Відкрити головне меню

Зміни

933 байти додано ,  3 роки тому
нема опису редагування
 
=== Походження ===
Походження роду до цього часу є дискусійним ([[русини|руське]]<ref>раніше так вважав [[Кароль Шайноха|Шайноха]] → [http://www.archive.org/download/jadwigaijagieoo02szajgoog/jadwigaijagieoo02szajgoog.pdf Jadwiga a Jagiełło, [[1374]]–[[1413]]].&nbsp;— T. III.&nbsp;— S.&nbsp;314. {{ref-pl}}, [[Антоній Роле]] на додачу вказував, що були православними → ''[[Антоній Роле|Dr. Anoni J…]]'' [https://books.google.com.ua/books?id=3-tEAQAAMAAJ&pg=PA357&dq=Buczaccy&hl=uk&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=Buczaccy&f=false Zameczki podolskie na kresach // Przegla̜d polski.&nbsp;— Том 5.&nbsp;— Випуски 1&nbsp;–&nbsp;6].&nbsp;— S. 357.</ref>, [[литвини|литовське]], [[поляки|польське]], можливо, вони не пов'язані між собою). В «[[Енциклопедія Українознавства|Енциклопедії Українознавства]]» вони вказані як польський рід.<ref>Бучацькі…&nbsp;— С. 200.</ref> Дослідник [[Однороженко Олег Анатолійович|Однороженко Олег]] вважає їх (поряд з [[Кміти гербу Шренява|Кмітами]], [[Одровонжі|Одровонжами]] та іншими) нащадками шляхти з [[Малопольща|Малопольщі]].<ref>''Однороженко О.'' Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада.&nbsp;— К. : Темпора, 2011.&nbsp;— 422&nbsp;с.; іл.&nbsp;— C.&nbsp;72.&nbsp;— ISBN 978-617-569-025-3.</ref> Віталій Михайловський також висловив припущення про їх приналежність до поляків на прикладі Теодорика Бучацького.<ref>''Михайловський В''. [http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Podole_po_Grunwaldzie_14101430_walka_Witolda_z_Jagie_pol.pdf Podole po Grunwaldzie (1410—1430): walka Witolda z Jagiełłą].&nbsp;— S.&nbsp;124. {{ref-pl}}</ref> Про те, що Бучацькі&nbsp;— давній польський рід, стверджував і [[Владислав Семкович]]<ref>''Semkowicz W.'' Gasztołd Jan (Iwaszko) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków&nbsp;: Nakładem Polskiej Akademii Umiejęności, 1948—1958.&nbsp;— t. 7.&nbsp;— S. 297—298. {{ref-pl}}</ref>, який також висловив гіпотезу про їх появу в Галичині за Казимира ІІІ.
 
Сучасний польський дослідник [[Єжи Сперка]], досліджуючи міграцію рицарів з [[сілезія|Сілезії]] на територію [[Руський домен короля|Руського домену короля]]<ref>в польській історіографії вживають термін Червона Русь</ref>, стверджує, що [[Михайло Адванець з Бучача|Міхал Авданець]] був одним з наближених до князя Владислава Опольського осіб та отримав від нього найбільше бенефіцій.<ref>''Sperka J.'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/19/130Sperka.pdf Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej].&nbsp;— S. 297.</ref> Також він вважає, що немає певності, чи Міхал Абданк появився в Галичині за Казимира ІІІ, чи вже за Людовика Угорського.<ref>''Sperka J.'' Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu]&nbsp;— S. 74.</ref>
 
=== Відомості про представників ===
Першим Бучацьким, який згадується в доступних джерелах, був [[Ґабріель (Гаврило) Бучацький]]&nbsp;— [[староста]] [[Кам'янець-Подільський|кам'янецький]] у книзі [[Бартош Папроцький|Бартоша Папроцького]] «Gniazdo Cnoty, zkąd herby Herby rycerstwa polskiego swój początek mają» (1578, Краків),<ref name="БП9">''Paprocki B.'' [http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=5620 Herby rycerstwa polskiego…]&nbsp;— S.&nbsp;609.</ref> на яке посилається ксьондз [[Садок Баронч]] у своїй розвідці «[[Pamiątki buczackie]]».<ref name="B40">''Barącz S.'' Pamiątki buczackie…&nbsp;— S.&nbsp;40.</ref><ref>ці дані наводить також К. Несецький → ''Niesiecki K.'' [http://polona.pl/item/167084/254/ Korona polska przy złotej wolności…]&nbsp;— T. 1.&nbsp;— S. 216.</ref>
 
