Сунь Цзянь: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Забираю зайві теги <nowiki/> |
|||
Рядок 11:
Приблизно в цей час Бянь Чжан і Хань Сунь змовилися з племенами цянів і підняли повстання в області Лянчжоу (захід сучасної провінції [[Ґаньсу]]). Після того, як [[Дун Чжо]] не зміг з ним впоратися, центральний уряд відправив на його придушення міністра Чжан Веня, який взяв з собою Сунь Цзяня в якості радника. Коли [[Чжан Вень]] викликав [[Дун Чжо]] у свій штаб в [[Чан'ань]], то Дун Чжо забарилися, а коли нарешті з'явився - поводився нешанобливо. Сунь Цзянь порадив Чжан Веню стратити Дун Чжо, але той не наважився це зробити, так як Дун Чжо користувався великою популярністю у західних регіонах країни.
Дізнавшись про прибуття великої армії, повстанці вирішили здатися. Однак коли Чжан Вень та інші повернулися до столиці - місто [[Лоян]], то при дворі вирішили, що раз армія не вступала в битву з ворогом, то і почестей їй надавати не слід. Тим часом в районі [[Чанша]] спалахнуло ще одне повстання, і повстанці обложили місто. Сунь Цзянь був поставлений на чолі [[Чанша]], і зумів впоратися з повстанням всього за місяць. Повстання зуміло за цей час поширитися на сусідні Лінлін і [[Ґуйян]], але Сунь Цзянь зумів придушити його і там, удостоївшись за це титулу «Ученского [[хоу]]
У 189 році помер імператор [[Лю Хун (Хань)|Лін-ді]], і [[Хе Цзінь]] - брат вдови-наложниці Хе - дізнавшись, що його планує убити впливовий євнух Цзянь Шо, превентивно проголосив імператором 13-річного імператорського сина [[Лю Бянь (Хань)|Лю Бяня]], що відразу зробило його, як дядька імператора, могутньою фігурою при дворі. Восени Хе Цзінь вирішив розправитися з впливовими палацовими євнухами, і запросив Дун Чжо з військами прибути до столиці. Коли Дун Чжо з військами наблизився до столиці, то вдовуюча імператриця Хе змусила впливових євнухів покинути палац і повернутися в свої удільні володіння, проте пізніше [[Чжан Жан]] умовив імператрицю повернути їх до двору. Євнухи дізналися, що Хе Цзінь планував позбутися їх, і вбили його. Союзники Хе Цзіня,яких очолював Юань Шао, оточили палац, і тоді євнухи, взявши заручниками імператрицю Хе, молодого імператора і його молодшого брата [[Лю Се]], тікали. Тим часом [[Юань Шао]] влаштував різанину євнухів, які залишилися.
Рядок 21:
У 191 році Юань Шу відправив Сунь Цзяня атакувати [[Лю Бяо]] в області [[Цзінчжоу]] (територія сучасних провінцій [[Хубей]] і [[Хунань]]). Сунь Цзянь розгромив війська, якими командував підлеглий Лю Бяо - Хуан Цзу, і переслідував їх до [[Сян'ян]], однак потрапив у засідку і був убитий стрілою.
Після смерті Сунь Цзяня залишилися п'ять його синів - [[Сунь Це]], [[Сунь Цюань]], [[Сунь Куан]], [[Сунь І]] та [[Сунь Лан]]. У Сунь Цзяня була ще й дочка, справжнє ім'я якої в історії не збереглося, проте в джерелах прийнято називати її «
== Образ в мистецтві ==
Сунь Цзянь виведений, як Ло Гуаньчжун в «
[[Категорія:Китайські військовики]]
| |||