Східноазійська меншина в Південній Африці, яка, здавалося, не належала до жодної з чотирьох груп, була постійною дилемою для уряду апартеїду. КитаціКитайці Південної Африки, які були нащадками мігрантів, шо приїхали працювати на золотих копальнях навколо [[Йоганнесбург]]у наприкінці дев'ятнадцятого століття, були класифіковані як «інші азіати» і, отже, «не-білі», а іммігранти з [[Японія|Японії]] і [[Тайвань|Тайваню]], з якими ПАР підтримувала дипломатичні та економічні стосунки, були визнані «почесними білими» з тими ж привілеями, як і звичайні білі.<ref>{{cite web|url=http://blogs.wsj.com/chinajournal/2008/06/19/in-south-africa-chinese-is-the-new-black|date=2008-06-19|title=In South Africa, Chinese is the New Black|publisher=China Realtime Report|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZtMI30u|archivedate=2013-06-23}}</ref>
