Соціалістична держава: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
|||
Рядок 34:
Кілька колишніх і сьогоденних держав прямували шляхом марксизму, як правило, марксизму-ленінізму. [[Радянський Союз]] першим оголосив себе «соціалістичною державою» у своїй [[Конституція СРСР,1936|Конституції 1936]] року і наступною [[Конституція СРСР, 1977|конституцією 1977]]. Іншим добре відомим прикладом є [[Китайська Народна Республіка]], яка проголосила себе «соціалістичною державою» в [[Конституція Китайської Народної Республіки, 1982|Конституції Китайської Народної Республіки]] від 1982. На Заході такі держави, як правило, відомі як «комуністичні держави»(хоча вони не використовують цей термін для позначення себе).
==Політичні режими==
Політичні режими у «соціалістичних» країнах, як правило розподіляються у спектрі від [[Авторитаризм|авторитарного]] до [[Тоталітаризм|тоталитарного]] і, як правило, є [[Диктатура|диктаторськими]]. Політичною опорою єдиновласному диктотору (або диктаторській «колективній» [[Хунта|хунті]]) є монопольно правляча комуністична або соціалістична партія. Іноді назва може відхилятися<ref>Так наприклад в Польщі правляча комуніста партія мала назву «[[Польська об'єднана робітнича партія|Польської об'єднаної робітничої]]». В НДР вона звалася «[[Соціалістична єдина партія Німеччини]]»</ref>. Оскільки політична система соціалізму історично є протитезою «буржуазної» демократії з її багатопартійною системою відкритої політичної конкуренції та правовою державою, в соціалістичній системі інші політичні партії (окрім правлячої) та організації забороняються, пригнічувати або знищуються (приклад - [[СРСР]], [[КНР]]). Іноді бувають діхилення в бік декоративного «лібералізму». Так наприклад в країнах «народної демократії» Східної Європи у другій половині ХХ ст., які зовнішньополітично були сателітами СРСР, при ярко виражений авторитарних диктаторських режимах (режим Чаушеску, режим Тодора Живкова, режим Гомулки, напівавторитарні режими Яноша Кадара та Густава Гусака) продовжували номінально існувати «некомуністичні» партії, котрі все однак входили до «Народних фронтів», які контролювалися правлячою партією та її службами безпеки.
== Не комуністичні країни ==
| |||