Мильне: відмінності між версіями

Давня назва села — Підліски. В цьомуНа місці, де розташоване воно,села колись були великі широколисті лісита дуба,хвойні граба,ліси. клена,За апереказами також хвойні.тут Людипереховувались втікаливтікачі від панів, переховувалися тут. Часто їм доводилося блукати, «милити», шукаючи стежки, щоб вийти з лісу. Перші поселенці назвали селище Підлісками, а пізніше від слова «милити» виникла назва Мильне.

На території села виявлено багато археологічних пам'яток які датуються різноманітнимрізними часомперіодами — від мезоліту[[мезоліт]]у до періоду[[Давньоруська давньоруськоїдержава|Давньоруської держави]]. Найбільше туту селі є пам'яток. [[Ранній залізний вік|раннього залізного віку]] та черняхівської[[Черняхівська культура|Черняхівської культури]].

Село МильноМильне відоме від XVI ст. Христофор Васічинський відпустив Мильно Жигмунтові Порандовському у [[1617]] році за позичку 2000 зл. пзлотих. На лівому березі р. Гук на висоті понад 377 метрів був ліс Кам'янецька Дубина з вершиною висотою 377 метрів. Колись був там замок, з якого до другої половини XIX ст. залишилися лише руїни. МармуровіЗ плити підлоги вийняті і з них залишилося ледве кілька крихт. Ззамкового каменю збудовані стайні і приміщення для двірської служби. Пивниці сягали далеко в подвір'я.

У [[1880]] році в МильноМильному було 2223 мешканці в громаді та 76 у дворі. З них 1012 греко-католиків, які мали свою парафіяльну церкву, приналежну до [[Залозецький деканат УГКЦ|Залозецького деканату]]; до неї належали також греко-католики з [[Бліх|Бліху]] й Гонтови. 1073 римо-католики належали до парафії в [[Залізці|Залізцях]], але мали в селі свою каплицю, в якій часом відправлялось богослужіння. В [[1910]] році в селі було 2744, 1921 р. — 2283 мешканці, 1935—1326 греко-католиків, 1530 римо-католиків і 32 євреї.

Школа заснована в [[1883]] рокур. Була вона чотирикласною з українською і польською мовами навчання. У 1920 — 30-х роках вчителював Гореслав Рожанський. У [[1939]] році школа була початковапочатковою, а з [[1945]] року — семирічнасемирічною. У [[1968]] році побудовано двоповерхове приміщення нової школи, яка у [[1975]] році, за директора Б. Зозулі, стала середньою.

'''В часи визвольних змагань 1918-20 рр. в [[Українська Галицька армія|Українській Галицькій Арміїармії]] служили:'''

У [[1928]] році в селі засновано читальню [["Просвіта"|«Просвіти»]]. Засновником її був о. А. Іщак. Найбільшого розквіту читальня досягла в 1930-х роках, коли її очолював випускник гімназії Петро Букало. Головами читальні були Петро Семчишин, Іван Щербина, Михайло Домарецький, Павло Петрик, Микола Джуль, Маркіян Караїм. Восени [[1930]] року село зазнало жорстокої [[Пацифікація у Галичині 1930|«пацифікації»]]. Польська кіннота розгромила читальню, кооперативу і зруйнувала будинки декількох патріотів.

[[1939]] року село зайняла [[Червона Армія]]. У [[1940]] році арештували М. Авдиковича, М. Караїма, М. Безкоровайного, С. Козака — всіхусі замучилизагинули у тюрмі. В концентраційному німецькому таборі загинув А. Петрик. 7.03.1944 року село вдруге зайняла Червона армія. Тоді насильно забрали на фронт 307 чоловік (разом з Бліхом і [[Вертелка|Вертелкою]]). Не повернулося — 86.

Населення МильнаМильного активно включилосябрало участь у визвольнувизвольній боротьбуборотьбі [[ОУН]]-[[УПА]]. В роки відродження (1990—2000 рр.) в селі утворилисявиникло товариство «Просвіта», Рух.[[Народний Нарух сьогоднішній день село налічує приблизно 890 жителівУкраїни|Рух]]. У ньому розташована сільська рада, яка об'єднує Мильно та Бліх, працює ЗОШ І-ІІІ ступ., будинок культури, бібліотека, ФАП, відділ зв'язку.