Паломництво хасидів до Умані: відмінності між версіями

Як продовжує зазначитись в [[Соціальна_антропологія|етнографічному дослідженні]] паломництва хасидів в Умань<ref>http://commons.com.ua/?p=15856</ref>, культурні проблеми паломництва, фактично, існують паралельно з економічними, а часто загострюються чи навіть викаютьсявикликаються останніми. Однією з найбільших економічних проблем є [[Тіньова економіка|тінізація прибутків]] від паломників, через що вони розділяються між приватними особами, майже не надходячи в міський бюджет (з останнього більше витрачають на облаштування міста для паломників, ніж отримують, що змушує брати [[Дотація|дотації]]<ref>http://04744.info/yaroslav-kulinieiev/item/6540-yaroslav-kulinyeyev-na-hasydah-zbagativ-kindrat-ta-j-zabuv-de-jogo-brat</ref>). Все це призводить до того, що недофінансовані комунальні служби просто нездатні справлятися зі зрослим навантаженням і починають давати збій, що виявляється у великій кількості неприбраного сміття, проривах каналізацій тощо. Мешканці Умані, що не залучені до перерозподілу прибутків від паломників, схильні звинувачувати в цьому хасидів, які як «стихія» на їхню думку нахлинають на Умань. Ті ж, що отримують свій прибуток від паломництва, схильні істотно терпиміше відноситись до хасидів і навіть всіляко захищати їх від можливого обмеження чи заборони в'їзду. Таким чином, суто економічна площина правильного перерозподілу благ переводиться в культурну площину боротьби з чужими ідентичностями, які стають цапами-відбувайлами.