Франсіско-Хосе де Гоя: відмінності між версіями

Батько — Хосе Гойя ({{lang-es|José Goya}}) був майстром, який займався позолотою, мати — Грасіа Лус'єнтес ({{lang-es|Gracia Lucientes}}) була дочкою збіднілого дворянина. Франсіско провів своє дитинство в будинку матері. Близько [[1749]] року сім'я купила будинок у місті [[Сарагоса]] і за кілька років переїхала туди.

 

Гойя ходив до школи Ескуелас Піас ({{lang-es|Escuelas Pias}}), де він здружився з [[Мартін Запатер|Мартіном Запатером]] ({{lang-es|Martin Zapater}}), їхне листування протягом багатьох наступних років стало цінним матеріалом для біографів Гойї. У [[1760]] у віці 14 років він вступив на навчання до художника [[Хосе Лухан]]а ({{lang-es|José Luján}}). Його помітили серед учасників бійки, яка відбувалася під час релігійної процесії. Щоб уникнути переслідування інквізицією, Гойя втік до [[Мадрид]]у, де навчався у [[Антон Рафаель Менгс|Антона Рафаеля Менгса]] ({{lang-es|Anton Raphael Mengs}}), художника, популярного при іспанському королівському дворі. Франсіско сварився із своїм майстром, і результати його [[іспит]]ів виявилися незадовільними. Гойя намагався вступити до [[Королівська Академія красних мистецтв Сан Фернандо|Королівської академії художніх мистецтв]] у 1763 та 1766 роках, але йому було відмовлено у вступі.

 

 

=== Зрілість та успіх ===

 

У 1774 році Гойя одружився із сестрою Байєу Хосефою ({{lang-es|Josefa}}) (він називав її «Пепа»). Цей [[шлюб]] та членство Франсіско Байєу (з 1765 року) у Королівській академії художніх мистецтв допомогли йому отримати замовлення від Королівської [[гобелен]]ової майстерні. Там, протягом п'яти років, він створив 42 зразки (картони), багато з яких були використані, щоб декорувати голі кам'яні стіни в ''El Escorial'' та ''Palacio Real de El Pardo'' — новозбудованих резиденціях іспанських монархів. Це привернуло до його художнього таланту увагу іспанських монархів, які пізніше надали йому доступ до королівського двору. Він також намалював полотна для вівтаря в церкві ''San Francisco El Grande'', що призвело до його призначення членом Королівської академії художніх мистецтв.

 

=== Художник королівського двору ===

 

У 1786 році Гойя був призначений художником при дворі Карлоса ІІІ, а у 1789 році — художником при дворі Карлоса IV. У 1799 році його призначено Першим придворним художником із окладом в 50 тисяч [[Іспанський реал|реалів]] плюс 500 [[дукат]]ів на екіпаж. Він працював на куполі Ермітажу в [[Сан-Антоніо-де-ла-Флорида]] ({{lang-es|San Antonio de la Florida}}); він малював короля та королеву, королівську родину, портрети принца та принцеси та багато іншої знаті. Його портрети відрізняються своєю несхильністю до лестощів і, особливо у випадку з фамільним портретом ''«Родина Карлоса IV»'' (1800—1801, [[Музей Прадо|Прадо]]), помітний брак візуальної дипломатії.

 

=== Останні роки ===

 

Після вторгнення французьких військ в Іспанію у 1812 році під час Півострівної війни (1808—1814), новий іспанський двір отримав Гойю від своїх попередників. Коли Пепа померла у 1812 році, Гойя малював ''«Напад Мамелюків»'' та ''«Третього травня 1808 року»'' і готував серію гравюр, відому як ''«Страхіття війни» ({{lang-es|Los desastres de la guerra}})''.