Вікіпедія

Бучацькі: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
переніс до Обговорення статті - не АД формально
Рядок 6:
=== Походження ===
Походження роду до цього часу є дискусійним ([[русини|руське]]<ref>раніше так вважав [[Кароль Шайноха|Шайноха]] → [http://www.archive.org/download/jadwigaijagieoo02szajgoog/jadwigaijagieoo02szajgoog.pdf Jadwiga a Jagiełło, [[1374]]–[[1413]]].&nbsp;— T. III.&nbsp;— S.&nbsp;314. {{ref-pl}}, [[Антоній Роле]] на додачу вказував, що були православними → ''[[Антоній Роле|Dr. Anoni J…]]'' [https://books.google.com.ua/books?id=3-tEAQAAMAAJ&pg=PA357&dq=Buczaccy&hl=uk&sa=X&redir_esc=y#v=onepage&q=Buczaccy&f=false Zameczki podolskie na kresach // Przegla̜d polski.&nbsp;— Том 5.&nbsp;— Випуски 1&nbsp;–&nbsp;6].&nbsp;— S. 357.</ref>, [[литвини|литовське]], [[поляки|польське]], можливо, вони не пов'язані між собою). В «[[Енциклопедія Українознавства|Енциклопедії Українознавства]]» вони вказані як польський рід.<ref>Бучацькі…&nbsp;— С. 200.</ref> Дослідник [[Однороженко Олег Анатолійович|Однороженко Олег]] вважає їх (поряд з [[Кміти гербу Шренява|Кмітами]], [[Одровонжі|Одровонжами]] та іншими) нащадками шляхти з [[Малопольща|Малопольщі]].<ref>''Однороженко О.'' Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада.&nbsp;— К. : Темпора, 2011.&nbsp;— 422&nbsp;с.; іл.&nbsp;— C.&nbsp;72.&nbsp;— ISBN 978-617-569-025-3.</ref> Віталій Михайловський також висловив припущення про їх приналежність до поляків на прикладі Теодорика Бучацького.<ref>''Михайловський В''. [http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Podole_po_Grunwaldzie_14101430_walka_Witolda_z_Jagie_pol.pdf Podole po Grunwaldzie (1410—1430): walka Witolda z Jagiełłą].&nbsp;— S.&nbsp;124. {{ref-pl}}</ref> Про те, що Бучацькі&nbsp;— давній польський рід, стверджував і [[Владислав Семкович]]<ref>''Semkowicz W.'' Gasztołd Jan (Iwaszko) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków&nbsp;: Nakładem Polskiej Akademii Umiejęności, 1948—1958.&nbsp;— t. 7.&nbsp;— S. 297—298. {{ref-pl}}</ref>.
 
Сучасний польський дослідник [[Єжи Сперка]], досліджуючи міграцію рицарів з [[сілезія|Сілезії]] на територію [[Руський домен короля|Руського домену короля]]<ref>в польській історіографії вживають термін Червона Русь</ref>, стверджує, що [[Михайло Адванець з Бучача|Міхал Авданець]] був одним з наближених до князя Владислава Опольського осіб та отримав від нього найбільше бенефіцій.<ref>''Sperka J.'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/19/130Sperka.pdf Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej].&nbsp;— S. 297.</ref>
 
=== Відомості про представників ===
Першим Бучацьким, який згадується в доступних джерелах, був [[Ґабріель (Гаврило) Бучацький]]&nbsp;— [[староста]] [[Кам'янець-Подільський|кам'янецький]] у книзі [[Бартош Папроцький|Бартоша Папроцького]] «Gniazdo Cnoty, zkąd herby Herby rycerstwa polskiego swój początek mają» (1578, Краків),<ref name="БП9">''[[Бартош Папроцький|Paprocki B.]]'' [http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=5620 Herby rycerstwa polskiego…]&nbsp;— S.&nbsp;609.</ref> на яке посилається ксьондз [[Садок Баронч]] у своїй розвідці «[[Pamiątki buczackie]]».<ref name="B40">''Barącz S.'' Pamiątki buczackie…&nbsp;— S.&nbsp;40.</ref><ref>ці дані наводить також К. Несецький → ''Niesiecki K.'' [http://polona.pl/item/167084/254/ Korona polska przy złotej wolności…]&nbsp;— T. 1.&nbsp;— S. 216.</ref>
 
