Ґустав Клімт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
BunykBot (обговорення | внесок)
м Забираю зайві теги <nowiki/>
Рядок 29:
 
== Біографія ==
Народився [[14 липня]] [[1863]] року у тодішньому [[Відень|віденському]] <nowiki/>передмісті, в будинку на Baumgarten Nr. 4<ref>сьогодні Linzer Straße 247; у 1966&nbsp;р. будинок було знесено</ref> . Він був старшим сином Ернста Клімта (вихідця з [[Богемія|Богемії]], [[гравер]]а по золоту, художника) та Анни Розалії Фінстер, яка замолоду мріяла про кар'єру оперної співачки, але натомість займалася вихованням сімох дітей.
 
Брати Ернст Клімт Молодший та Ґеорґ Клімт також були митцями: Ернст (помер у 1892&nbsp;р.)&nbsp;— живописцем, а Ґеорґ&nbsp;— скульптором, різьбярем, виготовляв рами для робіт Ґустава.
Рядок 66:
«'''Ідилія'''»&nbsp;— у центральній композиції ([[тондо]]) зображено жінку з двома малюками. Із двох сторін композицію оточують дві чоловічі фігури&nbsp;— тут Клімт намагається максимально передати напруження м'язів. Ці зображення нагадують другорядних персонажів розпису [[Мікеланджело]] стелі [[Сикстинська капела|Сикстинської капели]], а також фігури Дня й Ночі в [[Капела Медичі|гробниці Джуліано й Лоренцо Медичі]]. Вперше в цій роботі Клімт надає переважну роль рослинному [[орнамент]]у. Мармуровий постамент, на якому розміщено центральний медальйон, уподібнений до могильної плити, що підкреслюється вигравіюваним надписом «IDYLLE».
 
У [[1883]] році товариші закінчили художньо-промислову школу й відкрили власну майстерню у Відні. До [[1885]] року відноситься розпис імператорської вілли «Гермес»&nbsp;— створювалися за картонами Макарта на сюжет [[Вільям Шекспір|шекспірівського]] «<nowiki/>[[Сон у літню ніч|Сну в літню ніч]]<nowiki/>».
 
===== Розпис Бурґтеатру =====
Рядок 126:
Проте за час виконання робіт змінилася політична ситуація в імперії, між [[1897]]–[[1900]] роками загострилася національна проблема. Відбулося повернення влади до абсолютистського й бюрократичного курсу, відповідно влада стала критично відноситися до експериментів молодих художників.
 
Першим Клімт створив панно «'''Філософія'''». Концепція роботи формувалась навколо барокового театру світу («{{lang-la|theatrum mundi}}<nowiki/>»), в якому не існує розділу на [[пекло]] й [[рай]]. Людство ніби перебуває у [[вакуум]]і, з темряви проступає велична фігура [[сфінкс]]а. Внизу полотна&nbsp;— загадкова жіноча фігура, що символізує Знання. Таким чином, робота Клімта не відповідала задуму, не представляла перемоги розуму.
 
Картину «Філософія» було представлено на сьомій виставці сецесіону [[1900]] року, 4 березня одинадцять професорів Університету звернулися до Академічного Сенату з проханням не розміщувати роботу Клімта в великій аудиторії. Очолив протест філософ-емпірик [[Фридрих Йодль]], який називав художній досвід Клімта «брудом в мистецтві». Звинувачення з'явилися також в пресі. На підтримку «Філософії» виступила рада Міжнародної виставки в Парижі, нагородивши її золотою медаллю як найкращий іноземний витвір мистецтва.