Міжнародні відносини Росії: відмінності між версіями

Росія - один з ключових учасників міжнародних відносин. В якості одного з п'яти постійних членів [[Рада Безпеки ООН|Ради безпеки ООН]] Росія нарівні з іншими постійними членами Ради Безпеки ООН несе особливу відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки. Росія входить також в «<nowiki/>[[Велика двадцятка|Велику двадцятку]]<nowiki/>» економічно розвинених держав, раніше також входила в склад «<nowiki/>[[G7|Великої вісімки]]<nowiki/>» (з 2014 року членство в ній призупинено), є членом багатьох інших міжнародних організацій, включаючи [[Рада Європи|Раду Європи]] і [[ОБСЄ]]. Особливе місце займають організації, створені на просторі колишнього СРСР в основному за провідної ролі Росії: [[СНД]], [[ЄАЕС]] [[Організація договору про колективну безпеку|ОДКБ]], [[Шанхайська організація співробітництва|ШОС]].

[[Світове співтовариство|Міжнародне співтовариство]] визнало Росію[[Союз Радянських Соціалістичних Республік| державою-спадкоємцем СРСР]]. Це означає, що, з міжнародно-правової точки зору, Росія і СРСР - одна і та ж держава (на відміну від поняття «<nowiki/>[[Правонаступництво|правонаступник]]<nowiki/>», який передбачає зміну однієї держави іншою). Завдяки цьому Росія продовжила здійснення всіх міжнародних прав і виконання міжнародних зобов'язань СРСР. Серед них особливо важливі статус постійного члена [[Рада Безпеки ООН|Ради безпеки ООН]], членство в інших міжнародних організаціях, права і зобов'язання за міжнародними договорами, майну і боргами перед іншими державами.

На [[Чудсько-Псковське озеро|Чудському озер]]<nowiki/>і і Естонія, і Росія отримують право користуватися своєю половиною форватеру. Росія буде мати вихід з Чудського озера до річки [[Нарва|Нарви]] і контроль за роботою шлюзів на Нарвської водосховище, водою з яких користуються для охолодження естонські електростанції в [[Нарва|Нарві]], а Естонія отримує важливі з точки зору рибного промислу ділянки озера в районі острова Пійрісаар (старе російське назва « острів Межа »), розташованого на північ від протоки між Чудским і Псковським озерами.

Проте [[20 червня]] 2005 естонський парламент в ході [[Ратифікація|ратифікації]] вніс в текст закону про ратифікацію договорів дві поправки - посилання на Декларацію Державних Зборів Естонії про відновлення конституційної державної влади від [[7 жовтня]] [[1992]] року, в якій згадується «агресія Радянського Союзу проти Естонії», «десятиліття окупації» , а також «протизаконне» включення Естонії до складу СРСР, і на [[Тартуський мирний договір]] між Радянською Росією і незалежної Естонської республікою, за яким до складу останньої були включені частина нинішнього Кінгісеппського району [[Ленінградська область|Ленінградської област]]<nowiki/>і - в тому числі [[Івангород]] - і Печорський район Псковської області. Ці поправки були внесені на вимогу опозиційної партії [[Res Publica]].

Росія бере участь в нафтогазових проектах Азербайджану, має свою частку в міжнародних консорціумах. Компанії «<nowiki/>[[Лукойл]]<nowiki/>» належить 30% в розробці родовища «Карабах» і 10% - в розробці родовища «Шах-Деніз». У той же час це єдина велика російська компанія, що працює тут, і обсяг російських інвестицій в азербайджанську економіку досить скромний у порівнянні із західними інвестиціями.

[[26 квітня]] 2006 головний санітарний лікар РФ Геннадій Онищенко наказав Федеральній митній службі (ФМС) припинити ввезення на територію Росії грузинської мінеральної води «<nowiki/>[[Боржомі]]<nowiki/>» і «Набеглаві», що не відповідає російським вимогам за якістю. 4 травня Онищенко наклав повну заборону на ввезення на територію Росії мінеральної води «Боржомі».

** [[20 січня]] міністр внутрішніх справ України [[Юрій Луценко]] заявив, що Росія систематично надає своє громадянство колишнім високопоставленим українським чиновникам, оголошеним України в міжнародний розшук після «<nowiki/>[[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]]<nowiki/>». За його словами, російське громадянство за останнім часом отримали колишній міський голова Одеси Руслан Боделан, колишній міністр внутрішніх справ Микола Білоконь і колишній керуючий справами президента Кучми Ігор Бакай. Надання російського громадянства фактично означає відмову видати їх Україні, оскільки, відповідно до російського законодавства, Росія своїх громадян не видає іноземним державам.<br>

Відносини між двома країнами значно погіршилися після інциденту в листопаді 2015 року, коли турецький бойовий літак F-16 збив російський літак Су-24. Дії Туреччини викликали різко негативну реакцію Росії. Після інциденту з російським бомбардувальником [[Володимир Путін]] [[28 листопада]] [[2015]] р підписав «Указ про заходи щодо забезпечення національної безпеки Росії і захист громадян Росії від злочинних та інших протиправних дій і про застосування спеціальних економічних заходів щодо Туреччини». Росія ввела ембарго на експорт всіх видів продукції і робочої сили з Туреччини. Закрито чартерні рейси до Туреччини, російським турфірмам заборонили продавати путівки на турецькі курорти. Закриті або заморожені багато спільні міжнародні проекти. Зокрема, [[3 грудня]] [[2015]] р міністр енергетики Росії Олександр Новак заявив, що проект «<nowiki/>[[Блакитний потік|Турецький потік]]<nowiki/>» призупинено. Також з [[1 січня]] [[2016]] рік а скасовується безвізовий режим між двома країнами.

У грудні 2006 президент Сирії [[Башар аль-Асад|Башар Асад]] відвідав з робочим візитом Росію і провів переговори з президентом РФ Володимиром Путіним. Сирії необхідна підтримка Росії в питанні про створення трибуналу ООН у справі про вбивство ліванського прем'єра [[Рафіка Харірі]]. У листопаді 2006 ліванський уряд Фуада Синьйори підтримав створення міжнародного трибуналу у справі про вбивство Рафіка Харірі, після чого відразу шість міністрів від шиїтської опозиції в знак протесту покинули уряд. Одночасно організація «<nowiki/>[[Хізбалла|Хезболла]]<nowiki/>» розгорнула в Лівані масові акції протесту, які, як вважають в Бейруті, були ініційовані Сирією.