Після сутичок за спадок [[Романовичі]]в близько [[1366]]&nbsp;р. територія між [[Віслок]]ом, [[Карпати|Карпатами]], [[Серет (притока Дністра)|Серетом]] та [[Полісся]]м відійшла [[Королівство Польське (1385-1569)|Польщі]] до кінця життя короля [[Казимир III Великий|Казимежа III]] (пом. 1370). Східні кордони терену отримали польські [[Абданк]]и, які назвались ''Бучацькими гербу Абданк,'' змогли поширити вплив вглиб Пониззя<ref>''Kowalski S. J.'' Powiat buczacki i jego zabytki.&nbsp;— Biały Dunajec&nbsp;— Ostróg&nbsp;: Wołanie z Wołynia, 2005.&nbsp;— 248&nbsp;s.&nbsp;— S.&nbsp;33.&nbsp;— ISBN 83-88863-16-9. {{ref-pl}}</ref>. Володіючи маєтками на Поділлі в часи його управління великим князем Витовтом, представники
роду були лояльними до нього, але по його смерті зразу стали на сторону короля Ягайла.<ref>''Михайловський В''. [http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Pravlinnia_Koriatovychiv_na_Podilli_1340-vi__1394_rr_sotsialna_struktura_kniazivskoho_otochennia.pdf Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві&nbsp;— 1394&nbsp;рр.): соціальна структура князівського оточення] // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— К., 2009.&nbsp;— №&nbsp;5 (488) (вер.-жовт—жовт.).&nbsp;— 240 с.&nbsp;— С. 39.&nbsp;— ISSN 0130-5247.</ref>
 
Бучацькі відіграли помітну роль в історії [[Поділля]], зокрема, його прилученні до Корони,<ref>''Андрусяк Никола''. Минуле Бучаччини // {{ББ|27}}</ref> кінця [[XIV]]–[[XV]], меншу&nbsp;— Галичини. Близько 1440 року збудували [[каплиця Бучацьких|родинну каплицю]]-усипальницю при [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинському катедральному соборі]] [[Львів|Львова]] (пізніше&nbsp;— перебудована, тепер на її місці, за одними даними&nbsp;— [[каплиця]] Святих Дарів, третя від входу біля північної нави; за іншими&nbsp;— каплиця святого Казимира<ref>''[[Мечислав Орлович|Orłowicz M]].'' Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.&nbsp;— Lwów—Warszawa, 1925.&nbsp;— 276 s.&nbsp;— S.&nbsp;81. {{ref-pl}}</ref>). Для відправ служб у каплиці Анна з Бучацьких, дружина белзького каштеляна [[Дерслав з Угнева|Дерслава з Угнева]], записала фундуш.
[[Файл:Lwow-KatedraLacinska-wnetrze2.jpg|міні|праворуч|300пкс|Каплиця Святих Дарів (каплиця [[Вишневецькі|Вишневецьких]]; на дальньому плані)]]
 
