Історія Словаччини: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 54:
 
=== Переселення народів ===
{{Main|Велике переселення народів}}
Наприкінці 4 ст. уже Стародавній Рим знаходився в глибокому занепаді. Якраз слід подій відомий як [[Велике переселення народів|переселення народів]] був одною з останніх причин розвалу імперії. Велика частина корінного населення з країни або втекла, або підкорилась (в бою) іншим народам. Через територію Словаччини тоді пересувались багато племен, напр. [[вестготи]], [[остготи]], [[лангобарди]] чи [[гепіди]]. Всі ці народи почали рухатися в наслідок атаки кочових [[гуни|гунів]]. Останні створили центр в близькому сусідстві Словаччини — між Дунаєм і [[Тиса|Тисою]].
 
=== Ранньослов'янська доба ===
{{Main|Прабатьківщина слов'ян|Ранні сло'яни}}
Слов'яни в цей період просувалися до країни у кілька хвилях. Перші хвилі прийшли на територію Словаччини під час [[5 століття|V]]-[[6 століття|VI ст.ст]]. Під час просування стрічали решту первісного германського але й кельтського населення. Нові прибульці часто залишились жити між первісним населенням, і так на Словаччині обґрунтовується прийняття географічних назв германського походження. Слов'яни в цей час колонізували приблизно лише 10% території, решта залишилась дикою недоторканою країною. Пізнали [[ячмінь]], [[просо]], [[пшениця|пшеницю]], [[мак]], [[льон]]. Займались сільським господарством та годівлею худоби. Були й здатними ремісниками — передусім виробники коштовних оздоб та гончарі. Слов'яни на заході стикалися з [[Франкське королівство|Франкським королівством]]
 
Рядок 63 ⟶ 65:
В половині [[6 століття|VI століття]] до Подунайської низовини вдерлися [[авари|аварські]] племена, їхній вплив сягав і на терени південної Словаччини. Культурний вплив сягав далі. Слов'яни під їхнім впливом перестали мертвих спалювати і почали їх хоронити в землю.
 
=== ІмперіяДержава Само ===
{{Main|Держава Само}}
[[Файл:Sámova říše.png|200px|thumb|землі [[Само (держава)|держави Само]]]]
У [[6 століття|6 ст.]] слов'яни були підкорені кочовими племенами аварів, але їхня жорстока влада між слов'янами викликала [[повстання]]. Згідно з хронікою [[Фредегар]]а, в одному з таких повстань взяв участь і франкський купець [[Само (князь)|Само]], якого слов'яни обрали королем [[племінний союз|племінного союзу]] — [[Само (держава)|ІмперіїДержави Само]] ({{lang-sk|Samova ríša}}) ([[623]]–[[658]]) — першої держави західних [[Слов'яни|слов'ян]] через його мужність і військові здібності. Однак ІмперіяДержава Само занедовго потрапила в конфлікт з Франкським королівством через атаки на купців. Коли король [[франки|франків]] [[Дагоберт I]] намагався підкорити державу Само через те, що остання відмовилась визнати його територіальні претензії та платити данину, почалася війна. Франки потім разом з лангобардами атакували слов'ян та плюндрували їхню землю. У [[631]] р. [[Дагоберт I]] був переможений у [[Битва під Вогатізбургом|Битві під Вогатізбургом]] і держава Само відстояла незалежність. Після смерті Само у [[658]] р. племінний союз слов'ян знову розпався. Авари були остаточно переможені аж [[Карл I Великий|Карлом Великим]] на зламі [[8 століття|8]]-[[9 століття|9 ст.]]. Потім практично зникли або змішались з навколишнім слов'янським населенням.
 
== Великоморавія ==
{{Main|Велика Моравія}}
[[Файл:Prince Rastislav.JPG|thumb|200px|[[Ростислав (князь великоморавський)|Ростислав]], князь Великої Моравії (правив 846–870)]]
[[Файл:Great Moravia-slk.png|250px|thumb|землі [[Велика Моравія|Великої Моравії]]]]
З [[8 століття|8 ст.]] слов'янські племена знов почали об'єднуватися. У першій половині [[9 століття|9 ст.]] виникають дві [[князівство|князівства]] — [[Моравське князівство|Моравське]] на чолі з [[Моймир І|Моймиром І]] та [[Нітранське князівство|Нітранське]] на чолі з [[Прібіна|Прібіною]]. У [[833]] році Моймир вигнав Прібіну з Нітранського князівства і об'єднав обидві князівства, чим по суті виникла [[Великоморавія|Велика Моравія]]. Вигнаний Прібіна осів біля [[Балатон|Блатенського озера]], де збудував фортецю Блатноград. Помер у [[861]] році і на його місце наступив син [[Коцель]]. Нітранське князівство залишилось удільним князівством, яким володів наслідник престолу.
 
Наростання впливу Великоморавії викликав опір [[Східне Франкське королівство|Східнофранкського королівства]], якого першим королем став [[Людовик II Німецький]]. У [[846]] році вдерся на Велику Моравію і після смерті Моймир І силою досадив за володаря його племінника [[Ростислав (князь великоморавський)|Ростислава]]. Однак Ростислав відмовився підкоритись [[Франкське королівство|Франкському королівству]], намагався здобути церковну незалежність, наказав вигнати [[Бавари|баварських]] священиків з Великоморавії та підтримував ворогів Людовика. У [[855]] році розлючений Людовик з великим військом напав на Великоморавію, але був переможений і загнаний на відступ.