Роман Мстиславич: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 18:
| наступник = [[Данило Романович]]
| дружина = [[Предслава Рюриківна]]
| другий шлюб = [[Єфросинія-Анна]]<ref>Олександр ''Майоров "О''. Галицько-Волинський князь Роман Мстиславович". Біла Церква 2011 р.: Видавець Олександр Пшонківський, 2011. — ISDN 978-966-2083-96-5.</ref>
| діти = [[Данило Галицький|Данило]], [[Василько Романович|Василько]], [[Федора Романівна|Федора]], [[Олена Романівна|Олена]]
| династія = [[Рюриковичі]]
Рядок 30:
[[Файл:Galicia-Volhynia map.PNG|thumb|275px|Об'єднане Галицько-Волинське князівство за правління Романа Великого]]
 
'''Роман Мстиславич''', або '''Роман Великий''' (у хрещенні ''Борис''; бл.[[1152]]&nbsp;— [[19 червня]] [[1205]])&nbsp;— [[Великий князь Київський]] ([[1204]]-[[1205]]), [[князь]] [[новгородська земля|новгородський]] ([[1168]]-[[1170]]), [[Волинське князівство|володимирський]] ([[1170]]-[[1187]], з [[1188]]), [[галицьке князівство|галицький]] ([[1188]], з [[1199]]) з династії [[Рюриковичі]]в. Засновник [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]] і патріарх тамтешнього правлячого роду [[Романовичі]]в. Вважався сучасниками наймогутнішим з усіх руських князів кінця [[XII]]&nbsp;— початку [[XIII століття]], за що був прозваний «Великим»<ref name="litopys">[http://litopys.org.ua/oldukr/galvollet.htm litopys.org.ua]</ref>.
 
== Біографія ==
Рядок 41:
[[1204]] року Папа Римський Інокентій ІІІ вислав до Великого князя Київського Романа посольство й запропонував надати йому королівську корону та титул [[Король Русі|Короля Русі]], одначе Роман відмовився й пішов війною на Польщу. Він просив благословення від Володимирського єпископа на цю війну, проте єпископ не підтримав дії князя.
 
Підтримував тісні зв'язки з [[бенедиктинці|бенедиктинцями]] монастиря св. Петра в [[Ерфурт]]і<ref>Олександр name="ГО40">''Головко О''. Останній похід князя Романа Мстиславича…&nbsp;— С. 40.</ref>.
 
=== Загибель і поховання ===
Рядок 52:
Роман загинув [[19 червня]] [[1205]] року в [[Битва під Завихостом|битві під Завихостом]].
 
Був тимчасово похований у [[Церква святого Якова (Сандомир)|церкві святого Якова]] на передмісті [[Сандомир]]а. [[Ян Длугош]] стверджував про викуп тіла за 1000 фунтів срібла. [[Коструба Теофіль|Теофіль Коструба]] твердив, що князь мав бути похований в Успенському соборі Володимира. І. Крип'якевич на основі праць Я. Длугоша, Л. Войтович підтримали варіант поховання у Володимирі. Б. Томенчук, Д. Домбровський вважали, що князь був похований у невідомому монастирі Володимира, де пізніше поховали дружину<ref>Олександр ''Головко О''. Останній похід князя Романа Мстиславича…&nbsp;— С. 39.</ref>. В [[Суздальський літопис|Суздальському літописі]] стверджується про поховання князя в [[Успенський собор (Галич)|Успенському соборі]] Галича<ref>Там же.&nbsp;— С. 38.</ref>. О. Головко припускає, що князь міг бути похований в збудованій за його сприяння [[Церква святого Пантелеймона (Шевченкове)|Церкві святого Пантелеймона]] (тепер с. [[Шевченкове (Галицький район)|Шевченкове]]), біля якої нещодавно після розкопок знайшли залишки його резиденції<ref>Там же. С. 40<name="ГО40"/ref>.
 
== Оцінки діяльності ==
Сучасний Роману Мстиславичу літописець, оцінюючи його заслуги у справі з'єднання більшості руських земель, називає його «самодержцем усієї Руси»<ref name="litopys"/>.
 
У Татіщева Роман має таку характеристику:<ref>[http://izbornyk.org.ua/litop/lit22.htm '''Літопис руський'''] / Пер. з давньорус. Л.&nbsp;Є.&nbsp;Махновця; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.&nbsp;— К. : Дніпро, 1989.&nbsp;— XVI+591 с.n.&nbsp;— ISBN 5-308-00052-2.</ref> {{цитата|Сей Роман Мстиславич, онук Ізяславів, на зріст був хоча не дуже великий, але широкий і понад міру сильний; з лиця гарний, очі чорні, ніс великий з горбом, волосся чорне і коротке; вельми ярий був у гніві; запинався, коли сердився, довго не міг слова вимовити; багато веселився з вельможами, але п'яним ніколи не був. Багатьох жінок любив, але жодна ним не володіла. Воїн був хоробрий і вмілий на військові виправи; найпаче [це] він показав, коли угрів велике військо з малим своїм розбив. Усе життя своє у війнах провадив, багато перемог здобув, а в одній був переможений. Через те всім навколишнім був страшний. Коли йшов на поляків, то сказав: «Або поляків подолаю і підкорю, або сам не вернусь!» І збулося останнє}}
 
[[Ян Длугош]] у своїй Хроніці -
Рядок 96:
 
== Література ==
* ''[[Войтович Леонтій Вікторович|Войтович Л]].'' Княжа доба на Русі: портрети еліти.&nbsp;— Біла Церква&nbsp;: Видавець Олександр Пшонківський, 2006.
* ''[[Головко Олександр Борисович (історик)|Головко О]].'' Останній похід князя Романа Мстиславича у джерелах та історичній думці // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— К., 2009.&nbsp;— №&nbsp;4 (487) (лип.—серп.).&nbsp;— С. 28—48.&nbsp;— ISSN 0130-5247.
* {{ЕУ}}
* Історія України в особах: IX—XVIII&nbsp;ст.&nbsp;— К. : Видавництво «Україна», 1993.&nbsp;— 396 с.
Рядок 109:
* [http://www.haidamaka.org.ua/0078.html Роман Великий&nbsp;— об'єднавець Русі]
* [http://haidamaka.org.ua/0187.html Про політичні обставини загибелі Романа Мстиславича]
* [http://www.art.lutsk.ua/art/volvol/tkt4.htm Князі володимирські]
* [http://tyzhden.ua/History/5896 ''Олег Однороженко''. «Добрий порядок» // Український тиждень, 24.12.2010]
* [http://haidamaka.org.ua/0205.html Останній похід князя Романа Мстиславича в джерелах і історичній думці]