Асамці: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Sanya3 (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
додана інформація
Рядок 1:
{{Етнічна група|
| group=Асамці<br />অসমীয়া জাতি
| race=[[європеоїди]]
| image=
| poptime=513,24 млн чол., 1951
| popplace={{IND}}
| langs= [[асамська мова]]
| rels=[[індуїзм]]
| related= [[бенгальці]], [[біхарці]]
}}
 
'''Аса́мці''' (асамія, ахоми, власна назва ''ахомія'', {{Lang-as|অসমীয়া জাতি}})&nbsp;— народ на північному сході, населяє район середньої течії річки [[Брахмапутра]] в [[Асам|штаті Асам]] ([[Індія]]). За переписом населення 2001 року, в Індії проживало 13 168 484 асамців, або, як це прийнято називати в Індії, носіїв асамської мови; в штаті Асам їх було 13 010 478 осіб<ref name="Census">[http://www.censusindia.gov.in/Census_Data_2001/Census_Data_Online/Language/parta.htm Census-2001 Data Summary. Part A: Distribution of the 22 Scheduled Languages&nbsp;— India, States & Union Territories]</ref>. За межами Асаму найбільші групи асамців живуть в індійських штатах [[Аруначал-Прадеш]] та [[Меґхалая|Мегалая]], а також в [[Бутан]]і та [[Бангладеш]].
'''Аса́мці'''&nbsp;— народність (5&nbsp;млн чол., 1951), що населяє район серед. течії ріки [[Брахмапутра|Брахмапутри]] в [[Асам|штаті Асам]] ([[Індія]]).
 
'''[[Асамська мова|Мова]]''' асамців близька до бенгальської, належить до числа мов [[Індоарійські мови|індоарійської групи]].
 
Асамці&nbsp;— європеоїди.
 
== Історія ==
'''Основне заняття''' асамців&nbsp;— [[землеробство]]. Вирощують [[чай]], [[рис]], [[джут]], [[тютюн]], [[бавовник]], [[цукрова тростина|цукрову тростину]], [[гірчиця|гірчицю]] тощо. Частина асамців працює в [[промисловість|промисловості]].
Першою державою на території Асаму було царство Камарупа (350—1140). [[Махабхарата|Магабгарата]] і [[Рамаяна]] згадують цю область під назвою Прагджьотіша.
 
У XIII столітті царство розпалось. На його місці постав ряд менших держав: Камата на заході, Качарі (Дімаса) в центрі, Сутія (Садія) на сході. У 1228 році на території між Качарі та Сутія виникає держава Ахом (1228—1826), заснована [[Шани|шанами]] (інакше&nbsp;— ахомами), народом [[Тай-кадайські мови|тайського]] походження, що прийшов з території сучасної [[М'янма|М'янми]]. Ахом розширив свої володіння на всю територію Асаму, а самі ахоми прийняли мову, релігію (індуїзм) і більш високу культуру місцевого населення. Вони асимілювалися і, разом з тим, дали своє ім'я асамському народові.
Живуть асамці переважно в [[бамбук]]ових будинках, обмазаних [[глина|глиною]], з долівкою і [[дах]]ом, вкритим [[листя]]м (іноді [[залізо]]м).
 
== Культура ==
'''Національний одяг''' асамців: чоловіків&nbsp;— дхоті, білі сорочки, жилети, тюрбани; жінок&nbsp;— сарі, вільні сорочки, корсажі. Більшість асамців дотримується [[індуїзм|індуїстської релігії]].
'''Основне заняття''' асамців&nbsp;— [[землеробство]]. Вирощують [[чай]], [[рис]], [[джут]], [[тютюн]], [[бавовник]], [[цукрова тростина|цукрову тростину]], [[гірчиця|гірчицю]] тощо. Асамський чай відомий своєю якістю на весь світ. Частина асамців працює в [[промисловість|промисловості]].
 
Живуть асамці переважно в [[бамбук]]ових будинкаххатах, обмазаних [[глина|глиною]], зіз земляною долівкою і [[дах]]ом, вкритим [[листя]]м (іноді [[залізо]]м).
 
'''Національний одяг''' асамців: чоловіків&nbsp;— [[дхоті]], білі сорочки, жилети, [[Чалма|тюрбани]]; жінок&nbsp;— [[Сарі (одяг)|сарі]], вільні сорочки, корсажі. Більшість асамців дотримується [[індуїзм|індуїстської релігії]].
 
Головна їжа&nbsp;— рис із прянощами, овочами, рибою. Їдять також м'ясо кіз і домашньої птиці.
 
Більшість асамців дотримується [[індуїзм|індуїстської релігії]]. Поділ на касти є менш жорстким, ніж у більшості індуїстських народів, практично немає недоторканих каст.
 
На селі дорослі сини зі своїми сім'ями часто живуть разом із батьками і мають спільне господарство.
 
== Примітки ==
{{примітки}}
 
== Джерела ==
* {{УРЕ}}
* [http://static.iea.ras.ru/books/narody_i_religii_mira_enciklopediya.pdf Народы и религии мира: Энциклопедия / Гл. ред. В.&nbsp;А.&nbsp;Тишков&nbsp;— М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с.&nbsp;60-61.] ISBN 5-85270-155-6 {{ref-ru}}
 
{{ethno-stub}}