Ілля (гравер): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Amakuha (обговорення | внесок) м Amakuha перейменував сторінку з Ілія дереворитник на Ілля (гравер) |
Amakuha (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Otheruses|Ілля}}▼
[[Файл:Saint Spyridon and Saint Nicodemus of Kyiv Caves.jpg|thumb|[[Святий Спиридон]] та [[Никодим Проскурник]]и. Гравюра Іллі. Київ, 1661 рік.]]▼
'''Ілля''' (роки нар. і см. невідомі) — український [[гравер]] на дереві 17 століття. Працював у 1630–1660 роках у [[Львів|Львові]] і [[Київ|Києві]]. Чернець львівського Свято-Онуфріївського монастиря, потім — Києво-Печерської лаври. Виконав понад 500 робіт. З творчістю Іллі пов'язані найвищі досягнення української [[Ксилографія|ксилографії]] 17 століття.▼
Серед робіт: ілюстрації до [[Требник Петра Могили|Требника Петра Могили]] (1646), гравюри до «Лицевої біблії» (1645—49) і «Печерського патерика» (1661). До своїх творів Ілля вводив жанрові сцени, краєвиди, зокрема Києва.▼
== Література ==▼
* Ілля. // {{УРЕ}} — Т. 4. — 1979.▼
* [http://www.history.org.ua/?termin=Illja Ілля]. // [[Енциклопедія історії України]]: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2005. — 672 с.: іл.▼
* Степовик Д. В. Українська гравюра бароко: Майстер Ілля, Олександр Тарасевич, Леонтій Тарасевич, Іван Щирський. — К.: ТОВ «Видавництво „Кліо“», 2013. — 495 с.▼
[[Категорія:Українські гравери]]▼
{{Художник
| Ім'я = Ілія
Рядок 77 ⟶ 24:
| Сайт =
}}
▲{{Otheruses|Ілля}}
▲'''Ілля''' (роки нар. і см. невідомі) — український [[гравер]] на дереві 17 століття. Працював у 1630–1660 роках у [[Львів|Львові]] і [[Київ|Києві]]. Чернець львівського Свято-Онуфріївського монастиря, потім — Києво-Печерської лаври. Виконав понад 500 робіт. З творчістю Іллі пов'язані найвищі досягнення української [[Ксилографія|ксилографії]] 17 століття.
▲Серед робіт: ілюстрації до [[Требник Петра Могили|Требника Петра Могили]] (1646), гравюри до «Лицевої біблії» (1645—49) і «Печерського патерика» (1661). До своїх творів Ілля вводив жанрові сцени, краєвиди, зокрема Києва.
== Канва біографії ==
[[Файл:Гравер Ілія цар Давид.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Чернець Ілія. «Цар Давид», світлина до Біблії.]]▼
Роки життя, перше ім'я достеменно не відомі. Чернець Онуфріївського монастиря в місті [[Львів]]. Або у Львові, або поряд отримав первісне художнє навчання і опанував техніку [[Ксилографія|ксилографії]]. Мав монастирську (?) освіту і добре знав Біблію.
Був запрошений Петром Могилою до Києва, де в 1630-1650 роки працював як гравер для монастирів, друкарень і церков Львова та Києва. Серед збережених творів - світлини до так званої «Біблії Ілії» (створені в період [[1645]] - [[1649]] років) та гравюри до Києво-Печерського Патерика, друкованого [[1661]] року вже по смерті ченця-дереворитника Ілії.
«Біблія Ілії» — не була закінчена ( за висновками сучасних дослідників), ніколи не була надрукована і відома
<gallery widths="225px" heights="180px">
▲
▲
</gallery>
== Голландець Піскатор і чернець українець Ілія ==
▲[[Файл:Ілія Грім і град.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Ілія дереворитник. «Грім і град», до [[1649]] року.]]
