Сайда (місто): відмінності між версіями

[[Файл:Protome.jpg|міні|200пкс|Капітель колони «перського» стилю з храму Ешмуна. Мармур. V ст. до н. е. Національний музей, [[Бейрут]]]]

У [[539 до н. е.|539 р. до н. е.]] Вавилонське царство припинило своє існування і Сідон поквапився визнати владу [[Кир Великий|Кира]]. У [[525 до н. е.|525 р. до н. е.]] місто надало [[Камбіс]]у свій флот для походу проти Єгипту. Після того як Тір відмовився допомогти перському володарю оволодіти Карфагеном, [[Ахеменіди]] почали віддавати перевагу Сідону, перетворивши його на свій опорний пункт на узбережжі Середземного моря. Поруч з містом був навіть влаштований «[[парадіс]]» — сад-резиденція «царя царів».

 

Сідон став однією з резиденцій місцевого сатрапа і командувача війська, а сідонського царя зазвичай ставили на чолі об'єднаного фінікійського флоту. Місцеві купці отримали право безперешкодної торгівлі в межах всієї держави Ахеменідів, а податки, що їх Заріччя сплачувало до скарбниці, були порівняно меншими, аніж в Єгипту чи Месопотамії. Не надто обтяжливими були й трудові повинності і зобов'язання постачати деревину для потреб «царя царів». Натомість місто вважалося цілком самостійним у внутрішніх справах — перси лише стежили за тим, щоб при владі були прихильні до них люди.