Відмінності між версіями «Принстонський університет»

Скасування редагування № 18603034 користувача Viktor Legend (обговорення) одну помилку змінено на іншу
(Скасування редагування № 18603034 користувача Viktor Legend (обговорення) одну помилку змінено на іншу)
Заснований [[1746]] року як Коледж Нью-Джерсі ({{lang-en|College of New Jersey}})<ref>Сучасна освітня установа, яка носить цю назву, знаходиться в м. [[Трентон (Нью-Джерсі)|Трентон]]; вона не пов'язана з Принстонським університетом.</ref>. Став четвертим [[коледж]]ем британських північноамериканських [[Тринадцять колоній|колоній]]<ref>За даними офіційного сайту Принстонського університету, він був «четвертим коледжем, заснованим в британській Північній Америці.»{{cite web|url=http://www.princeton.edu/pr/facts/revolution.html|title=Princeton in the American Revolution|author=Princeton University, Office of Communications|accessdate=2011-06-01|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B7vl1CN|archivedate=2011-08-24}}</ref><ref name="founding">За даними, що не суперечить одне одному, Принстон був четвертим університетом, що «проводив заняття». Принстонський та [[Пенсільванський університет]]и обидва вважають себе четвертими за датою заснування; Пенсільванський університет спершу називав 1749 рік як дату свого заснування (й таким чином був п'ятим), проте 1899 року університетом було прийнято резолюцію, яка затвердила 1740 роком заснування (див. [http://www.upenn.edu/gazette/0902/thomas.html «Building Penn's Brand»], а також [http://www.princeton.edu/mudd/news/faq/topics/older.shtml «Princeton vs. Penn: Which is the Older Institution?»] з позицією Принстонського університету. З 1726 до 1746 року «Log College» функціонував під наглядом Вільяма та Гільберта Теннетів, протестантських священиків з [[Бакс (округ, Пенсильванія)|округу Бакс (Пенсильванія)]].</ref>. Перші заняття проходили в будинку засновника університету [[священик]]а Джонатана Дікінсона в місті [[Нью-Брунсвік (Нью-Джерсі)|Нью-Брансвік]]. 1756 року навчальний заклад переїхав у місто Принстон, де розташувався на місці Нассау-Холу, названого на честь королівського дому [[Вільгельм III Оранський|Вільгельма III]] в [[Англія|Англії]].
 
Після передчасної смерті перших п'яти президентів ПринстонуПринстона, 1768 року президентом став [[Джон Візерспун]]. Він залишався на цій посаді до своєї смерті [[1794]] року. Під час свого президентства Візерспун змінив напрям університету й обрав пріоритетом підготовку нового покоління лідерів нової американської нації. Для досягнення цієї мети він посилив академічні стандарти й залучив в університет інвестиції<ref name="Morrison">{{книга|автор=Jeffry H. Morrison|заголовок=John Witherspoon and the Founding of the American Republic|посилання=http://books.google.com/books/about/John_Witherspoon_and_the_founding_of_the.html?id=HmZ2AAAAMAAJ|видавництво=University of Notre Dame Press|рік=2005|сторінок=220|isbn=0268034850, 9780268034856}}{{ref-en}}</ref>. Президентство Візерспуна знаменувало собою тривалий період стабільності у розвитку університету, який був перерваний лише [[Американська революція|американською революцією]] та, зокрема, [[Битва при Принстоні|Битвою при Принстоні]], під час якої британські солдати деякий час утримували Нассау-Хол<ref>Щоб вигнати їх звідти, американські війська на чолі з Джорджем Вашингтоном обстріляли цю будівлю з гармати.</ref>. Принстон відіграв примітну роль у подіях [[Війна за незалежність США|Війни за незалежність США]]: так підпис Джона Візерспуна<ref name="Morrison"/> стоїть під [[Декларація незалежності США|Декларацією незалежності]]; шоста частина учасників [[Філадельфійський конвент|Конституційного конвенту]] були випускниками Принстона.
 
