Збаразький районний краєзнавчий музей: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IKamikadze (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 12:
Реставраційним відділом заповідника, за проектом Львівського інституту “[[Укрзахідпроектреставрація]]”, розпочалися роботи по реставрації архітектурних пам’яток з максимальним наближенням їх до історичної правди і пристосуванням до потреб сучасності. Було опрацьовано проектні пропозиції та програму реставрації Збаразького замку. Проект передбачає якнайбільш повне відтворення планувальної структури палацу, склепінь та інтер’єрів. З часом було завершено реставрацію казематів замкового комплексу. В '''2005 році''' завершено реставрацію в’їздової вежі. У холі палацу планується відтворити різьблені кесонні стелі. Для сполучення подвір’я з терасою, відтворено сходові марші з в’їздової вежі. У 2005 році до в’їздової вежі було відтворено [[міст]]. Також ведуться роботи по відтворенню ескарпових і контр ескарпових стін. Крім цього було завершено реставрацію пам’ятки архітектури XVI ст. споруди оборонного типу - церкви “Спаса”. Відбуваються активні реставраційні роботи комплексу монастиря оо. Бернардинів, Вишнівецького архітектурно-ландшафтного комплексу та Скалатського замку.
 
При підготовці комплексної програми “Збереження та використання пам’ятки архітектури національного значення палацово-паркового комплексу XVI-ХХ ст. у селищі Вишнівець” дирекцією заповідника використано досвід польської реставраційної фірми “Integer” з міста Вроцлава. Новітні технології фірми, директором заповідника А.В.Маціпурою були враховані у реставрації ВишневецькогоВишнівецького палацу.
 
Роботи продовжуються, продовжуються пошуки, вінцем яких буде відтворення архітектурних пам’яток у їх первісному вигляді.
Рядок 30:
Науковці заповідника ведуть послідовні пошуки і дослідження матеріалів про національно-визвольну боротьбу на теренах краю. Наслідком такої роботи стало придбання деяких зразків зброї, якою користувалися вояки УПА, документів підпільної реферантури ОУН, яка діяла на Тернопіллі. Значний вклад у фондову скарбницю заповідника зробили церковні громади.
 
В експозиціях і фондосховищах зберігається значна кількість матеріалів археологічних досліджень території Тернопільської області. Тільки територія Збаражчини представлена матеріалами понад 80-ти археологічних пам’яток. Територія Північно-західного Поділля в межах Тернопільської області в археологічному аспекті надзвичайно багата і цікава. Результати розкопок у співставленні з підйомними матеріалами багатолітніх розвідкових робіт О.Цинкаловського, М.Бандрівського, М.Пелещишина, О.Ситника, Б.Строценя, М.Ягодинської, О.Петровського, В.Данилейка, В.Ільчишина, Н.Скакун та інших значно збагатили фондові археологічні збірки заповідника.
 
Активна збиральницька діяльність забезпечила створення різнопланових колекцій: [[годинник]]ів, стародруків, культових речей, ікон, килимів, вишивок, предметів побуту і повсякденного народного вжитку, [[одяг]]у, ковальських, столярних і гончарних виробів, предметів образотворчого і ужиткового мистецтва, зброї, нумізматики, керамічних люльок для паління, кахлю, філателії тощо.
Рядок 56:
Завдяки активній співпраці, у залах Збаразького палацу періодично виставляються експозиції інших музеїв і заповідників.
 
Звичайно, переважна більшість наших зібрань носить краєзнавчий характер. Це пов’язано із специфікою роботи колективу, спрямованої на тематичне формування музейних експозицій саме такими експонатами, що в якійсь мірі, обумовлено відсутністю інтер’єрного оснащення замкового палацу князів Збаразьких предметами періоду XVII-XVIII ст., та відсутністю достатніх коштів для організації їх пошуку і вивчення, проектування і виготовлення макетів необхідної атрибутики, а відтак реставрації залів у стилі середньовіччя. Саме в цьому напрямку вирішуються проблемні питання облаштування експозицій замкового комплексу, бо саме на цьому шляху стоять перспективи розвитку музейної справи у заповіднику.
 
== Джерела ==