Бенедикт Спіноза: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Моць123 (обговорення | внесок)
Рядок 26:
Бенедикт (Барух) Спіноза народився [[24 листопада]] [[1632]] року в [[Амстердам]]і в заможній родині [[Сефарди|сефардських]] [[євреї]]в, чиї предки після вигнання євреїв з [[Португалія|Португалії]] осіли в [[Голландія|Голландії]], — Міхаеля (Габріель Алварес) і Ханни Дебори де Спіноза.
 
Тодішня єврейська общинагромада [[Амстердам]]а уславилася своїм багатством, відомими гендлярами, а також медиками, ученими, поетами з одного боку, а з іншого — ревною [[Ортодоксія|ортодоксією]] і застосуванням для підтримки авторитету общинигромади методів і засобів, порівнюваних з діями святої [[Інквізиція|інквізиції]], від якої, власне, свого часу її члени змушені були тікати з [[Піренейський півострів|Піренеїв]]. Родина Спінози, а саме його дід, Аврам Еспіноза, і батько Міхаель обіймали досить високе високе соціальне становище в юдейській общинігромаді. Міхаель Спіноза (Еспіноза) (до самої смерті в [[1654]] році) вів успішну сімейну справу — [[торгівля]] південними [[фрукт]]амифруктами.
 
У родині Міхаеля Спінози було п'ятеро дітей: Ісаак, Ребека (обидва від першого шлюбу чоловіка), Міріам, Барух і Габріель. Мати дуже рано померла від [[туберкульоз]]у ([[1638]] рік), коли найменшому Баруху (Бенекдиту) заледве виповнилось 6 років.
З одного боку Барух Спіноза розвивався в мультикультурному середовищі (відомо, що він розмовляв і писав [[Португальська мова|португальською]], [[Іспанська мова|іспанською]], [[Нідерландська мова|нідерландською]], трохи [[Французька мова|французькою]] та [[Італійська мова|італійською]] мовами, володів літературним [[іврит]]ом, тоді як розмовною мовою в сім'ї, імовірно, був [[ладіно]]), з іншого — на нього «тиснула» традиційна єврейська общинагромада з її законами, мораллю і обмеженнями.
 
Барух Спіноза відвідував початкову релігійну школу «Ец Хаїм», де вивчав [[іврит]], [[Тора|Тору]], [[Талмуд]], основи єврейського [[богослов'я]], [[Риторика|риторику]] тощо. Вчителями Спінози були [[рабин]]и — [[Вчення кабала|кабалісти]] Ісаак Абоаб де Фонсека, Менаше бен Ісраель і Саул Мортейра. Навчаючись в рабинів, Спіноза осягнув основні праці філософів єврейського містицизму (Аврам ібн Езра, Маймонід, Герсонід, [[Хасдай Крескас]] тощо). Особливо вплинув на формування філософських поглядів Баруха трактат «Puerta del Cielo» («Брами небес») каббалістакабаліста Аврама Когена Еррери, який жив ув Амстердамі і помер, коли Спіноза був ще зовсім юним.
 
Імовірно, відчуваючи вузькість традиційної єврейської освіти, Барух Спіноза за батькові гроші навчався [[Латина|латинулатини]] (тодішня світова мова науки і філософії). Вже на той час Барух Спіноза, якого рабини не спромоглися перетягнути на бік традиційної юдейської схоластики, заживнабув у общинігромаді одновірців слави дивака і вільнодумця, що навіть замалимледь не мало трагічні наслідки — на життя Спінози було вчинено невдалий замах.
 
Після смерті батька в [[1654]] році почався затяжний судовий процес Баруха Спінози з найближчими родичами за батьків спадок, який він врешті виграв.
 
На початку [[1656]] року [[Єретик|єретичні]] погляди Спінози, які розділяли також лікар Хуан де Прадо і вчитель Даніель де Рібера, привернули пильну увагу верхів єврейської громади. Спіноза піддавав, серед іншого, сумніву, що Мойсей був автором П'ятикнижжя, що Адам був першою людиною і що закон Мойсея володіємає перевагоюперевагу над «природним правом». Незабаром усі ці вільнодумства Спінози призвели до його судилища й публічного вигнання з єврейської общинигромади. [[27 липня]] [[1656]] року, коли Баруху не виповнилося ще й 24 років, у [[Синагога|синагозі]] велелюдно йому, перерахувавши всі його порушення і злочини, оповістили акт про відлучення (''[[херем]]'', {{lang-he|חרם}}). Членам єврейської общинигромади було заборонено будь-яке спілкування зі Спінозою, а йому самому заборонялося надалі використовувати своє єврейське ім'я ''Барух''<!--Та як врешті решт&nbsp;— Борух чи Барух?--> ([[іврит]] «благословенний»). Відтоді Спіноза отримав ім'я ''Бенедикт'' (зменшувальне ''Бенто'', латинський відповідник Баруха).
 
Бенедикт Спіноза написав на свій захист «Апологію» (її текст не зберігся), в якій намагався відвести безглузді звинувачення і відстояти свої погляди. Саме через жагу до пізнання й бажання розвивати свої думки відречення від єврейства не стало для Спінози особистою трагедією.