Норманська теорія: відмінності між версіями

'''Но́рманська тео́рія''' — одна з теорій походження [[Русь|Руської держави]], прихильники якої пов'язують державотворчі процеси в [[Східна Європа|Східній Європі]] із скандинавською експансією на Схід. Найпоширенішою є теза, запозичена з [[Повість врем'яних літ|Повісті Минулих літ,]] згідно якої засновник князівського роду [[Рюрик]] запрошений на князювання зі [[Скандинавія|Скандинавії]]. Таким чином, вся князівська верхівка варязького походження. На противагу цій теорії існує [[Теорії походження Київської держави|антинорманська теорія походження Русі,]] суть якої зводиться до того, що домінуючим фактором у створенні [[Русь|Руської держави]] є [[Слов'яни|слов'яни]], а присутність скандинавського компоненту або взагалі заперечується, або зводиться виключно до ролі торговців із областями [[Близький Схід|Близького Сходу]].

 

 

=== Зародження норманізму. Готліб Зіґфрід Баєр та його концепція ===

Першими істориками-норманістами вважають [[Ґоттліб-Зіґфрід Баєр|Готліба Зіґфріда Баєра]] та [[Ґерхард Фрідріх Міллер|Ґерґарда Фрідріха Міллера]]. Будучи академіком [[Російська академія наук|Петербурзької Академії наук]] в 1736&nbsp;р., [[Ґоттліб-Зіґфрід Баєр|Баєр]] написав своє дослідження «Сочинение о Варягах», в якому вперше обґрунтував концепцію скандинавського походження князівської верхівки Русі<ref>{{Cite book|title=Сочиненіе о Варягахь|last=Баэр|first=Сигефр|year=1767|publisher=Императорская академия наук|location=Санкт-Петербург|pages=35-58|language=російська|isbn=}}</ref>, залучивши відомі нам іноземні джерела&nbsp;— [[Бертинські аннали]], трактат [[Костянтин VII Багрянородний|Констянтина Багрянородного]], та працю [[Сноррі Стурлусон|Сноррі Струлусона]] «<nowiki/>[[Коло Земне]]<nowiki/>»<ref>{{Cite book|title=Исландские викингские саги о севереной Руси|last=Глазырина|first=Галина|year=1996|publisher=Ладомир|location=Москва|pages=23|language=російська|isbn=}}</ref>.

 

 

Учень Міллера [[Август Людвіг Шлецер|Август Шльоцер]] продовжував справу свого вчителя, однак його дослідження обґрунтовували нижчість [[Слов'яни|слов'ян]], поряд із [[Варяги|варягами]], які принесли на [[Східна Європа|східноєвропейські землі]] «зерна просвітлення», вчений зазначав, що лише з приходом [[Скандинавія|скандинавів]] [[Слов'яни|слов'яни]] «почали бути схожими на людей». Зрозуміло, що такі твердження німецьких вчених-патріотів зачіпали імперське самолюбство росіян, тому вже в цей час починають публікуватись праці їх опонентів. Першим серйозним дослідником, який заперечив концепцію норманізму, був [[Ломоносов Михайло Васильович|Михайло Ломоносов]]. Ним опублікована праця «Замечания на диссертацию Г.&nbsp;Ф.&nbsp;Миллера»<ref>{{Cite book|title=Спор о варягах|last=Клейн|first=Лев|year=2009|publisher=Евразия|location=Москва|pages=21|language=|isbn=}}</ref>.

Ці дискусії лежали виключно в площині патріотичній і мало носили науковий характер, оскільки оперуванню науковими фактами заважали емоції, часто у своїй полеміці вчені опускались до особистих образ.

 

 

Вельми цікавою є дискусія між [[Костомаров Микола Іванович|М. Костомаровим]] та [[Погодін Михайло Петрович|М. Погодіним]], яку [[Клейн Лев Самуїлович|Л. Клейн]] називає другою великою сутичкою норманістів з антинорманістами. [[Костомаров Микола Іванович|М. Костомаров]] переконаний в тому, що [[Русь]] бере свій початок від литовського племені [[Жемайтія|Жмудь]]. Аргументував він це схожістю литовських імен до тих іноземних імен, які згадувались в [[Повість врем'яних літ|Повісті минулих літ.]] На його думку етнонім [[Русь]] походив від притоки [[Німан|Немана]], річки [[Рось]]. [[Литовці|Литовців]] [[Костомаров Микола Іванович|Костомаров]], як і багато вчених того часу, відносив до [[Слов'яни|слов'ян]]. Кульмінацією цієї дискусії стали публічні дебати призначені на [[19 березня]] [[1860|1860&nbsp;р.]]

