P-modeling: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Бот: Автоматизована заміна тексту: Вікіпедія:Завдання для роботів (Нижегородська → Нижньогородська) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 20:
== Історія ==
Кілька років тому Володимир Павлов [http://vlpavlov.com/main_ru.html] розробив методику тренінгу під назвою [http://www.it-education.ru/archive/2003/reports/pavlov2.htm «
У «експерименті» група студентів отримує завдання — за кілька годин розробити високорівневий [[дизайн]] програмної системи.
Спілкуватися між собою вони можуть тільки за допомогою UML і мови жестів. Заборонене використання «людської» мови і UML notes, крім англійських назв сутностей UML. «Р» у назві методики означає «Пантоміма».
Тренінг недарма зветься експериментом — він завжди подається, як експеримент — студенти повинні з'ясувати, чи є UML повноцінною мовою спілкування в команді розробників.
З тих пір
Аби перевірити гіпотезу про практичну застосовність методики, було розроблено [http://vlpavlov.com/articles/2005_October_28_Moscow_pmod/p_modeling_secr.ru.pdf CMMi-P-SPEM-експеримент]. До методики було привнесено елемент «тестування» — зворотне семантичне трасування (ЗСТ). Ідея ЗСТ полягає в тому, що [[дизайн]], створений однією командою, інша команда перекладає з UML назад на природну мову. Після цього тексти вихідного і відновленого технічного завдання порівнюються за "семантичними частинами: «технічною» та «вступною».
Рядок 37:
Методика P-modeling використовувалась в навчальному процесі двома учасниками проекту «Віртуоз» —
Павлом Цитовичем ([http://www.susu.ac.ru/ Південно-уральський державний університет], м. Челябінськ) і Олександром Бабичем ([http://www.pdpu.poltava.ua/ ПДПУ] і [http://www.ppc-kpi.ukrbiz.net/ ППК НТУ «ХПІ»]). У випадку Челябінська це був класичний
У ППК, на спеціальності 5.080405 «Програмування для ЕОМ і АС» вивчаються два курси, які використовують UML
Рядок 49:
== Промислове застосування ==
Методика P-Modeling є результатом здійснених у 2001-2005 роках дослідницьких проектів Володимира Л. Павлова, які одержали назву «
У цей час уже відомі випадки застосування методики в практиці розробки ПЗ у ряді софтверних фірм Росії.
|