Панасовський Олег Григорович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 78:
Напередодні виборів до [[ВРУ|Верховної ради УРСР]] в березні [[1990]] року трудовий колектив Вуглегірської ДРЕС висунув Олега Панасовського кандидатом на посаду [[Народний депутат України|Народного депутата України]] від Дебальцівського виборчого округу № 121. У другому турі, який відбувся [[18 березня]], Олег Панасовський набрав 49.93 % голосів виборців і отримав таким чином депутатський мандат, який він обіймав до травня [[1994]] року. У Верховній Раді він входив до депутатських груп «Промисловці» та «За соціальну справедливість», працював у Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства.
 
На [[Парламентські вибори в Україні 1994|парламентських виборах]] [[1994]] року Олег Панасовський знову балотувався як кандидат від КПУ на посаду Народного депутата України від Артемівського виборчого округу (№ 147). У першому турі [[27 березня]] він посів перше місце, але набрав лише 49,33 %, через що на [[45 квітня]] був призначений другий тур. Але [[31 березня]] його опонент, набравший у першому турі лише 12,42 % голосів [[Чупрун Вадим Прокопович|Вадим Чупрун]], зняв свою кандидатуру. Таким чином вибори Олега Панасовського пройшли безальтернативно і він отримав 89,44 % голосів. Тем не менше Верховна Рада України визнала його повноваження. [[3 червня]] [[1994]] Олег Панасовський був обраний до складу Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку.
 
[[12 травня]] [[1998]] Олег Панасовський втретє був обраний до складу Верховної Ради України, у цьому випадку за виборчим списком КПУ (№ 41 у списку). Вже незабаром його обрали до Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.