Вікіпедія

Кілійський район: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Фізико-географічна характеристика: видно, що не місцеві писали:)
уточнення
Рядок 33:
Район утворений [[11 листопада]] [[1940]] року, спочатку в складі [[Аккерманська область|Аккерманської області]], а з грудня того ж року — [[Ізмаїльська область|Ізмаїльської області]]. [[15 лютого]] [[1954]] року територія району включена до складу [[Одеська область|Одеської області]].
 
Населення району мешкає в 20 [[населений пункт|населених пунктах]], з них 2 [[місто|міста]], 16 [[село|сіл]] та 2 [[селище|селища]], що входять до 2 [[міська рада|міських]] і 13 [[сільська рада|сільських рад]]. Адміністративний центр району — місто [[Кілія]]. Чисельність наявного населення району на [[1 грудня]] [[2011]] року становила 53 646 осіб, з них 55 % складає міське населення.
 
Промисловість району представлена підприємствами добувної, [[харчова промисловість|харчової промисловості]], перероблення сільськогосподарських продуктів, та [[машинобудування]]. Район має потужний потенціал для розвитку туристичних послуг. У районі є запаси цегельної сировини (під ріллею), будівельного каменю (вапняку), та будівельного [[Пісок (мінерал)|піску]]. Велика територія району зайнята під чеками для вирощення рису.<ref>[http://www.e7s.ru/ris_na_Ukraine%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5-перспективные-сорта.htm Рис в Україні. Районовані, перспективні сорти та селекція рису]</ref>
Рядок 39:
На території району розташовані 92 об'єкти соціальної сфери: 24 загальноосвітні навчальні заклади, 22 дитячі дошкільні установи, 21 клуб і будинок культури, та 25 бібліотек.<ref>[http://gue.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=24795&id=106 Головне управління економіки Одеської обласної державної адміністрації. Міста і райони області]</ref>
 
По території району проходить автошлях Ростов&nbsp;— Одеса&nbsp;— Рені {{Автошлях E|87}} {{Автошлях М|15}}. Довжина автошляхів загального користування становить 244,1&nbsp;км, усі з твердим покриттям. На північному заході Кілійського району розташована станція гілки залізничної магістралі [[Одеса-Головна|Одеса]]-&nbsp;— [[Ізмаїл (станція)|Ізмаїл]]-[[Рені (станція)|Рені]]&nbsp;— [[Дзинілор (станція)|Дзинілор]]. Район обслуговується водним транспортом через дунайський порт&nbsp;— [[Усть-Дунайськ]] і портпункти Кілія та Вилкове. У районі є 2 мережі каналізації, у 6 населених пунктах діє водопровід.
 
В дельті Дунаю на крайньому південному заході району розташоване місто [[Вилкове]], відоме під назвою «Українська Венеція» завдяки численним каналам-єрикам, проритим вздовж вулиць.<ref>[http://www.ukrain.travel/dr-uk/1142-vylkove.html Вилкове на веб-сайті www.ukrain.travel]</ref> На півдні розташоване одне з найстаріших міст України&nbsp;— [[Кілія]]. У Чорному морі є єдиний в Україні віддалений морський острів&nbsp;— [[Зміїний (острів)|Зміїний]], біля берегів котрого були знайдені рідкісні предмети, вік яких сягає епохи античності. Поблизу села [[Ліски (Кілійський район)|Ліски]] створений [[Ліски (ботанічний заказник)|ботанічний заказник місцевого значення Ліски]]. Значна частина островів дельти [[Дунай|Дунаю]] та великі території дунайських плавнів, що у південно-західній частині району, входять до складу [[Дунайський біосферний заповідник|Дунайського біосферного заповідника]]. В [[дельта Дунаю|дельті Дунаю]] на території Кілійського та [[Ізмаїльський район|Ізмаїльського районів]] створений [[регіональний ландшафтний парк]] [[Ізмаїльські острови]].
Рядок 105:
Станом на [[1 січня]] [[2012|2012 року]] система [[Місцеве самоврядування в Україні|місцевого самоврядування]] Кілійського району складається з 15 адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі 13 сільських та 2 міських рад, які, в свою чергу, складаються з 20-ти населених пунктів, а саме 2 міст районного значення, 16 сіл та 2 селищ. Влада органів самоврядування 9 сіл та 1 міста розповсюджується лише на один населений пункт; 4 сільські ради та 1 міська мають у своєму складі по 2 населених пункти. На острові Зміїний міститься єдиний в Україні населений пункт повністю відділений від материкового суходолу&nbsp;— селище [[Біле (Кілійський район)|Біле]].<ref>[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T023002.html Постанова Верховної Ради України «Про зміну меж Кілійського району Одеської області»]</ref> Районні владні органи&nbsp;— Кілійська районна рада та Кілійська районна державна адміністрація.
 
Територія Кілійського району займає 135 869,5 [[Гектар|га]], що становить 4,08&nbsp;% площі Одеської області (13 місце в області). З них: сільгоспугіддя займають 74 038,52 га, під господарськими будівлями і дворами зайнято 1 321,14 га, під господарськими шляхами і прогонами&nbsp;— 1 268 га, лісові землі&nbsp;— 2 501 га, забудовані землі&nbsp;— 3 910,7994 га, болота&nbsp;— 29 566,73 га, відкриті землі без рослинного покрову або з незначним покровом&nbsp;— 1 708,8106 га та 21 554,5 га знаходяться під водою. Загальна площа земель населених пунктів становить 7 458,6 га&nbsp;— 5,1&nbsp;% території району.
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
Рядок 245:
=== Клімат ===
 
Кілійський район розташований у зоні [[Помірно-континентальний клімат|помірно-континентального клімату]]. Різниця в температурі по району досягає 5 &nbsp;°C. Середньорічна температура становить +11,1 °C. Зима м'яка, коротка та малосніжна з частими [[відлига]]ми, триває з середини [[Листопад|листопада]] до кінця [[Березень|березня]] (4,5 місяці), середня температура становить +0,8 °C. Найхолоднішим місяцем року є [[січень]], середня його температура становить −1 °C, мінімальна температура −22,8 °C. Літо тривале, тепле, рідше спекотне, однак із недостатньою вологістю, триває з середини травня до кінця [[Вересень|вересня]] (4,5 місяці), середня температура +20,8 °C. Найтепліший місяць&nbsp;— [[липень]], середня температура +24 °C, максимальна +37,8 °C. Тривалість безморозного періоду коливається в інтервалі 250–260250—260 днів, [[вегетаційний період]]&nbsp;— до 297 днів.
 
