Бездимний порох: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
м Забираю зайві теги <nowiki/> |
||
Рядок 30:
=== Білий порох ===
У 1884 році Поль Вьель ({{lang-fr|Paul Vieille}}) винайшов бездимний порох, названий Poudre B, який був заснований на желатинізованій [[Нітроцелюлоза|нітроклітковині]] (68% нерозчинна в [[Діетиловий етер|діетиловому етері]]
Кінцева вибухова речовина, яку в наші дні називають [[Нітроцелюлоза|нітроцелюлозой]], містить дещо меншу кількість азоту, ніж піроксилін, тому вона легше желатинізується спирто-ефірною сумішшю. Великою перевагою даного пороху було те, що він, на відміну від піроксиліну, горить пошарово, що робило його балістичні властивості передбачуваними.
Рядок 60:
Іван Платонович Граве - професор Михайлівській артилерійській академії, [[полковник]], - в 1916 році удосконалив французький винахід: отримав бездимний порох на іншій основі - на нелеткому розчиннику, - колоїдний, або желатиновий, порох. Він легко піддавався формуванню та навіть обробці на токарному верстаті. Застосовувався желатиновий порох у вигляді порохових елементів з великою товщиною стінки (більше декількох міліметрів).
Граве отримав [[патент]] на цей винахід в 1926 році вже в іншій країні - Радянської Росії. Головне артилерійське управління (ГАУ) підтверджує його авторство в розробці пороху і снарядів для «
== Застосування ==
|