Чехівський Володимир Мусійович: відмінності між версіями

| місце_народження = с. [[Горохуватка (село)|Горохуватка]], [[Київська губернія]], {{RUSold}}

| дата_смерті = 3.11.1937

| громадянство = {{UNR}}

| підданство = {{RUSold}}

}}

 

 

Жертва [[Сталінські репресії|сталінського терору]].

У [[1901]]–[[1904]] — помічник інспектора [[Подільська духовна семінарія|Подільської духовної семінарії]] в [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]], з [[1904]] — Київської духовної семінарії (переведений з попередженням за українофільські погляди). У [[1905]]–[[1906]] — вчитель російської мови в Черкаському духовному училищі, учитель історії літератури та теорії словесності в Черкаській чоловічій гімназії. В [[1902]]–[[1904]] — член Революційної партії України, потім, до кінця січня [[1919]], був членом Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). 1905 з ініціативи В. М. Чехівського та інших була утворена [[Всеукраїнська учительська спілка]] (ВУУС) — професійна українська організація вчителів і діячів народної освіти. За участь у революційній діяльності в [[1906]] був висланий до [[Вологда|Вологди]], але в [[1907]] повернувся в [[Київ]]. В [[1908]]–[[1917]] жив у [[Одеса|Одесі]], де викладав у гімназії, комерційному і технічному училищах. Перебував під гласним наглядом поліції. Брав активну участь у діяльності Української громади і товариства «Просвіта». З [[1915]] був членом масонської ложі «Зірка Сходу», що діяла в Одесі і входила до складу Великого Сходу народів Росії.

 

Після [[Лютнева революція|Лютневої революції]] 1917 став редактором газети «Українське слово», що виходила в Одесі, очолив Одеський комітет УСДРП і (з квітня 1917) був членом Української ради від Одеси. З травня 1917 — окружний інспектор Одеської шкільної ради, очолював Одеську філію Всеукраїнського вчительського союзу. З літа 1917 — гласний Одеської міської думи від українських партій. Очолював Херсонську губернську раду об'єднаних громадських організацій, а в жовтні — листопаді 1917 — Одеський революційний комітет. З листопада 1917 — політичний комісар Одеси і губернський комісар освіти Херсонщини. У листопаді 1917 був обраний членом Всеросійських установчих зборів (за списком українських соціал-демократів, від Одеси). На початку 1918 був обраний членом ЦК УСДРП. З квітня 1918 — директор департаменту віросповідань з правами міністра в уряді УНР.

 

[[29 липня]] [[1929]] заарештований у справі «[[Процес Спілки визволення України|Спілки визволення України]]» (у цій справі проходили ряд відомих представників української інтелігенції). [[19 квітня]] [[1930]] засуджений до розстрілу, заміненого 10-річним ув'язненням. Відбував покарання у Хабаровському і Ярославському політізоляторі, з [[1933]] — в [[Соловецький табір особливого призначення|Соловецькому таборі особливого призначення]], в [[1936]] додатково засуджений до трьох років позбавлення волі. Розстріляний 3 листопада 1937 року за рішенням особливої трійки УНКВС Ленінградської області (місце страти — урочище [[Сандармох]] у Медвеж'єгорському районі Карелії).

 

 

== Праці ==

* {{МСІУ}}

* {{ЕУ}}

 

{{Голови уряду українських державних утворень з 1917}}