Відмінності між версіями «Буцманюк Юліан»

м
нема опису редагування
м
м
[[Файл:Ю. Буцманюк. Б. Хмельницький, І. Вишенський, І. Мазепа, Г. Гулевичівна та інші видатні православні України.JPG|thumb|250пкс|Ю. Буцманюк. Б. Хмельницький, І. Вишенський, І. Мазепа, Г. Гулевичівна та інші видатні православні України. Проповідь Івана Вишенського (розпис із монастиря Різдва Христова в Жовкві]]
 
'''Юліан Буцманюк''' ({{н}} [[3 липня]] [[1885]], с. [[Сморжів (Радехівський район)|Сморжів]], [[Австро-Угорщина]] (нині [[Радехівський район]], [[Львівська область]], [[Україна]]) — {{†}} [[30 грудня]] [[1967]], [[Едмонтон]], [[Канада]]) — український таі канадський художник-монументаліст, учень [[Модест Сосенко|Модеста Сосенка]].
 
== Життєпис ==
[[Файл:Ю. Буцманюк. Покрова. Герої визвольних змагань.JPG|міні|left|200пкс|<center>Фрагмент розписів в каплиці церкви Серця Христового.</center>]]
 
Народився у [[Сморжів (Радехівський район)|с. Сморжів]] на Львівщині в сім'ї сільського вчителя. Батько помер, коли Юліанові минув 1 рік. Мати з сином переїхала до Львова. Навчався в гімназії, відвідував фахову школу при львівському Промисловому музеї. Невдовзі померла мати Юліана, і він змушений був сам заробляти собі на прожиття. Хлопець оволодів малярською технікою і його запрошував працювати над серйозними замовленнями його вчитель Тадеуш Рибковський. Ця праця стала доброю школою для молодого митця, поклавши початок фаховому становленню Буцманюка як художника-монументаліста.
Народився у [[Сморжів (Радехівський район)|с. Сморжів]] на Львівщині.
 
[[1906]] року познайомився із Модестом Сосенком і разом із ним розпочав працю над стінописом церкви села [[Конюхи (Козівський район)|Конюхи]] на [[Бережанський район|Бережанщині]]. У процесі співпраці Модест Сосенко високо оцінив обдарованість маляра-початківця і згодом посприяв його вступу до Краківської академії мистецтв. Разом митці виконали ще кілька робіт, зокрема, у [[Славське|Славську]] та [[Риків (Сколівський район)|Рикові]].  Всі роботи у галицьких церквах на той час велися під патронатом та наглядом Андрея Шептицького. Роботи Буцманюка сподобались Митрополитові, вони познайомилися, і митрополит опікувався молодим митцем. За моральною і частково фінансовою підтримкою митрополита Андрея Юліан навчався в одному з найпрестижніших мистецьких закладів Центральної Європи — [[Академія образотворчих мистецтв у Кракові|Краківській академії мистецтв]] (1908–1914).
Навчався у Львові, у [[Академія образотворчих мистецтв у Кракові|Краківській]] (1908–1914) та [[Празька академія образотворчих мистецтв|Празькій академіях мистецтв]] (1923–1927).У 1914 році отримав державну австрійську стипендію, що дала йому можливість виїхати за кордон для вдосконалення свого таланту, також у 1914&nbsp;році художник записався у [[Українські січові стрільці|легіон Українських Січових Стрільців]], в якому провів [[Перша світова війна|Першу світову війну]], а пізніше в [[Українська Галицька армія|Українській Галицькій Армії]] (до 1919&nbsp;р.) Був декілька разів поранений. Ранги: сотник УСС, отаман Армії УНР.<ref name="С5">''Петро Саварин.'' З собою взяли Україну…&nbsp;— С. 485.</ref>
 
