Дудко Данило Андрійович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
оформлення
Рядок 1:
{{Науковець
[[Файл:DudkoDA19212009.JPG|міні]]
{{Науковець
| ім'я = Дудко Данило Андрійович
| ім'я_мовою_оригінала =
| портрет зображення = DudkoDA19212009.JPG
| зображення_розмір =
| зображення_підпис =
| дата народження = 28.7.1921
| місце народження =
| дата смерті = 2.2.2009
| місце смерті =
| резиденція =
| громадянство = {{UKR}}
| національність =
| галузь = [[Зварювання]], [[Матеріалознавство]]
| заклад = [[Інститут електрозварювання імені Євгена Патона НАН України]]
Рядок 20 ⟶ 19:
| звання = [[Академік]] [[НАНУ]] (1978)
| ступінь = [[Доктор технічних наук]]
| керівник =
| учні =
| Батько =
| Мати =
Рядок 27 ⟶ 26:
| Чоловік =
| Діти =
| нагороди = Лауреат{{Сталінська Ленінськоїпремія}} і{{Ленінська Державнихпремія}} премій{{Державна премія СРСР}}
| примітки =
| особиста_сторінка =
}}
{{Однофамільці|Дудко}}
'''Дудко Данило Андрійович''' ([[28 липня]] [[1921]] - — [[2 лютого]] [[2009]]) - — вчений в галузі зварювання і матеріалознавства, заслужений діяч науки і техніки України, академік НАН України (1978). Народився в селі [[Попелюхи (Мурованокуриловецький район)|Попелюхи Мурованокуриловецького району]].
 
== Життєпис ==
У 1944  р. випускник Уральського індустріального інституту був рекомендований директору [[Інститут електрозварювання імені Євгена Патона НАН України|Інституту електрозварювання]] академіку [[Патон Євген Оскарович|Є.  О.  Патонові]], який тоді підбирав спеціалістів для розширення в установі наукових досліджень. Відтоді ім'я Д.  А.  Дудка нерозривно пов'язується з розвитком науки про зварювання і впровадженням її досягнень у виробництво. Данило Андрійович брав активну участь у створенні новітніх технологій, понад 40 років очолював в [[Інститут електрозварювання імені Євгена Патона НАН України|ІЕЗ ім. Є.  О.  Патона]] відділ нових фізико-хімічних способів зварювання. Вчений багато зробив для розширення технічних можливостей дугового зварювання під флюсом. Невеличкий колектив, очолюваний [[Патон Борис Євгенович|Борисом Євгеновичем Патоном]], розробив шлангове напівавтоматичне зварювання, зручне для роботи в умовах монтажу з допомогою легкої портативної апаратури. Інженер-конструктор Д.  А.  Дудко з-поміж інших творців нової технології в 1950  р. був відзначений [[Сталінська премія|Сталінською премією]].
 
У 50-х роках Данило Андрійович бере участь у наукових дослідженнях та вдосконаленні технологій і обладнання для дугового зварювання, зокрема у створенні принципово нового способу дугового зварювання у вуглекислому газі. За цю розробку, яка стала найпоширенішим способом зварювання з допомогою плавлення, вчений разом з групою інших творців був удостоєний у 1963  р. [[Ленінська премія|Ленінської премії]].
 
Вагомий вклад вніс Данило Андрійович і в розвиток електрошлакових технологій. Результати наукових досліджень металургійних процесів електрошлакового зварювання покладені в основу його докторської дисертації, яку він захистив у 1964  р. Водночас Д.  А.  Дудко бере участь у роботах із зварювання у ракетобудуванні, електроніці, енергетиці та ряді інших галузей промисловості. За його участю вперше у світі розробляються обладнання і технології плазмового зварювання на змінному струмі (з допомогою якого виготовляються конструкції з високоміцних алюмінієвих сплавів), мікроплазмове дугове зварювання, відзначене [[Державна премія СРСР|Державною премією]] за 1972  р. Увінчалися вагомим результатом розпочаті у відділі, очолюваному Д.  А.  Дудком, дослідження із створення двох з трьох технологій, випробуваних у космосі в 1969  р. на установці «Вулкан».
 
У 1970—1990  рр. під керівництвом вченого виконуються актуальні для електроніки, приладобудування та ряду інших галузей техніки роботи щодо нанесення покриттів як на метали, так і на органічні та неорганічні матеріали. Серед них  — методи детонаційного нанесення покриттів і плазмово-дугове напилювання, відзначені Державною премією УРСР, іонно-плазмова вакуумна технологія, удостоєна премії Ради Міністрів СРСР. У ті ж роки Д.  А.  Дудко розвиває дослідження з магнітно-імпульсного зварювання, холодного зварювання, плазмової обробки.
 
[[Файл:МД Дудко Д А 01.jpg|міні|праворуч|250пкс|Меморіальна дошка академіку Д.  А.  Дудко на будівлі Інституту електрозварювання ім. Є.  О.  Патона (Київ, вул. Казимира Малевича, 11)]]
 
Д.  А.  Дудко  — автор більш як 800 наукових праць і винаходів, чимало з яких запатентовані за рубежем. Близько чверть століття він, перебуваючи на посаді заступника директора Інституту електрозварювання ім. Є.  О.  Патона, координував роботу ДКТБ, дослідних заводів, експериментального виробництва.
 
Велику увагу вчений приділяв науково-організаційній, громадській і педагогічній діяльності. Він був членом Координаційної ради із зварювання та Наукової ради Держкомітету СРСР з науки і технологій, членом ученої ради Інституту електрозварювання, багато років очолював президію Українського республіканського товариства машинобудівників, входив до редколегії журналу «Автоматическая сварка», був членом експертної ради ВАК.
Рядок 51:
 
== Джерела ==
* Вісник НАН України - — 2001 - — N7
 
[[Категорія:Уродженці Мурованокуриловецького району]]