==== Представники ====
* Ганка&nbsp;— дружина [[Петро Гастольд|Петра Ґастольда]],<ref name="СБ4">''Barącz S.'' Pamiątki buczackie…&nbsp;— S.&nbsp;4.</ref> одного з чільних воєвод [[Ольгерд|Ольґерда]], [[намісник]]а у [[Литва|Литві]]<ref>Несецький вказав: 1) 1332 рік як згадку про укладення шлюбу чи вже про те, що вона його дружина; 2) посади П. Гастольда: староста кам'янецький, віленський воєвода, при цьому посилався на праці [[Альберт Войцех Віюк-Коялович|Кояловича]], [[Станіслав Темберський|Темберського]]</ref>
* Микола (Миколай)&nbsp;— згідно з Папроцьким, [[воєвода]] подільський,<ref name="B40"/> 1340 року<ref name="БП9">''Paprocki B.''[http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=5620 Herby rycerstwa polskiego…]&nbsp;— S.&nbsp;609.</ref> однак Несецький не вказав його серед них,<ref>оскільки не була вказана дата урядування → ''Niesiecki K.'' [http://polona.pl/item/167084/254/ Korona polska przy złotej wolności…]&nbsp;— T. 1.&nbsp;— S. 216.</ref>
* Юрій (Єжи), Іван (Ян)&nbsp;— загинули в сутичці з волохами 1361 року<ref name="БП9"/>
--------------------
Рядок 37 ⟶ 39:
** [[Михайло «Мужило» Бучацький|Міхал «Мужило» Бучацький]] (рік нар. невід.&nbsp;— 1469<ref>''Barącz S.'' Pamiątki buczackie…&nbsp;— S.&nbsp;44.</ref>/1470)&nbsp;— [[Подільські воєводи|воєвода подільський]], вважаєтся засновником гілки роду Бучацьких-Мужилів<ref name="ДА84"/>
*** Міхал
*** Ян, дружина&nbsp;— Барбара (1°-v.&nbsp;— Миколай з [[Княгиничі (Рогатинський район)|Княгиничів]] і [[Дідилів|Дідилова]] (†1451), середній син [[Пйотр Влодкович|Пйотра Влодковича]]<ref>''Boniecki AdamA''. [https://polona.pl/item/10355916/290/ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckichpolski…].&nbsp;— .&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 8.&nbsp;— S. 276. {{ref-pl}}</ref>)
*** [[Давид Бучацький]] (бл.&nbsp;1440<ref>[http://www.geni.com/people/Dawid-Mu%C5%BCy%C5%82o-Buczacki-h-Abdank/6000000015837346328 Короткий родовід Давида Бучацького]</ref>&nbsp;— 1485)&nbsp;— [[староста генеральний подільський]] (від 1483 року)
**** Міхал
**** Станіслав
**** Ян Віт ({{†}} по [[1489]])&nbsp;— староста коломийський, снятинський
**** Катажина&nbsp;— дружина ([[1503]]) [[Петро Сененський з Олеська|Петра Олеського (Сененського)]] з [[Олесько|Олеська]]&nbsp;— сина каштеляна [[Львів|львівського]], воєводи [[Руське воєводство|руського]] [[Іван з Сенна і Олеська|Яна з Сенна та Олеська]]
**** Беата&nbsp;— дружина Анджея Прокоповича Гоздзького з [[Гвіздець|Гвіздця]]
Рядок 50 ⟶ 52:
 
=== Власність ===
У різні часи представники роду володіли містами [[Бучач]]ем, [[Язловець|Язловцем]], [[Підгайці|Підгайцями]], [[Червоногородський замок|Червоногородом]], [[Одеса|Кацюбіївом]], [[Бариш (село)|Баришем]]<ref>''Quirini-Popławski R.'' Kościoł parafialny p.&nbsp;w. Św. Trójcy w Baryszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2010.&nbsp;— Cz.&nbsp;I, tom&nbsp;18.&nbsp;— 368&nbsp;s., 508 il.&nbsp;— S.&nbsp;13.&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6. {{ref-pl}}</ref>, [[Монастириська]]ми, [[Устя-Зелене|Устям]]<ref>''Betlej A.'' Kościoł parafialny p.&nbsp;w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— Cz.&nbsp;I, tom&nbsp;18.&nbsp;— 386&nbsp;s., 509 il.&nbsp;— S.&nbsp;295.&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6.</ref>, [[Чернелиця|Чернелицею]]<ref>''Zaucha Т.'' Kościół parafialny p.&nbsp;w. Św. Antoniego w Czernelicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.&nbsp;— Kraków&nbsp;: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010.&nbsp;— Cz.&nbsp;I, tom&nbsp;18.&nbsp;— 386&nbsp;s., 509 il.&nbsp;— S.&nbsp;53.&nbsp;— ISBN 978-83-89273-79-6. {{ref-pl}}</ref>, багатьма селами.
 
