Сильвестр (Сембратович): відмінності між версіями

| титул = Митрополит Галицький, АрхиєпископАрхієпископ Львівський, Єпископ Кам'янецький

| церква = [[Українська Грекогреко-Католицькакатолицька Церквацерква]]

| місце народження = [[:pl:Desznica{{не перекладено|Дошниця]]|Дошниця|pl|Desznica}}, [[Лемківщина|Західна Лемківщина]], [[Австро-Угорщина]]

''Митрополи́т'' '''Сильве́стр Сембрато́вич''' (у світі '''Сильве́стр Сембрато́вич''', {{lang-pl|Sylwester Sembratowicz}}; [[3 вересня]] [[1836]], [[:pl:Desznica{{не перекладено|Дошниця]]|Дошниця|pl|Desznica}}, Західна [[Лемківщина]] — [[4 серпня]] [[1898]], [[Львів]]) — єпископ [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]], кардинал [[Католицька церква|Католицької Церкви]]; з [[5 травня]] [[1885|1885 року]] Митрополит Галицький, Архиєпископ Львівський та Єпископ Кам'янецький — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.

<br/>Народився в родині пароха села Дошниця, що в Західній Лемківщині, отця Антона Сембратовича та Анни Вислоцької, також з священичої родини. Мав сестру Теклю (†1912, [[Пациків]]) та молодшого брата Людвіга (24.12.1837-†01.05.1892)- майбутнього генерал-майора австрійської армії.

Теологію закінчив у [[Рим]]і, висвячений [[1 листопада]] [[1860]]. З [[1863]]&nbsp;— префект [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівської духовної семінарії]], з 1868&nbsp;— професор [[догматика|догматики]] у [[Львівський університет|Львівському університеті]], з [[1878]] архипресвітер митрополичої капітули.

[[28 лютого]] [[1879]] іменований [[єпископ-помічник|єпископом-помічником]] львівським з [[титулярний єпископ|титулярним престолом]] в ''Юліополісі'' для митрополита Йосифа Сембратовича, [[20 квітня]] [[1879]] відбуласьвідбулася єпископська хіротонія, з [[1882]]&nbsp;— львівським адміністратором.

ВУ [[1885]]&nbsp;— [[Галицька митрополія|митрополитом галицьким, архиєпископом львівським та єпископом кам'янецьким]] [[УГКЦ]].

[[29 листопада]] [[1895]] Папа [[Лев XIII]] іменував Сильвестра Сембратовича [[кардинал]]ом з титулом ''Санто Стефано аль Монте Челіо'' (''[[Санто Стефано Ротондо]]'').

[[1870]] разом з отцем [[Юліан Пелеш|Юліяном Пелешем]] заснував богословський журнал «Рускій Сіонъ»; з о. Ю.Пелешем і о. О.Лепким склав для народу «Изборникъ благопотребныхъ церковныхъ чиновъ и службъ» ([[1870]]) та видав перший молитовник народною мовою ([[1879]]).

Сембратович скликав [[1891]] провінціальний синод у [[Львів|Львові]], [[1884]] заснував дівочий інститут під управою [[Сестри Василіянки|Сестер Василіянок]] і [[1889]] збудував нову духовну семінарію у Львові, заснував священиче Товариство св. Павла, що провадило місії і видавало релігійні книги. Також Товариство святого апостола Петра, що допомагало бідним парафіям.

Заходами Сембратовича [[1885]] створено нову [[Івано-Франківська єпархія УГКЦ|греко-католицьку єпархію у Станиславові]]; зреформовано й активізовано [[Василіяни|Василіян]]; [[1892]] засновано нове згромадження [[Сестри Служебниці|Сестер Служебниць]] і [[1897]] була проведена реформа [[Сестри Василіянки|Сестер Василіянок]].