Клеопатра VII: відмінності між версіями

м
доповнення, оформлення
[перевірена версія][перевірена версія]
м (додана Категорія:Клеопатра з допомогою HotCat)
м (доповнення, оформлення)
'''Клеопатра VII Філопатор''' ({{lang-el|Κλεοπάτρα Φιλοπάτωρ}}, [[69 до н. е.]] — [[30 до н. е.]]) — цариця Єгипту, з династії [[Птолемеї]]в, донька Птолемея XII, остання з царських правителів [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]]. Її правління тривало 21 рік ([[51 до н. е.]] — [[48 до н. е.]] і [[47 до н. е.]] — [[30 до н. е.]]).
 
Прославлена завдяки драматичній історії кохання до римського полководця [[Марк Антоній|Марка Антонія]]. У роки її правління Єгипет був захоплений Римом, а сама Клеопатра покінчила життя самогубством, щоб не потрапити в полон першого римського імператора Октавіана Августа. Клеопатра стала одним із найпопулярніших античних персонажів у кінофільмах та літературних творах{{джерело}}.
 
== Життєпис ==
Народилася в грудні 70 або на початку січня 69 року до н. е., наслідувала трон батька навесні 51-го. Введена до династичного культу, як Батьколюбива Богиня ({{lang-el|Θεα Φιλοπατωρ}}), пов'язана при вступі на царство як старша правителька зі своїм 11-річним братом Птолемеєм XIII Філопатором (62/61 — 13 січня 47 до н. е.). Славилася розумом і освіченістю. Клеопатра, всупереч стереотипам, була далеко не красунею, про що, зокрема, свідчить [[Плутарх]].
 
[[48 до н. е.]] позбавлена влади, вигнана з Єгипту. Повернула собі трон за допомогою [[Юлій Цезар|Юлія Цезаря]]. Близько 25-30 серпня 48 року (народила від нього сина [[Цезаріон]]а в 47 році). Була пов'язана як старша правителька з братом Птолемеєм XIV Філопатором Філадельфом (60/59 — 4 вер. 44), як Батьколюбиві і Братолюбиві Боги (Θεοι Φιλοπατορες και Φιλαδελφοι) на початку січня 47-го. Від 4 вересня 44-го пов'язана як старша правителька зі своїм трирічним сином Птолемеєм XV Цезаріоном Філопатором Філометором.
== Див. також ==
* [[Килим Клеопатри]]
* [[216 Клеопатра]] - — астероїд, названий на честь правительки.
* [[Клеопатра (кратер)|Клеопатра]] — кратер, названий на честь правительки.
 
== Література ==