Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
| Дата народження = 7.1.1901(25.12.1900)
| Місце народження = [[Ічня]], [[Борзнянський повіт]], [[Чернігівська губернія]]
| Дата смерті = 21.11.1919(8.11)
| Місце смерті = [[Київ]],
| Громадянство = Україна
<!-- http://escriptorium.univer.kharkov.ua/bitstream/1237075002/2938/4/Molodniak_1927_1___3.pdf Молодняк . – 1927 . – № 1 (січень). на с. 16 є кольоровий портрет Чумака -->
<!--http://escriptorium.univer.kharkov.ua/bitstream/1237075002/3910/4/Vsesvit_1927_52.pdf Всесвіт : ілюстрований художній тижневик. – Харків, 1927. – № 52 (25 грудня). на с. 15 є малюнок — портрети Чумака, Михайличенка, Слинька -->
'''Чума́к Васи́ль Григо́рович''' (літературні [[псевдонім]]и — С. Віче, Вагр, М. Ічня; {{ДН|7|1|1901|25|12|1900}}, [[Ічня]], [[Борзнянський повіт|Борзенського повіту]]&nbsp;— [[{{ДС|21 листопада]] [[|11|1919]]|8|11}}, [[Київ]])&nbsp;— український [[поет]], публіцист, революційний, [[громадський діяч|громадський]] і культурний діяч.
 
== Біографія ==
Василь Чумак народився в містечку [[Ічня]] на [[Чернігівська область|Чернігівщині]] в селянській родині.
 
[[1918]] року закінчив гімназію в [[Городня|Городні]] і переїхав до [[Київ|Києва]], де став активним діячем [[Боротьбисти|партії боротьбістів]]. Працював секретарем журналу «Мистецтво» і був співробітником Всеукраїнської літературної колегії при Народному Комісаріатікомісаріаті Освітиосвіти УСРР, член літературного угрупування «Гарт». Розстріляний у Києві денікінською контррозвідкоюЗаарештований разом із [[Михайличенко Гнат Васильович|Гнатом Михайличенком]] денікінською контррозвідкою за участь ву організації повстання проти [[Біла армія|білогвардійців]] на [[Київщина|Київщині]], розстріляний конвоєм під час спроби втечі<ref>[http://escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/3145 В справі дати смерті В. Чумака і Г. Михайличенка] // Плужанин. — 1926. — № 12 (15). — листопад. — С. 8.</ref>.
 
Василь Чумак — [[автор]] революційно-романтичних поезій, оповідань, нарисів, літературно-критичних і публіцистичних статей («Революція як джерело», «Євангелія Новітнього Заповіту»).Писав новели в прозі та рецензії. Як поет — імпресіоніст за допомогою називних речень, виразних деталей, кольорів, «штрихованої стилістики» майстерно відбив складні психічні переживання людини та її мінливі настрої, а головне  —  відтворив волелюбну енергію мас до незалежної України в добу національної революції 1918–1919 років. Друкувався з [[1917]] року.
* Червоний заспів. — К., 1991.
</div>
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==