Lee-Metford: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shkod (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 73:
Деяке число старих екземплярів «Lee-Metford» і «Lee-Enfield» були перероблені в досвідчені самозарядні гвинтівки, наприклад, за проектом Хауелла або за проектом Райдера ([[ПАС]], 1940). Більш відома конструкція автоматичної гвинтівки, запропонована [[Нова Зеландія|новозеландським]] інженером Філіпом Чарльтоном<ref>Special Service Lee Enfields: Commando and Auto Models by Ian Skennerton. Published by Ian D Skennerton, PO Box 80, Labrador 4215, Australia, 2001. ISBN 0-949749-37-0.</ref>.
Під час Другої Світової війни велика частина новозеландських підрозділів діяла далеко від батьківщини, в північній Африці. [[Напад на Перл-Гарбор|Вступ Японії]] у війну створило загрозу островам і виявило нестачу кулеметів для місцевої оборони. Недолік ручних кулеметів «[[Bren]]» змусив шукати способи переробки старого озброєння в автоматичне. З 1942 року для новозеландського уряду було виготовлено понад 1500 одиниць<ref>Skennerton (2007), pp.37–38</ref>, зроблених, зокрема, і з гвинтівок «Lee-Metford».
Невелике число перероблених гвинтівок збереглося в музеях і приватних колекціях.
| |||