Відмінності між версіями «Джеймс Кемерон»

 
Наступний фільм ''[[Безодня (фільм)|«Безодня»]]'' (1989) — це історія про науковців з підводної станції, які зіткнулися в глибинах океану з чимось чужорідного походження. Бюджет цього фільму — 70 мільйонів дол., він був одним із найдорожчих на той час. Значна частка коштів виділялася на підводну фотозйомку, оскільки спеціальні ефекти, які хотів Кемерон, у той час неможливо було зробити у студії. Щоб створити задумане, недобудовану електростанцію перетворили на величезний резервуар, наповнений водою. Фільм отримав «Оскара» за спецефекти, а в прокаті зібрав лише 54 млн дол.
 
У 1990 році, разом з продюсером Ларрі Казановим, Кемерон заснував кіно-продюсерську компанію [[Lightstorm Entertainment]].
 
Після феноменального успіху ''[[Термінатор (фільм)|«Термінатора»]]'', Кемерон розпочав переговори про його продовження. Однак він не квапився. Він очікував часу, коли спецефекти будуть такими, аби повністю втілити свою ідею фільму — створити ілюзію боротьби робота з рідкого металу, який може змінити зовнішній вигляд як забажає. Прем'єра фільму ''[[Термінатор 2: Судний день|«Термінатор 2: Судний день»]]'' була відкладена через суперечку про авторські права. Однак 1991 року було укладено угоду з Цезарем Маріо, директором «Carolco Pictures», що сприяло своєчасному виходу фільму на екрани. Бюджет першого фільму був $ 6 млн, але у другому стільки коштували тільки спецефекти. Сцена зміни форми Термінатора Т-1000 триває трохи більше трьох з половиною хвилин, але праця над нею коштувала кілька місяців редакційної роботи. Спочатку Маріо Цезар дає Кемерону бюджет у 70 мільйонів, але пізніше він був збільшений до більш ніж 100 мільйонів доларів. Фільм побив всі рекорди перегляду у кінотеатрах, зібрав 200 мільйонів у Сполучених Штатах і більше 300 мільйонів за кордоном. Крім того, він виграв чотири нагороди Оскар — за грим, спеціальні ефекти, звукові та візуальні ефекти. Фільм став одним з найуспішніших в історії кіно.