{| class="wikitable collapsible" style="font-size:90%;width:100%;border:0px;text-align:center;line-height:120%;"
! colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white; font-size: 1.1em;" |Температура повітря<ref name="A">[http://www.weatherbase.com/weather/weather.php3?refer=&s=98833&cityname=Izmail--United-States-of-America&refer=&cityname=Izmail- Кліматограма Кілійського району на Weatherbase.com]</ref>
|-
! style="background: #DDDDDD;" height="16" | Місяць
Рядок 346:
| style="background: #0F6FEF; color: black;" | −22,8
|}
За рік випадає 300–600300—600 мм [[Атмосферні опади|атмосферних опадів]]. Найвологішивими місяцями є [[червень]], [[липень]] та [[листопад]], протягом яких місячна кількість опадів становить близько 60&nbsp;— 80&nbsp;мм. Найпосушливішими місяцями є [[січень]] і [[лютий]], коли випадає 20&nbsp;— 30&nbsp;мм опадів. Середньорічна [[вологість повітря]]&nbsp;— 75&nbsp;%. Найбільша вологість припадає на холодну пору року ([[листопад]]&nbsp;— [[лютий]] 85-90&nbsp;%), найменша&nbsp;— у [[Травень|травні]] 56-60&nbsp;%. Достатньо рідким явищем зими є [[Заметіль|заметілі]], [[сніговий покрив]] у висоту сягає не більше 4&nbsp;см. Зрідка трапляються [[Посуха|посухи]], що супроводжуються [[Суховії в Україні|суховіями]] та [[Пилова буря|пиловими бурями]]. Нерідким явищем є [[Туман|тумани]] та [[роса]]. Спостерігати їх можна впродовж усього року, але найчастіше тумани з'являються в холодній половині року ([[листопад]]&nbsp;— [[травень]]), тоді як роса&nbsp;— в літній.
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
Рядок 387:
|}
|}
Середньорічна [[швидкість вітру]]&nbsp;— 3,8 м/с. Із [[Вересень|вересня]] по [[квітень]] найбільшу повторюваність мають північні (18-41&nbsp;%) та північно-західні вітри (12-26&nbsp;%). Лише в [[Травень|травні]] взагалі не спостерігається чіткого переважання якого-небудь напрямку вітру. У [[Червень|червні]]-[[Серпень|серпні]] переважаючим стають вітри від півдня і сходу, повторюваність кожного напрямку сягає 35&nbsp;%. Найбільша швидкість вітру та найбільше число днів із швидкістю вітру понад 15 м/с спостерігається в холодну пору року ([[листопад]]&nbsp;— [[березень]]).
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
Рядок 609:
=== Рельєф ===
{{Фотоколонка|Fields_near_the_Shevchenkove_Village,_Kiliya_Raion,_Ukraine.jpg|текст1=Шевченківські поля|Beach in Prymorskoe.jpg|текст2=Приморський піщаний пляж|align=left}}
Територія Кілійщини лежить на південно-західній околиці [[Східно-Європейська рівнина|Східно-Європейської рівнини]] в межах [[Причорноморська низовина|Причорноморської низовини]] та межує з річкою [[Дунай]], через що окремі її частини помітно відрізняються своїми природними умовами. Поверхня здебільшого рівнинна, підноситься над рівнем моря на 5-42&nbsp;м з нахилом із північного заходу на південний схід, до узбережжя [[Чорне море|Чорного моря]] та [[Дельта Дунаю|дельти Дунаю]]. Рівнину перетинають неглибокі долини річок, [[яр]]и та балки. Розташування на [[Східноєвропейська платформа|Східноєвропейській платформі]] зводить до мінімуму прояви таких стихійних явищ, як [[землетруси]] та [[вулканізм]]. Природно-заповідний і парковий фонд району складається з 22 об'єктів загальною площею 52 362,1 га (39&nbsp;% території Кілійщини), з них 19 парків садово-паркового мистецтва (9,3 га), ботанічний заказник місцевого значення Ліски та 46 402,9 га [[Дунайський біосферний заповідник|Дунайського біосферного заповідника]]&nbsp;— заповідної території загальнодержавного значення.
 
