Трансфермієві війни: відмінності між версіями

Відкритим залишалося питання періоду напіврозпаду для ізотопа ²⁶⁰104. У 1975 році дубненська група провела свій дослід, опромінюючи мішень з ²⁴⁶Cm пучком ¹⁸O і зафіксувавши утворення цільового ізотопа з періодом напіврозпаду 80±20&nbsp;мс, про що повідомила Ґіорсо. Аналогічні результати планувалося отримати і науковою групою від чотирьох американських лабораторій та спостерігача від ДубнаДубни за реакцією ²⁴⁹Bk(¹⁵N, 4n) ²⁶⁰104, однак жодної активності із часом у 80&nbsp;мс помічено не було. Ці дані, а також хронологічний огляд експериментів, були оприлюднені 26 травня 1976 року на 3-ій конференції «Nuclei Far From Stability» ([[Каржез]], [[Франція]]) у доповіді Ґіорсо<ref>{{Стаття | author =Ghiorso, A. | title =Final resolution of the element 104 question | url =http://www.iaea.org/inis/collection/NCLCollectionStore/_Public/08/312/8312031.pdf | journal =3rd International Conference On Nuclei Far From Stability | date =1976 | volume = | issue = | pages = | issn = | doi = | accessdate = }} {{ref-en}}</ref>, яку розкритикував Друїн.<ref name="Hyde"></ref>

У квітні і вересні 1976 року дубненськими науковцями (за присутності делегата від Берклі) було проведено взаємодію ²⁴⁹Bk(¹⁵N, ⁴n) ²⁶⁰104 та отримано значення напіврозпаду 76±8&nbsp;мс. У 1985 році від американської сторони з'явилися набагато точніші результати, зокрема 21±1,1&nbsp;мс для реакції ²⁴⁸Cm та ¹⁶O. Того ж року під керівництвом [[Тер-Акопян Гурген Мкртичевич|Гургена Тер-Акопяна]] лабораторія в ДубнаДубні отримала досить близькі результати&nbsp;— 28±6&nbsp;мс.<ref name="Hyde"></ref>