Після сутичок за спадок [[Романовичі]]в близько [[1366]]&nbsp;р. територія між [[Віслок]]ом, [[Карпати|Карпатами]], [[Серет (притока Дністра)|Серетом]] та [[Полісся]]м відійшла [[Королівство Польське (1385-1569)|Польщі]] до кінця життя короля [[Казимир III Великий|Казимежа III]] (пом. 1370). Східні кордони терену отримали польські [[Абданк]]и, які назвались ''Бучацькими гербу Абданк,'' змогли поширити вплив вглиб Пониззя<ref>''Kowalski S. J.'' Powiat buczacki i jego zabytki.&nbsp;— Biały Dunajec&nbsp;— Ostróg&nbsp;: Wołanie z Wołynia, 2005.&nbsp;— 248&nbsp;s.&nbsp;— S.&nbsp;33.&nbsp;— ISBN 83-88863-16-9. {{ref-pl}}</ref>. Володіючи маєтками на Поділлі в часи його управління великим князем Витовтом, представники роду були лояльними до нього, але по його смерті зразу стали на сторону короля Ягайла.<ref>''Михайловський В''. [http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Pravlinnia_Koriatovychiv_na_Podilli_1340-vi__1394_rr_sotsialna_struktura_kniazivskoho_otochennia.pdf Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві&nbsp;— 1394&nbsp;рр.): соціальна структура князівського оточення] // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— К., 2009.&nbsp;— №&nbsp;5 (488) (вер.—жовт.).&nbsp;— 240 с.&nbsp;— С. 39.&nbsp;— ISSN 0130-5247.</ref>
роду були лояльними до нього, але по його смерті зразу стали на сторону короля Ягайла.<ref>''Михайловський В''. [http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Pravlinnia_Koriatovychiv_na_Podilli_1340-vi__1394_rr_sotsialna_struktura_kniazivskoho_otochennia.pdf Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві&nbsp;— 1394&nbsp;рр.): соціальна структура князівського оточення] // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— К., 2009.&nbsp;— №&nbsp;5 (488) (вер.—жовт.).&nbsp;— 240 с.&nbsp;— С. 39.&nbsp;— ISSN 0130-5247.</ref>
 
Бучацькі відіграли помітну роль в історії [[Поділля]], зокрема, його прилученні до Корони,<ref>''Андрусяк Никола''. Минуле Бучаччини // {{ББ|27}}</ref> кінця [[XIV]]–[[XV]], меншу&nbsp;— Галичини. Близько 1440 року збудували [[каплиця Бучацьких|родинну каплицю]]-усипальницю при [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинському катедральному соборі]] [[Львів|Львова]] (пізніше&nbsp;— перебудована, тепер на її місці, за одними даними&nbsp;— [[каплиця]] Святих Дарів, третя від входу біля північної нави; за іншими&nbsp;— каплиця святого Казимира<ref>''[[Мечислав Орлович|Orłowicz M]].'' Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.&nbsp;— Lwów—Warszawa, 1925.&nbsp;— 276 s.&nbsp;— S.&nbsp;81. {{ref-pl}}</ref>). Для відправ служб у каплиці Анна з Бучацьких, дружина белзького каштеляна [[Дерслав з Угнева|Дерслава з Угнева]], записала фундуш.
* ''[[Бартош Папроцький|Paprocki B.]]''[https://polona.pl/item/11686631/178/ Herby rycerstwa polskiego… zebrane i wydane r. p. 1584].&nbsp;— Kraków, 1578.&nbsp;— 1246&nbsp;s.&nbsp;— S.&nbsp;609. {{ref-pl}}
* [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— T.&nbsp;III/1, zeszyt 11.&nbsp;— 480&nbsp;s. (репринт 1989&nbsp;р.) ISBN 83-04-03291-0 {{ref-pl}}
* ''[[Єжи Сперка|Sperka J]].'' [http://bazhum.muzhp.pl/media//files/Sredniowiecze_Polskie_i_Powszechne/Sredniowiecze_Polskie_i_Powszechne-r2014-t6_(10)/Sredniowiecze_Polskie_i_Powszechne-r2014-t6_(10)-s74-84/Sredniowiecze_Polskie_i_Powszechne-r2014-t6_(10)-s74-84.pdf Michał Awdaniec a początki kościoła parafialnego w Buczaczu] // [http://www.historia.us.edu.pl/index.php?pokaz=showart&id=91 Średniowiecze Polskie i Powszechne].&nbsp;— 2014.&nbsp;— T. 6 (10).&nbsp;— S. 74—84. {{ref-pl}}
* ''[[Єжи Сперка|Sperka J]].'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/19/130Sperka.pdf Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej].&nbsp;— S. 278—301. {{ref-pl}}
* ''Stadnicki Kazim.'' [https://books.google.com.ua/books?id=Fw9hAAAAcAAJ&pg=PA146&dq=Micha%C5%82+Abdank+Buczacz&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwiqmsiYgtnLAhUhcHIKHboDCLMQ6AEIJDAB#v=onepage&q=Micha%C5%82%20Abdank%20Buczacz&f=false Wspomnienie o Abdankach-Konopkach, Buczackich i Jazłowieckich // Przewodnik naukowy i literacki.&nbsp;— S. 145—159.] {{ref-pl}}
 
144 747

редагувань