[[Ґрунт]]овий шар району сформувався на [[Лесовидні породи|лесових породах]], та представлений в основному [[Чорнозем|чорноземами]], а саме поширеними в районі чорноземами південними й [[Каштанові ґрунти|темно-каштановими]] слабосолонцюватими ґрунтами. На приморських косах і пересипах формуються дерново-піщані ґрунти, в [[Дельта Дунаю|дельті річки Дунай]]&nbsp;— дерново-глеєві, мулово-глеєві та [[торф]]ово-глеєві ґрунти. Середня потужність [[гумус]]ових горизонтів становить 53&nbsp;см, з середньою родючістю ([[ґрунтово-агрохімічний індекс]]) 53 бали. З метою захисту ґрунтового покрову від [[вивітрювання]], запобігання вимерзанню посівів та [[Ерозія ґрунтів|ерозії ґрунтів]] територію північного Кілійського району вкрито сіткою [[лісосмуга|лісосмуг]].
Рядок 619:
На території району знаходяться великі запаси поверхневих вод, що належать басейнам річки [[Дунай]] та [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]]. На півдні протікає головна водна артерія [[Європа|Європи]]&nbsp;— річка [[Дунай]], а саме [[Кілійське гирло]], 58&nbsp;км якого належать до території району. Річка має важливе господарське значення у [[зіригація|зрошуванні]], [[Судноплавство|судноплавстві]], та у забезпеченні питною водою мешканців регіону. На лівобережжі нижнього [[Дунай|Дунаю]], в долині від [[Кілійське гирло|Кілійського гирла]] на північ є чимало водоймищ, серед них малі річки місцевого значення: [[Дракуля]] (по району 21,2 км), [[Нерушай (річка)|Нерушай]] (12 км), [[Єнікой]] (11,5 км), [[Аліяга]] (8,7 км), і [[Киргиж-Китай]] (5,5&nbsp;км); 3 проточні балки: Приозерна (5,5&nbsp;км), Каназир (5&nbsp;км) і Казейка (4,8&nbsp;км), близько 100 малих гирл, річечок і струмків, та близько 100 озер, лиманів і ставків з обсягом води близько 8&nbsp;млн м³.<ref>[http://www.soundeep.com/map/kilia/ Водні ресурси Кілійського району]</ref>[[Файл:Дельта Дунаю (Кілійське гирло).jpg|right|thumb|225px|Дельта Дунаю (Кілійське гирло)]]Серед останніх&nbsp;— штучно ізольований лиман лагунового типу [[Сасик (Кундук)]], відділений від моря лише вузькою смугою піщано-черепашкового пересипу, та прісноводне озеро заплавно-лиманного типу [[Китай (озеро)|Китай]], а також озера Зелений Кут і Лебединка, озерно-болотний комплекс [[Лімба]], Дракулевське і Казейське водосховища, Пукаловський лиман, Карачевський лиман (Шведово), лиман Малий солоний, лиман Грабовський, Лісковські пруди і Фурманівський пруд; Трудовський і Шевченківський риброзплідники, Кілійське та Вилківське ПТРХ, та затока [[Базарчук]]. На сході територія району омивається [[Чорне море|Чорним морем]], на березі якого розташовані [[Приморське (Кілійський район)|Приморська]] курортно-розважальна зона та [[Вилкове|Вилківський]] рекреаційний комплекс [[Зелений туризм|зеленого туризму]].
 
Загальна площа територій зайнятих водою становить 21 554,5 га, що становить близько 16&nbsp;% території району. З них природні [[Водоток|водотоки]] становлять 4 105,63 га території району, штучні водотоки&nbsp;— 4 059,63 га, під [[Озеро|озерами]] і [[Лиман|лиманами]]&nbsp;— 12 063,09 га; [[Ставок|ставки]]&nbsp;— 5 919 га, та 1 266,96 га займають штучні [[водосховища]].
 
Завдяки гідрологічним та [[Геологія України|геолого]]-[[Геоморфологія|геоморфологічним]] умовам глибина залягання підземних вод від поверхні землі становить 1-15&nbsp;м. За рахунок понад 600 артезіанським свердловинам запаси води водоносного горизонту Кілійщини використовуються для господарсько-побутових, виробничих потреб, та сільськогосподарського водопостачання.<ref>[http://kiliya.info/blog/naskolko_zdorova_delta_dunaja/2011-12-20-3709 Публікація газети «Дунайская заря»&nbsp;— Настільки здорова дельта Дунаю?]</ref>
Рядок 625:
=== Флора ===
 
Район лежить у [[Степова зона України|степовій зоні]], відповідно природна рослинність регіону&nbsp;— степова. Для півдня характерна [[Лука (рослинність)|лучна рослинність]], що займає рівнинні ділянки прируслових та заплавних гряд, і представлена угрупуваннями болотистих, засолених, справжніх та остепнених [[Лука (рослинність)|лук]], трав'яних [[Болото|боліт]] та болотистих [[Лука (рослинність)|лук]]. Болотна рослинність ([[очерет]], [[рогіз]]) є характерним елементом [[плавні]]в [[Дунай|Дунаю]] та приозерної рослинності. Солонцева та [[Солончак|солончакова]] рослинність представлена досить незначними площами. З просуванням на північ з'являється більше степових видів, серед яких переважають [[Трава|трав'янисті]] рослини (більше 90&nbsp;% видів), що пристосовані до умов середнього зволоження та посухи. Спектр провідних родин складають [[айстрові]], [[злакові]], [[бобові]], [[Осокори|осокові]], [[Хрестоцвіті|хрестоцвітні]], лободові, [[гвоздичні]], [[губоцвітні]], [[Гречка|гречкові]], [[зонтичні]], [[жовтецеві]], шорстколисті тощо. На півдні та південному заході району наявні невеликі площі лісової рослинності. В її складі переважають різні види [[Верба|верб]]. Серед них найпоширеніші [[верба біла]] та [[верба ламка]].
 