До будівництва Стенхоуп-Холу ({{lang-en|Stanhope Hall}}), розпочатого [[1803]] року, Нассау-Хол був єдиною будівлею, що належала університету. [[Наріжний камінь]] будівлі було закладено [[17 вересня]] [[1754]] року<ref>{{cite web|url=http://books.google.com/books/about/Princeton_University.html?id=zRV_QgAACAAJ|title=Nassau Hall|author=Don Oberdorfer|date=1995|work=Princeton University: The First 250 Years|publisher=Steering Committee for Princeton's 250th Anniversary|accessdate=18 February 2012}}{{ref-en}}</ref>. Влітку [[1783]] року [[Континентальний конгрес]] (Конгрес Конфедерації) зустрівся у Нассау-Хол, проголосивши Принстон столицею країни на період чотирьох місяців. Протягом століть та внаслідок двох етапів реконструкції після великих пожеж (1802 й 1855 років), роль Нассау-Холу змінювалася від будівлі загального призначення (де спочатку розташовувалися як адміністрація, так і класи для занять й спальні для студентів) до виключно навчального приміщення й аж до його нинішнього суто адміністративного центру університету.
Основний кампус розташований на площі близько 500 [[акр]]ів (~2,0 км<sup>2</sup>). Кампус імені Джеймса Форрестала розділений між розташованими поруч містами Плейнсборо і Південним Брансвіком. Університет також має власнітсь в тауншипі Вест Віндзор<ref name="app-local-contributions">{{cite web|url=http://www.princeton.edu/profile/local/|title=A Princeton Profile: Local Contributions|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/68dAzlptY|archivedate=2012-06-23}}{{ref-en}}</ref>. Кампуси розташовані приблизно за годину їзди від [[Нью-Йорк]]а та [[Філадельфія|Філадельфії]].
 
Найстарша будівля на території кампусу&nbsp;— [[Нассау-Хол]] ({{lang-en|Nassau Hall}}, іноді «Old Nassau»; споруджена [[1756]] року)<ref name="apc-nassau-hall">{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/CampusWWW/Companion/nassau_hall.html|title=A Princeton Companion: Nassau Hall|author=Alexander Leitch|publisher=Princeton University Press|date=1979|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B7wBJaa|archivedate=2011-08-24}}{{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://history.state.gov/departmenthistory/buildings/section8|title=Buildings of the Department of State: Nassau Hall, Princeton, N. J.|author=U. S. State Department|accessdate=14 Jun 2011|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B7wbWFM|archivedate=2011-08-24}}{{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.nytimes.com/keyword/nassau-hall|title=Articles about Nassau Hall|publisher=The New York Times|accessdate=2012-04-19|archiveurl=http://www.webcitation.org/682zWBxiX|archivedate=2012-05-30}}{{ref-en}}</ref>місце проведення третього [[Континентальний конгрес|Континентального конгресу]]. Випускні церемонії традиційно проводяться на галявині перед Нассау-Холом<ref>[http://www.princeton.edu/~paw/web_exclusives/more/more_18b.html Стаття про Нассау-Хол з книги «American Places: Encounters with History»]{{ref-en}}</ref>. На початку й в середині XIXстоліття кампус розширювався навколо Нассау-Холу<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap2.html|title=Princeton University: An Interactive Campus History. Chapter II: The College Expands: 1802-1846|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/68dB0IBRU|archivedate=2012-06-23}}{{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap3.html|title=Princeton University: An Interactive Campus History. Chapter III: Princeton at-Mid-Century, 1846-1868|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/68dB1IdBK|archivedate=2012-06-23}}{{ref-en}}</ref>. Під час президентства Маккоша (1868-88) було споруджено декілька будівель в стилі високої вікторіанської готики та романського відродження. Багато з них нині не існують<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap4.html|title=Princeton University: An Interactive Campus History. Chapter IV: The McCosh Presidency, 1868-1888|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/68dB20y27|archivedate=2012-06-23}}{{ref-en}}</ref>. В кінці дев'ятнадцятого століття Принстонський університет набув так званого колледжського готичного ([[Неоготика|неоготичного]]) стилю, яким університет відомий донині<ref name="pu-aich-chap5">{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap5.html|title=Princeton University: An Interactive Campus History. Chapter V: The Rise of the Collegiate Gothic|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/68dFcrAE9|archivedate=2012-06-23}}{{ref-en}}</ref>. Розроблений архітектором Вільямом Поттером<ref name="pu-aich-chap5"/>, а пізніше втілений в життя головним архітектором університету Ральфом Адамсом Крамом<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap6.html|title=Princeton University: An Interactive Campus History. Chapter VI: Spires and Gargoyles, The Princeton Campus 1900-1917|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/68dHu7ZCd|archivedate=2012-06-23}}{{ref-en}}</ref>, колледжський готичний стиль залишався стандартом для всіх нових будівель на території кампусу Принстона до 1960-их років<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap7.html|title=Princeton University: An Interactive Campus History. Розділ VII: Princeton Between the Wars, 1919-1939|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/68dHucZob|archivedate=2012-06-23}}</ref><ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap8.html|title=Princeton University: An Interactive Campus History. Розділ VIII: Princeton at-Mid-Century: Campus Architecture, 1933-1960|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/68dHvLtVM|archivedate=2012-06-23}}{{ref-en}}</ref>. Споруджена в неоготичному стилі, Принстонська університетська каплиця є третім за величиною університетським храмом у світі, після храмів в [[Університет Вальпараїсо|Університеті Вальпараїсо]] та каплиці [[Королівський коледж (Кембридж)|Королівського коледжу]] у [[Кембриджський університет|Кембриджському університеті]] ([[Англія|Англія]]). Під час будівельного буму 1960-х років було споруджено низку нових будівель на південній стороні головного кампусу, переважно у відмінному від неоготичного стилі<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/Campus/chap9.html|title=Princeton University: An Interactive Campus History. Розділ IX: The Sixties|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/68dHvqCBL|archivedate=2012-06-23}}{{ref-en}}</ref>. Кілька відомих архітекторів зробило внесок у планування пізніших будівель, зокрема [[Френк Гері]] (Бібліотека імені Льюїса), В.&nbsp;М.&nbsp;Пій (Спелман-Холі)<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/CampusWWW/Companion/spelman_halls.html|title=A Princeton Companion: Spelman Halls|author=Alexander Leitch|year=1978|publisher=Princeton University Press|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/68dHwHEq3|archivedate=2012-06-23}}{{ref-en}}</ref>, Деметрій Порфіріос (Вітман Коледж, проект в неоготичному стилі)<ref>{{cite web|url=http://www.worldarchitecturenews.com/index.php?fuseaction=wanappln.projectview&upload_id=1751|title=Old is new at Princeton|publisher=World Architecture News|date=19 Dec 2007|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/68dHwg3Bk|archivedate=2012-06-23}}{{ref-en}}</ref>, [[Вентурі, Роберт|Роберт Вентурі]] (Центр кампусу імені Фриста та деякі інші<ref>{{cite web|url=http://www.princeton.edu/frist/iconography/q5.shtml|title=Frist Campus Center Iconography|publisher=Princeton University|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/68dHxaOeA|archivedate=2012-06-23}}</ref>), а також Рафаель Віньолі (Лабораторія імені Карла Айкена)<ref>{{cite news |url=http://archrecord.construction.com/projects/bts/archives/universities/03_CarlIcahn/overview.asp |title=Carl Icahn Laboratory |author=Clifford A. Pearson |magazine=Architectural Record |date=Nov 2003 |accessdate=16 Jun 2012}}{{ref-en}}</ref>.
 
