Леклерк Ніколя-Габріель: відмінності між версіями

За весь час перебування в Росії (1759–1765, 1769–1775), Леклерк був свідком останніх років правління [[Єлизавета Петрівна|Єлизавети Петрівни]], не тривалого правління [[Петро ІІІ|Петра ІІІ]] та сходження на престол [[Катерина ІІ|Катерини ІІ]]. Остання у роки свого правління проводила реформи у галузі педагогіки свідком яких став і Леклерк. Імператриця зацікавившись теоріями [[Локк]]а і [[Руссо]], мала намір за допомогою виховання і освіти створити «нову породу людей» освіченних і працьовитих громадян, тому її реформам підлягли вже існуючі та нові заклади освіти. Ці реформи не обійшли Леклерка стороною так як він був директором наук у Сухопутному шляхетному кадетському корпусі. Діяльність Леклерка як педагога представлена текстами декількох промов перед учнями Кадетського корпусу і Академії мистецтв які були опубліковані у 1772–1774 роках. Наприклад «Речь в Публичном собрании императорской Санктпетербургской Академии художеств» (1773) у якій француз дає класифікацію мистецтв по видам, розгладає спаввідношення різних видів мистецтв з природою, обговорюе проблему розуму і почуттів у творчості. У цьому ж 1773 році був виданий його твір «Філософські міркування про виховання». Ще одна промова яка була видана у 1774 році « Мистецтво являється у світ з успіхом» була присвячена випускникам кадетського корпусу як напутнє слово.

 

 

== Посилання ==