Балінський Борис Іванович: відмінності між версіями

Але вже в 1923 році Борис поступиввступив до [[Київський університет|Київського університету]]. Там під керівництвом видатного еволюційного біолога професора [[Шмальгаузен Іван Іванович|Івана Івановича Шмальгаузена]] він зробив свою першу наукову доповідь на студентському семінарі. Для неї за рекомендацією Шмальгаузена він обрав нещодавню статтю [[Отто Мангольд]]а про зародкові листкизародок [[великий тритон|тритона]]. Так Балінський почав свою ембріологічну кар'єру. Невдовзі він провів свій перший студентський, але вже справжній науковий експеримент: пересаджував зародок вуха ембріону тритона та отримав індукцію розвитку кінцівки. У 1925 році вийшла перша наукова стаття Балінського у німецькому журналі. Далі пішли інші публікації з ембріології.

У 1926 році Борис закінчив університет і вступив до аспірантури [[Біологічний інститут ім. Федора Омельченка|Біологічного інституту ім. Ф. Омельченка]]. Відсутність пролетарського походження не дозволяла йому отримувати стипендію. Але після смерті батька у 1927 році Шмальгаузену вдалося дістати утримання для свого аспіранта. Влітку 1927 року професор відправляє Бориса на Мурманську біологічну станцію для дослідження [[дроблення (біологія)|дроблення]] у зародків [[асцидії|асцидій]]. Після повернення з [[Мурманськ]]уа відбулася реорганізація Біологічного інституту. Шмальгаузену вдалося влаштувати двох своїх аспірантів, Балінського і Драгомирова, на постійні ставки співробітників<ref name=bal/>.

Паралельно із науковими дослідженнями Борис був залучений до науково-популярноїпопуляризаційної діяльності. Його матері Єлизаветі, що спілкувалась у вчительських колах, було запропоновано написати декілька науково-популярних брошур. Балінський радо взявся допомогти, і вже скоро на дешевому папері було надруковано три невеликі книжечки українською мовою: «Коренеплоди і злаки», «Наші весняні квіти», «Інстинкт і мотивація у тварин»<ref name=bal/>.