Відкрити головне меню

Зміни

Ніяких змін в розмірі, 2 роки тому
нема опису редагування
У 1980-і роки в чемпіонаті утворилася група так званих ''топ-команд'': [[Феррарі (команда Формули-1)|Ferrari]], [[МакЛарен (команда Формули-1)|McLaren]], [[Вільямс (команда Формули-1)|Williams]], [[Бенеттон (команда Формули-1)|Бенеттон]] (зараз називається [[Рено (команда Формули-1)|Рено]]).
 
Кінець 1980-х і початок 1990-х років пройшов під знаком легендарного протистояння [[Сенна да Сілва Айртон|Айртона Сенни]] і [[Прост Ален|Алена Проста]]. Саме через нього [[Чемпіонат 1988 Формули-1|сезон 1988]] багатьма визнається найкращим в історії чемпіонатів світу: пара Прост-Сенна, яка виступала разом у команді McLaren, здобула 15 перемог на 16 Гран-прі (16-а перемога дісталася [[Бергер Герхард|Герхарду Бергеру]], який закінчив гонку лідером на першому для Ferrari Гран-прі Італії без «Комендаторе» [[Феррарі Енцо|Енцо Феррарі]]). Крапка в суперництві була поставлена в [[Сезон 1994 Формули-1|1994 році]], коли Ален Прост завершив свою кар'єру, а [[Сенна да Сілва Айртон|Сенна]] потрапив в смертельну аварію на [[Гран-прі Сан-Марино Формули-1, сезон 1994|Гран-прі Сан-МаріноМарино 1994]]. Смерть одного з найвидатніших гонщиків потрясла весь світ і сильно вплинула на стандарти безпеки. Після загибелі Сенни жоден пілот не гинув на трасі Формули-1.
 
Стрімкий прогрес технологій і прихід великих автовиробників у Формулу-1 привели до величезного зростання витрат. На початок [[XXI століття]] [[бюджет]] багатьох команд Формули-1 становив кілька сотень мільйонів [[Долар США|доларів]] на рік. Це призвело до того, що з [[1990|1990 року]] 28 команд покинули Формулу-1 через брак коштів для конкуренції з лідерами чемпіонату.