Група скульптур XX століття розкидана на території кампусу й утворює так звану скульптурну колекцію Путнам (Putnam Collection of Sculpture). Вона включає в себе роботи [[Александр Колдер|Александра Калдера]] («П'ять дисків: один порожній»), [[Джейкоб Епштейн|Якоба Епштейна]] («Альберт Ейнштейн»), [[Генрі Спенсер Мур|Генрі Мура]] («Овал з крапками»), Ісаму Ногучі («Біле сонце») та [[Пабло Пікассо]] («Голова жінки»)<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/CampusWWW/Companion/putnam_collection_sculpture.html|author=Alexander Leitch|title=A Princeton Companion: Putnam Collection of Sculpture|accessdate=16 Jun 2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/68dHy2KAG|archivedate=2012-06-23}}{{ref-en}}</ref>. Скульптура [[ Річард Серра|Річарда Серри]] «Їжак та лисиця» розташована між Пейтон-Холом та Файн-Холом, поруч з Принстонським стадіоном і Бібліотекою імені Льюїса<ref>{{cite web|last=Peterson|first=Megan|title=Princeton sculpture enriches beauty and character of campus|url=http://www.princeton.edu/main/news/archive/S30/81/71I92/index.xml?section=featured|work=Princeton University website|accessdate=30 November 2011|archiveurl=http://www.webcitation.org/68dHyR7jf|archivedate=2012-06-23}}{{ref-en}}</ref>.