Значне місце у [[Флора України|флорі]] району належить водній рослинності. Вона представлена невкоріненими вільноплаваючими, вкоріненими зануреними, вкоріненими з плаваючими листками, та повітряно-водними формами. Зазвичай зустрічаються тостера ([[морська трава]]), рдест, [[філофора]] (червона водорість), [[харові водорості|харові]], та інші водорості. У товщі води також численні дуже дрібні одноклітинні водорості ([[фітопланктон]]). Особливо розвинені [[діатомові водорості]] та динофлагелянти. Чисельність і біомаса планктонних водоростей найбільш висока в поверхневому шарі води, досягає в літній період декількох десятків мільйонів клітин на літр.
Рядок 736:
[[11 листопада]] [[1940 рік|1940 року]], після відходу [[Бессарабія|Бессарабії]] до [[СРСР]] згідно з [[Пакт Молотова-Ріббентропа|пактом Молотова-Ріббентропа]], була утворена нова [[адміністративно-територіальна одиниця]] спочатку [[Аккерманська область|Аккерманської області]] (протягом [[7 серпня]]&nbsp;— [[7 грудня]] [[1940]] року), пізніше [[Ізмаїльська область|Ізмаїльської]]&nbsp;— Кілійський район. Періодом невизначеності були воєнні роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]], коли територія району була окупована військами [[Королівство Румунія|Королівства Румунія]]. У [[1944|1944 році]] район остаточно відійшов до складу [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]]. З приходом радянських військ, починається мобілізація боєздатного населення в ряди [[РСЧА]]. На фронтах країн Центральної та Південної Європи загинуло та зникло безвісти 2 063 жителів району.<ref>[http://memory.dag.com.ua/browse.php?2729&page=1830 Книга Пам'яті України. Том V. Кілійський район]</ref><ref>[http://memory.dag.com.ua/browse.php?2299 Книга Пам'яті України. Том VIII. Кілійський район]</ref><ref>[http://memory.dag.com.ua/browse.php?2443 Книга Пам'яті України. Том X. Кілійський район]</ref><ref>[http://www.obd-memorial.ru/ Обобщенный банк данных содержит информацию о защитниках Отечества, погибших и пропавших без вести в период Великой Отечественной войны и послевоенный период.]</ref> Імена радянських кілійський воїнів та односельчан, що загинули в роки Другої світової війни, викарбувано на плитах і стелах 18 пам'ятників і обелісків міст та сіл району.<ref name="B">[http://www.igsu.org.ua/Odesskaja.obl/Kilijskij.rajon/ Історія Міст і Сіл. Кілійський район]</ref>
 
Починаючи з [[15 лютого]] [[1954|1954 року]], територія [[Ізмаїльська область|Ізмаїльської області]] включена до складу [[Одеська область|Одеської області]]. Унаслідок хрущовських реформ з адмінподілу [[30 грудня]] [[1962]] року було проведене укрупнення районів. Кілійський район був ліквідований, а його територія розділена між [[Ізмаїльський район|Ізмаїльським]] і [[Татарбунарський район|Татарбунарським]] районами. При цьому місто [[Кілія]] було виділене в місто обласного підпорядкування з підпорядкування йому міста [[Вилкове|Вилкового]]. Після усунення від влади Хрущова протягом 1965–19661965—1966 років багато колишніх районів було відновлено. Так, [[4 січня]] [[1965]] року було відновлено Кілійський район з частин територій Ізмаїльського і Татарбунарського районів і Кілійської міськради.
 
Створюються 94 первинних партійних, 153 профспілкових, 98 комсомольських організацій. Встановлюються 11 пам'ятників В.&nbsp;І.&nbsp;Леніну. Активно розвивається сільське господарство, діють 11 колгоспів, 3 рибоколгоспи, 5 радгоспів, за якими закріпляються 69,6 тисяч гектар сільськогосподарських угідь. Осушуються болота, на базі котрих будуються чеки для вирощення рису. Вже на кінець 60-х років посіви рису в районі займають близько 5,5 тисяч гектар. Починають працювати 20 промислових підприємств, на яких трудяться 14 400 мешканців Кілійщини. У 1969 році населення обслуговують 35 медичних установ, де задіяні 110 лікарів та 450 працівників із середньою спеціальною освітою. У 26 загальноосвітніх школах, у тому числі в 15 середніх, 9 восьмирічних та 2 школах робітничої і сільської молоді в цей період 770 вчителів навчають майже 11 000 учнів. Діють 3 кінотеатри, 21 стаціонарна кіноустановка. Культурно-освітню роботу ведуть 20 будинків культури, 6 клубів, 35 бібліотек і історико-краєзнавчий музей на громадських засадах.<ref name="B">[http://www.igsu.org.ua/Odesskaja.obl/Kilijskij.rajon/ Історія Міст і Сіл. Кілійський район]</ref>
 
З проголошенням [[24 серпня]] [[1991]] року Незалежності України, Кілійщина входить до складу України. [[2003 рік|2003 року]] до адміністративної підлеглості Кілійського району було віднесено [[острів Зміїний]].<ref>[http://www.bestreferat.ru/referat-130664.html Бакалаврська робота «Українсько-румунські відносини (1991–20081991—2008 рр.)»]</ref>
 