== Бучацькі гербу Тарак ==
Рядок 69 ⟶ 71:
* {{ББ}}
* ''Дуда І.'' Бучацькі / {{ТЕС|1|211}}
* [http://history.org.ua/LiberUA/KatPergDoc_1972/KatPergDoc_1972.pdf Каталог пергаментних док-ів ЦДІА у Львові 1233—1799].&nbsp;— К. : Наукова думка, 1972.&nbsp;— 676 с.&nbsp;— №. 248,.
* ''Михайловський ВіталійВ''. [http://chtyvo.org.ua/authors/Mykhailovskyi_Vitalii/Vyschi_uriadnyky_Polskoho_korolivstva_na_ruskykh_zemliakh_u_14341506_rokakh_sproba_kolektyvnoho_port/ Вищі урядники Польського королівства на руських землях у 1434—1506 роках: спроба колективного портрета].&nbsp;— С.&nbsp;162—177.
* ''Капраль МиронМ. (Львів).'' [http://shron.chtyvo.org.ua/Kapral_Myron/Podilska_shliakhta_XIVXVI_stolit_u_doslidzhenni_Vitaliia_Mykhailovskoho.pdf Подільська шляхта XIV—XVI століть у дослідженні Віталія Михайловського] (Михайловський В. Еластична спільнота: Подільська шляхта в другій половині XIV&nbsp;— 70-х роках XVI століття).]&nbsp;— С. 693—703.
* [http://polona.pl/item/665606/0/ Akta grodskie І ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego…bernardyńskiego]…&nbsp;— Lwów, 1887.&nbsp;— Т. XII.&nbsp;— 552 s.] {{ref-la}}, {{ref-pl}}
* ''[[Баронч Садок|Barącz S.]]'' [http://polona.pl/item/562007/1/ Pamiątki jazłowieckie.&nbsp;— Lwów&nbsp;: Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862.&nbsp;— 230&nbsp;s.] {{ref-pl}}
* ''[[Баронч Садок|Barącz S.]]'' [http://polona.pl/item/564820/0/ [[Pamiątki buczackie]].&nbsp;— Lwów&nbsp;: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882.&nbsp;— 168&nbsp;s.] {{ref-pl}}
* ''Boniecki AdamA''. [https://polona.pl/item/10355900/255/ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 2.&nbsp;— S. 215—221. {{ref-pl}}
* {{SgKP|XV_cz.1|254|Buczacz}}&nbsp;— S.&nbsp;254. {{ref-pl}}
* {{SgKP|III|749|Kamieniec Podolski}}&nbsp;— S. 749. {{ref-pl}}
Рядок 83 ⟶ 85:
* ''[[Бартош Папроцький|Paprocki B.]]''[https://polona.pl/item/11686631/178/ Herby rycerstwa polskiego… zebrane i wydane r. p. 1584].&nbsp;— Kraków, 1578.&nbsp;— 1246&nbsp;s.&nbsp;— S.&nbsp;609. {{ref-pl}}
* [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— T.&nbsp;III/1, zeszyt 11.&nbsp;— 480&nbsp;s. (репринт 1989&nbsp;р.) ISBN 83-04-03291-0 {{ref-pl}}
* ''[[Єжи Сперка|Sperka J]].'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/19/130Sperka.pdf Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej].&nbsp;— S. 278—301. {{ref-pl}}
* ''Stadnicki Kazim.'' [https://books.google.com.ua/books?id=Fw9hAAAAcAAJ&pg=PA146&dq=Micha%C5%82+Abdank+Buczacz&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwiqmsiYgtnLAhUhcHIKHboDCLMQ6AEIJDAB#v=onepage&q=Micha%C5%82%20Abdank%20Buczacz&f=false Wspomnienie o Abdankach-Konopkach, Buczackich i Jazłowieckich // Przewodnik naukowy i literacki.&nbsp;— S. 145—159.] {{ref-pl}}
 
== Посилання ==
* [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=7759&from=&from=metadatasearch&dirids=1&lang=pl ''Barącz S.'' Pamiątki buczackie]
* [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent2?id=7548&from=&from=metadatasearch&dirids=1&lang=pl ''Barącz S.'' Pamiątki jazłowieckie]п
* [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/buczaccy01.html Buczaccy (01)] {{ref-pl}}
* [http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/jazlowieccy01.html#C2 Jazłowieccy (01)] {{ref-pl}}
* [http://www.genealogia.okiem.pl/gastold.htm Gastold] {{ref-pl}}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Бучацькі