, 1990);
* Antoniewicz Karol Bołoz: Majowe kwiecie (Gazeta Niedzielna, 1992);
* Antoniewicz Karol Bołoz: Majowe kwiecie (Gazeta Niedzielna, 1994);
* Antoniewicz Karol Bołoz: Ona czuwać będzie... (Gazeta Niedzielna, 1990).
 
== Джерела ==
* Słowniki: Polski Słownik Biograficzny; EK; Nowy Korbut; EWoJ.
* Constantin von Wurzbach: Antoniewicz, Karl Boloz, Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 1. Verlag L. C. Zamarski, Wien 1856, S. 48 f.
 
== Посилання ==
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}