Внаслідок безліч війн і зміни влад у Кілійському районі чимало збереглося історичних пам'яток. Від татар і турків збереглися географічні назви невеличких річок і озер (Кітай), поселень (Карамахмет, Галилешти), у місті Кілії частин міста (Омарбія, Міяки). Омарбія&nbsp;— названа так на честь османського морського адмірала, який у 1341 році зі своєю флотилією наскочив на венеціанську Кілію. Маяки, в якому раніше розводили велику рогату худобу, походить від [[османська мова|османської]] «міяки», що означає те, що пахне молоком і маслом. Озеро Кітай дістало назву на честь одного з ватажків татарського племені, якого звали Кітай. Село Китай (Червоний Яр) отримало таку ж назву в наслідок розташовування на березі однойменного озера. Карамахмет&nbsp;— на честь останнього османського коменданта Кілійської фортеці Кара Махмет, що володів землями сучасного села Шевченкове. Карашикір (Мирне)&nbsp;— на ім'я османського пана, який володів землями села. Старі Трояни з назви Троянівського валу по обидва боки котрого розкинулося село. Колонія Єнікіой перейняла назву попереднього невеликого татарського населеного пункту на цьому ж місці (буквально звучить «Нове село»). Ліпованія отримала назву завдяки збіглим старовірів-розкольників та донським і запорізьким козакам. Село Чамачур (Приозерне), що в перекладі означає «прання білизни» засноване молдовськими вівчарями з Карпат. Село Фурманівка перейняло назву татарського поселення. Від молдовсько-румунського панування в народній мові залишилися безліч слів&nbsp;— папушоя (кукурудза), чапа (цибуля), ішак (віслюк), саламур (соус до ухи), лампач тощо. Деяким змінам піддалася українська мова Кілійщини під впливом і Росії в наслідок чого утворився Південний Бессарабський діалект.
Рядок 775:
|'''Гіржеу Руслан Станіславович''' || {{дтс|1994|04|10}}, уродженець с. [[Десантне]] Кілійського району Одеської області || 25-а окрема аеромобільна бригада ([[Дніпро (місто)|Дніпро]]) Високомобільних десантних військ ЗСУ, механік-водій, рядовий || {{дтс|2014|05|16}}, м. [[Краматорськ]] [[Донецька область|Донецької області]] || Загинув під час боїв біля м. Краматорськ внаслідок нещасного випадку || с. [[Новомиколаївка (Кілійський район)|Новомиколаївка]] Кілійського району Одеської області
|-
|'''Поляков Василь Вікторович''' || {{дтс|1991|05|02}}, уродженець с. [[Дмитрівка (Кілійський район)|Дмитрівка]] Кілійського району Одеської області || 10-й мобільний прикордонний загін, начальник групи відділення спеціальної техніки, сержант || {{дтс|2014|07|11}}, с-ще [[Довжанське]] [[Свердловський район|Свердловського району]] [[Луганська область|Луганської області]] || Загинув під час надання допомоги в евакуації поранених товаришів в ході обстрілу бойовиками з установки «Град» у 4:30 ранку позицій прикордонників в Луганській області у районі пункту пропуску «Довжанський» від пострілу снайпера в потилицю|| с. Дмитрівка Кілійського району Одеської області. Указом президента України № &nbsp;593/2014 від 15.07.2014 &nbsp;р., «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
|-
|'''Коломієць Олександр Васильович''' || {{дтс|1976|01|10}}, уродженець м. [[Кілія|Кілії]] Одеської області || 145-й окремий ремонтно-відновлювальний полк, командир взводу, молодший лейтенант || {{дтс|2014|08|21}} || Загинув під час обстрілу бойовиками з установки «Град» (БМ-21) позицій полку || м. Кілія Одеської області
Рядок 835:
|align="right"|&nbsp;2
|-
|style="background-color: white"|
| &nbsp;&nbsp;Політична партія «Єдина Україна»
|align="right"|{{СЧТ|3.3}}
|align="right"|&nbsp;2
|-
|style="background-color: white"|
| &nbsp;&nbsp;Політична партія «[[Сильна Україна]]»
|align="right"|{{СЧТ|3.3}}
Рядок 873:
|[[Поджаров Іван Іванович]]
|Трудовий колектив колгоспу «Дружба» Кілійського району
|2-й тур, 56,35&nbsp;% голосів, 3 претенденти
|15 травня 1990 року&nbsp;— 18 червня 1992 року
|Член Комітету з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування
Рядок 881:
|[[Боделан Руслан Борисович]]
|Трудовий колектив КСП «Єнікіой» Кілійського району, пленум районної ради ветеранів, виборці села Кирнички Ізмаїльського району
|1-й тур&nbsp;— 61,4&nbsp;%, 2 претенденти
|14 грудня 1992 року&nbsp;— 10 травня 1994 року
|Член Комітету з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування
Рядок 889:
|[[Боделан Руслан Борисович]]
|Позапартійний
|2-й тур&nbsp;— 55,91&nbsp;%, 8 претендентів
|11 травня 1994 року&nbsp;— 6 лютого 1997 року
|Член Комітету з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування
Рядок 897:
|[[Цушко Василь Петрович]]
|Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України «За правду, за народ, за Україну!», №&nbsp;45 виборчого списку
|1-й тур&nbsp;— 42,68&nbsp;%, 8 претендентів
|12 травня 1998 року&nbsp;— 14 травня 2002 року
|Секретар Комітету з питань фінансів і банківської діяльності
Рядок 905:
|[[Крук Юрій Борисович]]
|Позапартійний
|1-й тур&nbsp;— 49,92&nbsp;%, 10 претендентів
|14 травня 2002 року&nbsp;— 25 травня 2006 року
|Заступник голови Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку
Рядок 928:
 
=== Політика ===
25 травня 2014 року відбулися [[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Кілійського району були створені 34 виборчі дільниці. Явка на виборах складала -&nbsp;— 42,78&nbsp;% (проголосували 18 151 із 42 429 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] -&nbsp;— 28,06&nbsp;% (5 093 виборців); [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]] -&nbsp;— 27,11&nbsp;% (4 921 виборців), [[Тігіпко Сергій Леонідович|Сергій Тігіпко]] -&nbsp;— 15,22&nbsp;% (2 762 виборців), [[Рабінович Вадим Зіновійович|Вадим Рабінович]] -&nbsp;— 7,09&nbsp;% (1 286 виборців), [[Добкін Михайло Маркович|Михайло Добкін]] -&nbsp;— 4,08&nbsp;% (740 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів -&nbsp;— 3,50&nbsp;%.<ref>{{Cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|title=Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|last=ПроКом|first=ТОВ НВП|website=www.cvk.gov.ua|accessdate=2016-04-01}}</ref>
 