[[Гравюра]] в мистецтві українських земель 17 століття — це мистецтво релігійне і за світосприйняттям, і за тематикою. Персонажі гравюр постають як творіння всемогутнього Бога, гріховні, але здатні каятися і хвалити отця небесного за створення світу, величного і вже незмінного. В добу бароко прийшло усвідомлення, що Бог створив Світ і більше перестав в творіння втручатися. Але перебування на краю європейської ойкумени не перешкодило митцям українських земель бачити і вивчати здобутки релігійної графіки Німеччини, Голландії, Речі Посполитої. Іноді це були навіть гравюри-шедеври [[Альбрехт Дюрер|Альбрехта Дюрера]] чи [[Рембрандт]]а. Свідомість українських митців важко поверталась у бік новітніх впливів, обережно використовуючи композиційні знахідки західноєвропейських граверів, обов'язково корегуючи їх з [[Візантія|візантійським]] надбанням. Про це доводить досвід творчості Ілії дереворитника, що спромігся створити Біблію в картинках для неписьменних. Це був місцевий, український аналог «
Ілія не мав можливостей працювати ні з мідними стулками, ні з коштовними сумішами для гравюр чи офортів. Мав лише можливість використовувати деревину та ножі-різаки. Це обумовило грубуватість відбитків і сміливі спрощення в дереворитах Ілії. Однак велич неба і Бога, спостереження за змінами небесних сфер, їх нечувану ангельську музику це не перешкодило йому відтворювати в дереворитах. Могутнє, непізнане небо (як втілення величі і непізнанності християнського Бога) практично стало другим головним персонажем його дереворитів. Воно різне в дереворитах Ілії : благе до Мойсея, що спілкується із самим Богом чи в сцені ловів перепелів і безжально караюче грімом і градом грішне місто за промислом Божим. Ніби орієнтований на візантійський іконопис, Ілія-чернець розімкнув в дереворитах замкнений, неширокий світ ікони - і вбік, і вверх.
Свідоцтвом знайомства ченця Ілії з Біблією Піскатора була і композиція «Повернення із Ханаана». В Західній Європі композицію розробляли [[Ніколя Пуссен]], маньєристи, реалісти. Свій варіант створив і Ілія, вимушено спрощуючі зображення тих, хто повертався з родючих зелель Ханаана з велетеською гілкою винограду. В матриці Ілії персонажі теж йшли у той же бік, що і в Біблії Піскатора. При створенні відбитку вони повернулись в інший бік, що додало композиції Ілії своєрідності і незвичності. Щось занадто сміливе в дереворитах православного Ілії відчули і православні очільники-цензори. Можливо сміливість митця розцінили як єретичність, бо Біблія Ілії ніколи не була надрукована в Україні. А її дошки-матриці спалили в 1718 році. (Ілія встиг створити '''сто п'ятдесят''' (150) дощок-матриць, лише '''сто тридцять два відбитки - збережені''' ). Біблія Ілії відома лише в п'яти зразках, а майже всі дереворити Ілії вивезені в [[Москва|Москву]] і [[Санкт-Петербург]] (
<center><gallery perrow=2 widths="260px" heights="180px">
Файл:Піскатор Повернення із Ханаана.jpg|Біблія Піскатора, «Повернення із Ханаана», мідьорит
Рядок 102 ⟶ 56:
</gallery></center>
==
{{примітки}}
== Див. також ==
Рядок 118 ⟶ 72:
* [[Біблія Піскатора]]
▲== Література ==
▲* Ілля. // {{УРЕ}} — Т. 4. — 1979.
▲* [http://www.history.org.ua/?termin=Illja Ілля]. // [[Енциклопедія історії України]]: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2005. — 672 с.: іл.
▲* Степовик Д. В. Українська гравюра бароко: Майстер Ілля, Олександр Тарасевич, Леонтій Тарасевич, Іван Щирський. — К.: ТОВ «Видавництво „Кліо“», 2013. — 495 с.
▲[[Категорія:Українські гравери]]
[[Категорія:Українські графіки]]
[[Категорія:Бароко]]
|