Руська Мокра: відмінності між версіями

 

Із заходу розташовані гори Гропа і Ружа, які продовжуються полонинами Кичера і Красна та височать над селом з південної сторони.

 

Із східної сторони від Усть-Чорної простяглася полонина Діл на південно-східну сторону до урочища «Яновець», де з півночі стереже село полонина Прибуй. Найвищою вершиною є гора Стримба (понад 1600 м над рівнем моря).

 

Життя в селі розпочалося в першій половині XVIII століття. Його заснували переселенці — втікачі русини, із західноукраїнських земель, що втікали від феодального гноблення та кріпацтва. Свідченням цього є прізвища, які поширені в селі Горкавчук, Лупір, Бігун, Країло, Магаль, Менджул, Ігнатюк, предки яких були «опришками». Із цієї причини вони боялися покарання за свої поступки, а потім не хотіли платити панам данини, хотіли бути вільними і переселилися в густі ліси сьогоднішньої Руської Мокрої. Їхнім заняттям було полювання на диких звірів, шкуру яких обмінювали в Польщі (нині Івано-Франківська область) на їжу і різні потреби. Біля своїх домівок, які будували з круглого лупленого дерева, викорчовували ліс для присадибних ділянок, пізніше стали розводити овець, кіз, яких випасали на полонинах.

Кліматичні умови були надто суворими. З листопада і до квітня лежав сніг, висота якого сягала до трьох метрів, після чого розпочиналася холодна, волога весна. Літо супроводжувалося

частими дощовими опадами, тому корінні жителі поселення — русини назвали село Руська Мокра, а річку — Мокрянка.

У 1775 році за наказом Австрійської королеви Марії-Терезії з Австро-Угорщини, Верхньої Тиранії в села були заслані 200 фахівців лісового господарства, які утворили поселення в

верхній частині долини, яке дістало назву Німецька Мокра. Вони вирубували ліс і

В 1946 році вперше в селі Руська Мокра створено сільську раду. До 60-х років проходило укрупнення сільських рад. Об'єднали села Комсомольськ, Руська Мокра, Лопухово і сільську

раду створили в селі Усть-Чорна.

При незалежній Україні знову створена сільська рада.

 

Руськомокрянська школа була заснована в 1947 році. Це були чотири приміщення, пристосовані з німецьких хат — початкові класи. В 1955 році на зміну початковій освіті прийшла семирічна

школа, а з 1962 року стала восьмирічною. В період 1972—1975 років побудований корпус нової школи. За часи незалежності восьмирічну школу реорганізовано в загальноосвітню І-ІІ ступенів.

Спочатку діти села Комсомольськ ходили до школи в сусідню Руську Мокру, де було всього 4 класи. Пізніше в будинку лісничого в с. Комсомольськ зробили школу на 4 класти для місцевих дітей і ще 3 класи були в одному з місцевих будинків. Так була заснована семирічна школа. В 1968 році до колишньої чотирьох класної школи добувають ще декілька класів і школа стає восьмирічною.

 

 

З кінця 1780 років діяла церква Святого Івана Непомуцького, на вежі якої були три дзвони, але у 1917 році найбільший дзвін забрали. Після війни громада купила новий великий дзвін, для якого у 1924 році збудували окрему дерев'яну дзвіницю.

У верхівці Тересви, біля села Руська Мокра, в 1775 році було засновано австрійську колонію Дойч-Мокра (тепер Комсомольськ). Село Комсомольськ — одне з найвіддаленіших куточків

Тячівського району, бо розташоване майже за 80 км від районного центру.

 

З розповідей старожилів в с. Комсомольськ була висока культура та порядок. Вулиця була викладена кам'яною бруківкою, охайно та чисто біля кожного будинку, завжди впорядковані двори були прикладом для жителів урочища — русинів.

На початку урочища за річкою стояв великий млин, побудований з дерева з великим дерев'яним колесом, яке оберталося під дією води.

 

 

Хоча і пройшло багато років, та ніхто не забуває історію заснування села Комсомольськ. Не забувають про це село його потомки, які щороку навідуються сюди з Австрії та Німеччини.

На території Руської Мокрої є п'ять  мінеральних джерел, багатих на залізо та інші корисні для життя і здоров'я мінерали. Діють три туристичні комплекси: «Діана»,

«Ялинка» та «Карпати», а також багато будинків зеленого туризму.

* Менджул Іван Михайлович – депутат Тячівської районної ради шести скликань, 29 років був головою сільського комітету при селах Руська Мокра та Комсомольськ ветеран Німецько-радянської війни, якому виповнилося 91 рік.

 

 

[[Категорія:Села Закарпатської області]]