== Соціально-економічна характеристика ==
Рядок 934:
=== Населення ===
{{see also|Населення Одеської області}}
Чисельність населення Кілійського району станом на [[1 січня]] [[2012 рік|2012 року]] становила 54&nbsp;843 жителя (2,38&nbsp;% від загальної чисельності [[Одеська область|Одеської області]] (6 місце)), у тому числі міського&nbsp;— 29,8 тисяч осіб (54,3&nbsp;%) і сільського&nbsp;— 25,0 тисяч осіб (45,7&nbsp;%). Обсяг природного скорочення у [[2011 рік|2011 році]], порівняно з минулим, збільшився на 13 осіб (на 6,8&nbsp;%). Це сталося внаслідок збільшення кількості народжених на 18 осіб (2,6&nbsp;%) і збільшення кількості померлих&nbsp;— на 31 особу (3,5&nbsp;%). Середня [[Щільність населення|компактність проживання населення]]&nbsp;— 39,5 особи на км², що нижче загальнодержавного показника (76,1 особи/км²). Найбільша щільність населення спостерігається в місті [[Кілія]]&nbsp;— 1 068 осіб/км². Найбільші населені пункти&nbsp;— [[Кілія]], [[Вилкове]] та [[Шевченкове (Кілійський район)|Шевченкове]]. Серед населених пунктів Кілійського району переважають малі з населенням до 2&nbsp;000 осіб&nbsp;— 13 сіл, з них у 5-ти селах чисельність мешканців не перевищує 1&nbsp;000 осіб. Кількість населених пунктів чисельністю понад 5 тисяч осіб&nbsp;— 3 (63,2&nbsp;% загальної чисельності населення району).<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/regions/select_reg1/?box=1.1W&data=1&botton=cens_db&k_t=51&rn= Державний комітет статистики України. Всеукраїнський перепис населення 2001 року]</ref>
 
{{Hider
Рядок 1085:
[[Файл:Щільність населення Кілійського району.PNG|800px|альтернативний пояснюючий текст]]</center>
|}
На території району мешкають представники 54 [[Національності в Україні|національностей]] і [[Народність|народностей]], при цьому особи нетитульних національностей складають понад 55&nbsp;% населення району. Частка [[українці]]в&nbsp;— переважаюча більшість&nbsp;— 44,5&nbsp;%, також проживають [[росіяни]]&nbsp;— 30&nbsp;% та [[молдовани]]&nbsp;— 15,8&nbsp;%. Частка інших національностей не значна і становить: [[болгари]]&nbsp;— 4&nbsp;%, [[гагаузи]]&nbsp;— 3&nbsp;%, а також [[євреї]], [[вірмени]], [[німці]], [[цигани]], [[білоруси]] й інші національності. Найбільша строкатість у національному складі спостерігається у північно-західній частині району. Тут переважає [[Молдовани|молдовське]], [[Болгари в Україні|болгарське]] та [[Гагаузи|гагаузьке]] населення. У південних та центральних регіонах населення більш однорідне за національним складом та складається здебільшого з [[українці]]в. У містах [[Кілія]] і [[Вилкове]] проживають представники багатьох національностей. У селах [[Десантне]], [[Ліски (Кілійський район)|Ліски]], [[Трудове (Кілійський район)|Трудове]] і [[Шевченкове (Кілійський район)|Шевченкове]] переважаюча більшість&nbsp;— [[українці]]; У [[Василівка (Кілійський район)|Василівкі]], [[Мирне (Кілійський район)|Мирному]] і [[Приморське (Кілійський район)|Приморському]]&nbsp;— в основному проживають [[Росіяни в Україні|росіяни]]; [[Дмитрівка (Кілійський район)|Дмитрівка]], [[Приозерне (Кілійський район)|Приозерне]], [[Фурманівка (Кілійський район)|Фурманівка]] і [[Червоний Яр (Кілійський район)|Червоний Яр]]&nbsp;— [[молдовани]]; у [[Новоселівка (Кілійський район)|Новоселівкі]]&nbsp;— [[Болгари в Україні|болгари]]; в [[Старі Трояни|Старих Троянах]]&nbsp;— [[гагаузи]].<ref>[http://da-ta.com.ua/guest_atricle/2367.htm Чисельність населення на 1 число звітного місяця в розрізі міст та районів]</ref><ref>[http://kiliya-rda.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=5524&id=379 Інформація перепису населення в Кілійському районі 2001 року]</ref>
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
Рядок 1276:
|}
|}
Чисельність [[Працездатність людини|працездатного]] населення&nbsp;— 27&nbsp;990 осіб (49,8&nbsp;% від всього населення району), зокрема 15&nbsp;900 жінок і 12&nbsp;090 чоловіків. Значна частина [[Економічно активне населення|економічно активного населення]] зайнята в [[Сільське господарство України|сільському господарстві]]. Чисельність незайнятого населення району на початок 2012 року становила 948 осіб, або 3,9&nbsp;% від загальної кількості незайнятих громадян
 
Одеської області. Рівень зареєстрованого безробіття склав 2,6&nbsp;% населення працездатного віку, що на 1&nbsp;% більше загальнообласного рівня.
 
В районі нараховується 11 559 дітей, із них 171 дитина&nbsp;— інвалід. Серед молоді, віком від 18 до 35 років&nbsp;— 298 осіб. Загальна кількість інвалідів&nbsp;— 1 665 осіб.
Рядок 1286:
Кількість пенсіонерів&nbsp;— 13 608. Кількість ветеранів Великої Вітчизняної війни&nbsp;— 799. Кількість чорнобильців&nbsp;— 107.
 
Загальна смертність по району за 2011 рік становила 976 осіб, з них 688 (70,5&nbsp;%) померли від захворювань серцево-судинної системи, від травм і отруєнь&nbsp;— 90 осіб (9,2&nbsp;%), від злоякісних новоутворень 75 хворих (7,7&nbsp;%). Дитяча смертність за 2011 рік&nbsp;— 7,3‰3&nbsp;‰.
 
