Трансфермієві війни: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Олег.Н (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Олег.Н (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 54:
У подальших дослідженнях радянська група розробила новий метод, який дав змогу на новому рівні відтворити синтез ізотопа <sup>260</sup>104, проведеного у 1964 році. Зокрема, ними було встановлено, що період спонтанного поділу є значно меншим від попередніх даних (100±50 мс проти 300). Отримані дані узгоджувалися тими, що були раніше отримані науковцями з Берклі.<ref name="Hyde"></ref>
Відкритим залишалося питання періоду напіврозпаду для ізотопа <sup>260</sup>104. У 1975 році дубненська група провела свій дослід, опромінюючи мішень з <sup>246</sup>Cm пучком <sup>18</sup>O і зафіксувавши утворення цільового ізотопа з періодом напіврозпаду 80±20 мс, про що повідомила Ґіорсо. Аналогічні результати планувалося отримати і науковою групою від чотирьох американських лабораторій та спостерігача від
У квітні і вересні 1976 року дубненськими науковцями (за присутності делегата від Берклі) було проведено взаємодію <sup>249</sup>Bk(<sup>15</sup>N, <sup>4</sup>n) <sup>260</sup>104 та отримано значення напіврозпаду 76±8 мс. У 1985 році від американської сторони з'явилися набагато точніші результати, зокрема 21±1,1 мс для реакції <sup>248</sup>Cm та <sup>16</sup>O. Того ж року під керівництвом [[Тер-Акопян Гурген Мкртичевич|Гургена Тер-Акопяна]] лабораторія в
=== Елемент 105 ===
|