Бернард Кац: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
Juzyk (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 9:
| місце народження = [[Лейпциг]], [[Німеччина]]
| дата смерті = 20.4.2003
| місце смерті = [[Лондон]], [[ВеликобританіяВелика Британія]]
| резиденція =
| громадянство =
Рядок 30:
Народився в [[Лейпциг]]у ([[Німеччина]]), в сім'ї Макса Каца та Євгенії Рабинович. Закінчив гімназію Альберта в [[1929]] році, вступив до [[Лейпцизький університет|Лейпцизького університету]] на медичний факультет. У 1932 році, на передостанньому курсі університету, йому була вручена премія Зігфріда Гартена за дослідження в області [[фізіологія|фізіології]]. У 1933 закінчив університет.
 
Після приходу до влади нацистів сім'я Бернарда Каца ухвалює рішення емігрувати до [[ВеликобританіяВелика Британія|ВеликобританіїВеликої Британії]] ([[1935]]). Тут він продовжив розробки в області нейрофізіології в [[Лондонський університетський коледж|Лондонському університетському коледжі]], під керівництвом відомого британського фізіолога і біофізика, лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицини ([[1922]]) [[Арчібальд Віван Хілл|Арчібальда В. Хілла]].
 
У 1938 Бернард Кац здобув [[доктор філософії|докторський ступінь]]. Зважаючи на неминучість війни ВеликобританіїВеликої Британії і нацистської Німеччини, Бернард Кац, на запрошення австралійського нейрофізіолога, майбутнього лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицини ([[1963]]) сера [[Джон Екклс|Джона К. Екклса]] їде в [[Австралія|Австралію]], де поступає на роботу в [[: en: Sydney Hospital|госпіталь Сіднея]].
 
У 1941 він набув підданства [[Британська співдружність|Британської співдружності]]. У 1942 Бернард К. записався в [[: en: Australian Air Force|Королівські ВПС Австралії]] і до кінця війни служив офіцером радіолокації на [[Тихий океан|Тихому океані]]. З 1946 працював в [[Лондонський університетський коледж|Університетському коледжі в Лондоні]] — спочатку на посаді заступника директора з біофізичних досліджень, а потім, в 1950—1951 — викладачем фізіології. У 1952 Кац отримав посаду професора біофізики і був призначений завідувачем кафедрою біофізики. З 1952 — член, а з 1965 — віце-президент [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]]. У 1969 він був удостоєний лицарського звання.