=== Промисловість ===
[[Файл:Узбережжя міста Кілії.jpg|right|thumb|250px|Узбережжя міста Кілії]]
Промисловість району представлена підприємствами різних [[Форми власності|форм власності]], які займаються [[Суднобудування та судноремонт|суднобудуванням та судноремонтом]], переробкою [[Сільськогосподарська продукція|сільськогосподарської продукції]], а також виготовленням багатьох видів [[Промисловість України|промислової продукції]] [[Харчова промисловість України|харчової]] та переробної промисловості. Протягом [[2011 рік|2011 року]] промисловими підприємствами району вироблено на суму 99&nbsp;млн. 23 тис. грн. товарної продукції (6&nbsp;% виробництва області). До основних підприємств відносяться ТОВ «Титан», питома вага виробництва якого в загальному обсязі становить&nbsp;— 39&nbsp;%, ТОВ «Лад»&nbsp;— 29&nbsp;%, Кілійський суднобудівний-судноремонтний завод&nbsp;— 21&nbsp;%, Вилківська ремонтно-експлуатаційна база флоту&nbsp;— 6&nbsp;% та інші. Головними підприємствами району [[Харчова промисловість|харчової]] та переробної промисловості є ТОВ «Титан», ТОВ «Лад» та ЗАТ «Кілійський виноробний завод».
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
Рядок 1298:
{| class="tiles"
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''ГВСП «Кілійський суднобудівельний-судноремонтний завод» ВАТ УДП (КССРЗ)'''<span style="float:right;">Кілія</span>
|rowspan=2|[[Файл:Завод.PNG|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Завод має більш ніж 60-річний досвід роботи в галузі суднобудування та судноремонту, основним видом продукції його є виробництво [[Судно|суден]] класу «ріка-море» (зерновози, [[Баржа|баржі]], корпуси [[контейнеровоз]]ів, барж-контейнеровозів). Окрім виконання замовлень вітчизняних споживачів (ВАТ «[[Українське Дунайське пароплавство]]», порти Дунайського і Чорноморського басейнів), підприємство будує судна для судновласників [[Бельгія|Бельгії]], [[Голандія|Голандії]], [[Німеччина|Німеччини]]. З [[1997|1997 року]] підприємство є членом Клубу Лідерів Світової Торгівлі.<ref>[http://oaoudp.com.ua/content/view/23/52/lang,ukrainian/ Госпрозрахунковий відокремлений структурний підрозділ «Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод» приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»]</ref>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Вилківська ремонтно-експлуатаційна база флоту'''<span style="float:right;">Вилкове</span>
|rowspan=2|[[Файл:ВРЕБФ міста Вилкове.jpg|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|ВРЕБФ, що є філіалом [[Укррічфлот|Акціонерної суднохідної компанії «Укррічфлот»]], працює в галузі судноремонту працює. В числі замовників ВРЕБФ, окрім головного підприємства, входять місцеві риболовецькі і транспортні компанії.<ref>[http://ukrrichflot.ubx.kiev.ua/ Вилківська ремонтно-експлуатаційна база флоту акціонерної судоплавної компанії «[[Укррічфлот|УКРРІЧФЛОТ»]]]</ref>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''ТОВ «Титан»'''<span style="float:right;">Кілія</span>
|rowspan=2|[[Файл:ТОВ Титан.jpg|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Товариство виробляє більше 80-ти найменувань [[Молочна промисловість|молочної]] та [[М'ясна промисловість|м'ясної продукції]]. [[Виробнича потужність]] підприємства дає змогу переробляти за добу до 100 голів [[Худоба|худоби]], виробляти до 10 тон [[Ковбасні вироби|ковбасних виробів]] та до 100 тон різноманітної [[Молочна промисловість|молочної продукції]]. Підприємство постійно розширює асортимент продукції. М'ясомолочна продукція підприємства забезпечує потреби не лише населення району, але й реалізується за його межами, в тому числі експортується в [[Молдова|Молдову]].<ref>[http://kiliya-tm.com.ua/home.html Товариство з обмеженою відповідальністю «Титан»]</ref>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''ТОВ «Лад»'''<span style="float:right;">Кілія</span>
|rowspan=2|[[Файл:Кілійський елеватор.PNG|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Підприємство є основним виробником [[Хліб|хліба]] та [[Хлібобулочні вироби|хлібобулочних виробів]] у районі. На сьогоднішній день підприємство випускає понад 40 видів [[Хліб|хліба]] та здоби. Окрім [[Роздрібна торгівля|роздрібної мережі]] району, підприємство забезпечує [[Хлібобулочні вироби|хлібобулочними виробами]] села сусідніх районів. Окрім [[Хліб|хліба]] та [[Хлібобулочні вироби|хлібобулочних виробів]] підприємство виробляє близько 10 найменувань [[Крупи|круп]]. Другим напрямом діяльності підприємства є переробка та перевалка [[Зерно|зерна]]. [[Елеватор (зерносховище)|Елеватор]] ТОВ «Лад» є одним з найбільших в [[Одеська область|області]]. Його розташування на березі [[Дунай|Дунаю]] дозволяє здійснювати перевалку [[Зерно|зерна]] на річкові [[Судно|судна]].
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''ЗАТ «Кілійський виноробний завод»'''<span style="float:right;">Кілія</span>
|rowspan=2|[[Файл:Кілійський винзавод.jpg|175пкс]]
|-
Рядок 1326:
Завдяки наявності на території району великої кількості такого природного [[Будівельні матеріали|будівельного матеріалу]] як [[очерет]], розвивається його заготівля та переробка. Значна його частина [[Експорт|експортується]] до [[Країни Європи|країн Європи]]. Практично всі заготівельні та переробні підприємства зосереджені у місті [[Вилкове]].
 