Висновки [[Погодін Михайло Петрович|Погодіна]] були вже на якісно новому рівні історичного дослідження. Автор використовував не лише [[Повість врем'яних літ|Повість минулих літ]], а й арабські твори, візантійські хроніки тощо. В 1881&nbsp;р. на з'їзді в [[Тбілісі|Тифлісі]] [[Костомаров Микола Іванович|Костомаров]] публічно відмовився від своєї гіпотези<ref>{{Cite book|title=Спор о варягах|last=Клейн|first=Лев|year=2009|publisher=Евразия|location=Москва|pages=26-33|language=російська|isbn=}}</ref>.

 

Саме в другій половині [[XIX століття|ХІХ ст.]] закладені концептуальні основи сучасного норманізму та антинорманізму. Основними представниками антинорманізму в цей час є Д. Іловайський, С. Гедеонов, А. Кузьмін. Наріжним каменем між ворогуючими таборами в цей час є постать [[Рюрик]]а. Згадані дослідники обґрунтовували концепцію [[Ободрицький союз|ободрицького]] походження князя. Одним з аргументів такої теорії є ім'я [[Рюрик]]а, яке С. Гедеонов відводив від слова «рароґ»&nbsp;— «<nowiki/>[[сокіл]]<nowiki/>», Додатковим аргументом є інтерпретація «знака Рюриковичів», тризуба, як зображення сокола. Варто зазначити, що такий тип зображень є доволі поширеним в [[Скандинавія|Скандинавії]]<ref>{{Cite book|title=Князь Рюрик (Славетні постаті Середньовіччя. – Вип. 4).|last=Войтович|first=Леонтій|year=2014|publisher=Вид. Пшонківський О. В.|location=Біла Церква|pages=49|language=українська|isbn=}}</ref>. Зустрічаються знахідки з такими зображеннями й на території [[Русь|Русі]].

 

Історична наука в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянському союзі]] важливе знаряддя ідеології та підпорядковувалась суворій [[Цензура|цензурі]]. Норманська теорія походження Русі не вписувалась в ідеологічну доктрину Радянської влади, тому часто дослідники «маскували» свій норманізм, для того, щоб їхні праці могли бути опубліковані.

 

* На наступному етапі, в процесі становлення Руської держави князівська влада використовувала [[Варяги|варягів]] для придушення місцевої родоплемінної знаті, збору данини тощо. Частина [[Нормани|норманів]] в першій пол. [[X століття|Х ст.]] перейняли риси місцевої культури в результаті чого утворились місцеві форми матеріальної культури, а згодом скандинавський компонент повністю асимілювався в слов'янському. Значний вплив мала [[Східна Європа]] на [[Скандинавія|Скандинавію]], що проявляється у деталях костюму, звичаїв, мовних запозичень.

* Останній етап датується ХІ ст. і характеризується суттєвим зменшенням соціально-політичної ролі [[Варяги|варягів]] на [[Русь|Русі]]<ref>Мельникова Е.&nbsp;А.&nbsp;Культурно-исторические взаимосвязи восточной Европы и Скандинавии в Раннее Средневековье (к постановке проблемы) / Е.&nbsp;А.&nbsp;Мельникова, В.&nbsp;Я.&nbsp;Петрухин, Т.&nbsp;А.&nbsp;Пушкина. // ІХ Всесоюзная конференция по изучению истории, экономики, литературы, и языка Скандинавских стран и Финляндии. Часть 1.&nbsp;— 1982.&nbsp;— С. 148—150.</ref>.

[[Файл:Varangian routes.png|міні|Основні торгові шляхи на теренах Східної Європи. ]]

 

 

Г. Ловмянський вважав, що термін [[Русь]] вживався в першу чергу для південної [[Русь|Русі]], тому не може бути пов'язаним зі скандинавами<ref>Ловмянський Х. Русь и Норманы / Хенрик Ловмянський.&nbsp;— Москва: Прогрес, 1985.&nbsp;— С. 170</ref>. Попри це сучасні дослідження доводять, що Південноруські території контролювались скандинавами, до об'єднання цих земель в централізовану державу<ref>Войтович Л.&nbsp;В.&nbsp;Князь Рюрик (Славетні постаті Середньовіччя.&nbsp;— Вип. 4). / Л. Войтович.&nbsp;— Біла Церква: Вид. Пшонківський О. В., 2014.&nbsp;— С. 30-32</ref>.

 

== Примітки ==

* ''Liwoch R'' Wielkie kurhany latopisowego Pleśniska/R. ''Liwoch'' // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 11, С. 367—378

* ''Liwoch R.'' Militaria z dziewiętnastowiecznych badań w Podhorcach // Acta Militaria Mediaevalia. T. I. 2005. S. 37-59