Франсіско-Хосе де Гоя: відмінності між версіями

Після важкої хвороби на лихоманку у 1792 році Гойя залишився глухим і став відлюдкуватим та заглибленим в себе. Протягом п'яти років, які пішли на одужання, він багато читав про [[Велика французька революція|Французьку революцію]] та її філософію. В результаті з'явилась гірка серія [[гравюра|гравюр]], яка була опублікована у 1799 році під назвою ''«Капрічос» ({{lang-es|Caprichos}})''. Темні видіння, зображені у цих гравюрах, частково пояснюються самим автором у його підписі: «Сон розуму породжує чудовиська», вони демонструють гострий, сатиричний розум художника; особливо це помітно в таких гравюрах, як «Полювання на зуби». У цій створеній в два етапи серії з вісімдесяти гравюр Гойя не тільки нападає на людські пороки — легковажність, боягузтво, легковірність, нещирість, тупу жорстокість, бажання жити чужим розумом і т. д. Він ще й висвічує в гротескній формі весь традиційний іспанський порядок, включаючи його найсвятіші ідеали.

 

Двома з найвідоміших картин Гойї є ''«Маха оголена» ({{lang-es|La maja desnuda}}) (1797—1800, Прадо)'' та ''«Маха одягнена» ({{lang-es|La maja vestida}})'' (1800—1803, Прадо). Вони зображують одну й ту саму жінку в тій самій позі відповідно оголену та одягнену. Він намалював ''«Маху одягнену»'' у відповідь на обурення в іспанському суспільстві після попередньої, оголеної. Без будь-яких претензій на алегоричний чи міфічний зміст, ця картина була першим у західному мистецтві абсолютно світським зображенням жіночого [[Ню (жанр)|ню]] у повний зріст. Гойя відмовився домалювати вбрання на ній, і замість цього створив нове полотно.

 

У 1808 році картини було вилучено Фердинандом VII, а у 1813 році [[Інквізиція]] конфіскувала обидві роботи як непристойні.

 

 

=== Понурені світи ===