Христина Катракіс: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон |
м Заміна неперекладених посилань шаблоном |
||
Рядок 34:
Коли Христині було 6 років, вона постраждала від Чорнобиля<ref name="BELL1">[http://www.highbeam.com/doc/1P2-21888507.html Bill Ellis. Touched by tragedy of Chernobyl, artist's work radiates power] {{ref-en}}</ref>. "Дача, де ми жили тоді, була за 30 кілометрів від реактора. Через це довго мала проблеми зі щитовидною залозою. Мій син народився із «чорнобильським» серцем. Це коли воно має багато дірочок. Помер, коли йому було вісім днів. І я захотіла зробити щось таке, щоб усім розповісти, що я пережила. Почала малювати «Зону», — згадувала Христина Катракіс в одному з своїх інтерв'ю<ref name="KATR2"></ref>.
Згодом за серію картин «Зона» була нагороджена премією ООН в галузі мистецтва «Свобода творити». У картинах є елементи з творчості художниці [[Приймаченко Марія Оксентіївна|Марії Примаченко]]. В дитинстві Христина з мамою приїжджали до Марії в її село. «Вона подарувала мені картину „Великий звір їсть зорі“. Відтоді вона завжди зі мною. Марію Примаченко називаю своїм ангелом-охоронцем. Коли малювала „Зону“, відчувала її присутність. Тому в деяких картинах є ті самі зорі й той самий звір»<ref name="KATR1"></ref><ref>[http://archiv.artguide.ru/ru/articles/51/307 Конец света. Искусство Чернобыля]
Христина виїхала в Америку, коли їй було 12 років. Тоді її батько отримав замовлення на монумент у [[Чикаго]]. Батьки повернулися в Україну, а дівчинка залишилася навчатись в США<ref>[http://gazeta.ua/post/370592 Дівчина з пам'ятника схожа на мене]"Газета по-українськи", № 1170 за 04.02.2011</ref>.
| |||