Брав участь у реставрації Марійського костелу у Кракові (1912), виконуючи роботи зі стінопису та вітража. Декілька років працював у відомій польській вітражній фірмі Г. Желенського. 
В 1920–1923 роках перебував у таборах для інтернованих в Чехословаччині. З 1927 року викладав малювання у Львові в товаристві «[[Рідна школа]]». Емігрував до Кракова, де впродовж 1941–1944&nbsp;років працював редактором Українського Видавництва. Далі переїхав до Відня та Мюнхена, а 1950 року&nbsp;— до Канади. Розмалював стіни катедральної церкви Св. Йосафата в [[Едмонтон]]і. Брав участь у різних виставках образотворчого мистецтва. слово мав, зокрема, Президент СКВУ [[Петро Саварин]].<ref name="С5"/>
 
З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] [[1914]] року записався у [[Українські січові стрільці|легіон Українських Січових Стрільців]], став одним із активних дописувачів [[Пресова кватира УСС|Пресової Кватири]], фоторепортером, одним із тих, хто відкрив величну сторінку історії Українського Війська початку ХХ століття.<ref>{{Cite web|url=http://photo-lviv.in.ua/druzhba-myttsiv-zrujnovana-prystrastyu/|title=Дружба митців, зруйнована пристрастю|last=Софія|first=Легін|date=2016-07-19|language=uk-UA|accessdate=2016-07-19}}</ref> У грудні 1914 року вийшли перші світлини Буцманюка, присвячені бойовій славі легіону УСС, а наступного року його фронтові картини об’єднали в серію поштівок. Юліан Буцманюк був головним дизайнером символіки та відзнак легіону. Згодом воював в [[Українська Галицька армія|Українській Галицькій Армії]] (до 1919&nbsp;р.). Був декілька разів поранений. Ранги: сотник УСС, отаман Армії УНР.<ref name="С5">''Петро Саварин.'' З собою взяли Україну…&nbsp;— С. 485.</ref>
 
В 1920–1923 роках перебував у таборах для інтернованих в Чехословаччині. Одружився з Іриною Чайківською. У 1922 р. народився син Богдан. Навчався в [[Празька академія образотворчих мистецтв|Празькій академії мистецтв]] (1923–1927).
 
В 1920–1923 роках перебував у таборах для інтернованих в Чехословаччині. З 1927 року викладав малювання у Львові в товаристві «[[Рідна школа]]». Емігрував до Кракова, де впродовж 1941–1944&nbsp;років працював редактором Українського Видавництва. Далі переїхав до Відня та Мюнхена, а 1950 року&nbsp;— до Канади. Розмалював стіни катедральної церкви Св. Йосафата в [[Едмонтон]]і. Брав участь у різних виставках образотворчого мистецтва. словоСлово мав, зокрема, Президент СКВУ [[Петро Саварин]].<ref name="С5" />
 
[[Файл:Ю. Буцманюк. Стінопис в жовківській каплиці.JPG|міні|wright|200пкс|<center>Фрагмент розписів в каплиці церкви Серця Христового.</center>]]
Найбільш відомими творами Юліана Бацманюка є розписи в стилі українського модерну:
* в церкві [[ЧСВВ|отців василіян]] у [[Жовква|Жовкві]] (тепер [[Монастир Різдва Христового (Жовква)|Монастир Різдва Христового і церква Серця Христового]]), виконані у 1910–1911 і 1931–1939 роках,
* в церкві Успіння Божої Матері в селі [[Славське|Славсько]] на [[Бойківщина|Бойківщині]], виконані разом з [[Сосенко Модест Данилович|Модестом Сосенком]] 1910 роціроку;
* розписи інтер'єру українського кафедрального собору св. Йосафата в Едмонтоні (1957–1967).
 
Твори Буцманюка зберігалися у львівському музеї, створеному А.Андреєм Шептицьким. Проте у 1952 році, за наказом радянської влади, були спалені на подвір'ї музею разом з тисячею інших творів українських художників.
 
== Сім'я ==
973

редагування