Уракан: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис, стиль
стиль, правопис
Рядок 119:
[[Файл:Copa Ibarguren.JPG|thumb|left|100px|Кубок Доктора Карлоса Ібаргурена, який команда виграла у 1922 та 1925 роках]]
 
В цей час «Уракан» стає одним із провідних футбольних клубів Аргентини аматорського періоду і постійно, за винятком 1930 року, входить до десятки найсильніших клубів національного чемпіонату. Після здобуття титулів у 1921, 1922, 1925 та 1928 роках, [[збірна Аргентини з футболу|головна футбольна команда Аргентини]] почала розглядати гравців «Уракану», насамперед гравців атакувальної ланки за їхїхні бомбардирські здібності, [[Гільєрмо Стабіле|Ґільєрмо Стабіле]], Анхеля К'єзу, Рамона Васкеса та Хуана Пратто, єдиного гравця команди, який здобув у складі клубу всі чотири чемпіонства.
 
Успішні результати «Уракану» в національному чемпіонаті надали клубу право на участь ву Кубку Доктора Карлоса Ібаргурена, в якому зустрічалися переможець аргентинської Прімери таі переможець Футбольної ліги Росаріна. У першому для себе розіграші турніру в 1921 році «Уракан» поступився з рахунком 0:3 «[[Ньюеллс Олд Бойз]]», але в матчі-переграванні в наступному розіграші турніру він переміг представника Росаріни з рахунком 1:0 завдяки голу Анхеля К'єзи (перший матч фіналу турніру завершився з рахунком 1:1, у складі «Уракану» в тому матчі відзначився все той же К'єза). Парке Патрісіос знову став володарем КубкуКубка Ібаргурена в 1925 році, переміг тодішнього чемпіона Росаріо, «[[Тіро Федераль]]» з рахунком 2:1, в тому матчі за «Уракан» відзначилися Ґільєрмо Стабіле та Хуан Пратто.
 
=== 1931—1939: Початок ери професіоналізму ===
[[Файл:Emilio Baldonedo.png|thumb|праворуч|150px|Еміліо Бальдонедо, третій найкращий бомбардир в історії «Уракану», віддав 10 років своєї кар'єри саме цьому клубу]]
У 1934 році була створена Аргентинська футбольнаїфутбольна асоціація (АФА) найсильніші клуби країни почали наполягати на збільшенні їхїхньої ролі ув процесі прийняття рішень. У 1937 році цей тиск увінчався успіхом і АФА, рішенням від 5 серпня, створила систему кваліфікованого голосування відповідно до наступнихтаких правил: Три голоси: Клуби, які мали більш ніж 15 000 членів, 20 років поспіль участі в офіційних турнірах і принаймні два чемпіонських титули в національній першості; Два голоси: Клуби з 10 000—15 000 членів, а також клуби, які не мали такої кількості, але були чемпіонами і при цьому не менше 20 років поспіль виступали у Прімері; Один голос: решта клубів, які з тих або інших причин не відповідають вищевказаним критеріям. До першої групи з трьома голосами увійшло шість клубів: «Бока Хуніорс», «Рівер Плейт», «Сан-Лоренсо ді Альмагро» та «Расінг», а також «Індепендьєнте» та «Уракан». У 1947 році з приходом Томаса Адольфо Дуко до АФА, це правило було скасовано, але з плином часу назва «Велика шістка» стала дуже популярною серед футбольної спільноти Аргентини.
 
У 1934 році була створена Аргентинська футбольнаї асоціація (АФА) найсильніші клуби країни почали наполягати на збільшенні їх ролі у процесі прийняття рішень. У 1937 році цей тиск увінчався успіхом і АФА, рішенням від 5 серпня, створила систему кваліфікованого голосування відповідно до наступних правил: Три голоси: Клуби, які мали більш ніж 15 000 членів, 20 років поспіль участі в офіційних турнірах і принаймні два чемпіонських титули в національній першості; Два голоси: Клуби з 10 000—15 000 членів, а також клуби, які не мали такої кількості, але були чемпіонами і при цьому не менше 20 років поспіль виступали у Прімері; Один голос: решта клубів, які з тих або інших причин не відповідають вищевказаним критеріям. До першої групи з трьома голосами увійшло шість клубів: «Бока Хуніорс», «Рівер Плейт», «Сан-Лоренсо ді Альмагро» та «Расінг», а також «Індепендьєнте» та «Уракан». У 1947 році з приходом Томаса Адольфо Дуко до АФА, це правило було скасовано, але з плином часу назва «Велика шістка» стала дуже популярною серед футбольної спільноти Аргентини.
 
У перші роки епохи професіоналізму клуб був далекий від великих завоювань та моментів слави. В цей період відбуваються внутрішні зміни в аргентинському футболі скеровані фактично проти «Уракану», але вже незабаром клуб повертається з новими трофеями та новим успіхом.