'''Третинний сектор економіки.''' Станом на [[1 січня]] [[2011 рік|2011 року]] на обліку перебувало 736 [[Юридична особа|юридичних осіб]] та 3 220 суб'єктів підприємницької діяльності&nbsp;— [[Фізична особа-підприємець|фізичних осіб]]. Більше половини малих підприємств району функціонують у сфері [[Торгівля|торгівлі]] та [[Послуги|послуг]]. У [[Виробництво|виробничій сфері]] працює 48,4&nbsp;% малих підприємств. Серед них 15,9&nbsp;%&nbsp;— [[Сільськогосподарське виробництво|сільськогосподарські]], 12,1&nbsp;% [[Промисловість України|промислові]], 12,1&nbsp;%&nbsp;— [[Риболовля|риболовецькі]] та 8,3&nbsp;%&nbsp;— [[Будівництво України|будівельні]].
 
=== Сільське господарство ===
 
[[Сільське господарство]]&nbsp;— одна з основних у районі за обсягом виробництва й зайнятості трудових ресурсів галузь матеріального виробництва. У ній зайнято близько 35&nbsp;% населення, зосереджено більше половини [[Виробничий капітал|виробничих фондів]], виробляється 42&nbsp;% валового суспільного продукту, 80&nbsp;% товарів народного споживання. Завдяки особливим природнокліматичним умовам Кілійський район належить до зерно-скотарської зони виробничої спеціалізації сільського господарства, де активно розвивається [[виноградарство]] і [[свинарство]]. Питома вага району в загальному обсязі виробництва [[Валова продукція|валової сільськогосподарської продукції]] по [[Одеська область|області]] перевищує 5,3&nbsp;%, зерна&nbsp;— 7,5&nbsp;%, соняшнику&nbsp;— 8,1&nbsp;%, винограду&nbsp;— 45,5&nbsp;%, м'яса&nbsp;— 4,5&nbsp;%, молока&nbsp;— 4,8&nbsp;%, яєць&nbsp;— 6,3&nbsp;%. Частина рослинної продукції в загальному виробництві валової сільськогосподарської продукції району становить 62&nbsp;%, тваринництва&nbsp;— 38&nbsp;%.
[[Файл:Рисовые чеки.jpg|right|thumb|250px|Рисові чеки поблизу міста Кілія]]
'''Земельні ресурси.''' Загальна площа [[Угіддя|сільськогосподарських угідь]] становить 74 038,52 га, що становить 52&nbsp;% території району. В тому числі [[рілля]]&nbsp;— 66 956,5 га, [[Багаторічні рослини|багаторічні насадження]]&nbsp;— 3 092,5 га, [[Сіножать|сіножаті]]&nbsp;— 298 га, та 3 691,52 га займають [[Пасовище|пасовища]]. В районі діють 51 сільськогосподарське агроформування, які використовують площі сільськогосподарських угідь: 13 [[Товариство з обмеженою відповідальністю|товариств з обмеженою відповідальністю]]&nbsp;— 10 458 га, 10 сільськогосподарських [[Кооператив|кооперативів]]&nbsp;— 25 692 га, 22 [[Фермерство|фермерських господарства]]&nbsp;— 4 588 га, 6 інших агроформувань&nbsp;— 3 710 га.
 
'''Рослинництво.''' Основна спеціалізація рослинного [[Сільськогосподарське виробництво|сільськогосподарського виробництва]]&nbsp;— вирощування [[Зернові культури|зернових]], [[Технічні культури|технічних]] й [[Овочівництво|овочевих культур]]. Основні види вирощуваних [[Зернові культури|зернових культур]]&nbsp;— [[Озимі культури|озима]] [[пшениця]] (повсюдно), [[Озимі культури|озимий]] [[ячмінь]] та [[кукурудза]]. Активно розвивається вирощення [[Овочі|овочево]]-[[Баштанні культури|баштанних культур]]: [[томат]]и, [[баклажани]], [[Кабачок|кабачки]], [[огірки]], [[Перець (овочевий)|перець]], [[Диня|дині]] і [[кавуни]]. У вирощуванні [[Технічні культури|технічних культур]] значне місце займають [[соняшник]] і [[ріпак]], значення якого збільшується в останні роки. Одним з перспективних напрямків рослинництва є [[насінництво]]. Поширені [[Садівництво|сади]], де вирощують кісточкові: [[Абрикос|абрикоси]], [[Вишня|вишні]], [[Черешня|черешні]], [[Слива домашня|сливи]]; та зерняткові види дерев: [[Яблуня (рід)|яблуні]], [[Груша|груші]].
Рядок 1425:
Кілійським ЦТП №&nbsp;12 здійснюється перехід на цифровий зв'язок. У містах Кілія, Вилкове та селах Шевченкове, Приморське вмонтовано 1 744 портів ADSL та задіяно&nbsp;— 1 446 точок самого сучасного виду електронних послуг&nbsp;— швидкісного Інтернету.
 
У Кілійському районі виходять друком чотири газети, зокрема «Наше время», «[[Дунайская заря]]», «Моя визитка» та "«Килийский вестник"». Також починаючи з 2005 року на території району працює телеканал районного телерадіомовлення «Кілія-Котакт», редакція котрої розташована в місті [[Кілія]].
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
Рядок 1521:
=== Охорона здоров'я ===
 
В районі працює мережа з 19 лікувально-профілактичних закладів: Кілійська центральна районна лікарня, Кілійська районна поліклініка, Вилківська міська лікарня, Десантненська сільська дільнична лікарня з амбулаторією ОПСМ, 6 [[Амбулаторія ЗПСМ|сільських амбулаторій загальної практики сімейної медицини]] (в селах Шевченкове, Фурманівка, Приморське, Приозерне, Дмитрівка та Старі Трояни), 9 [[Фельдшерсько-акушерський пункт|фельдшерсько-акушерських пунктів]] (Омарбія, Василівка, Помазани, Трудове, Мирне, Новомиколаївка, Ліски, Червоний Яр та Новоселівка) та міська лікарська амбулаторія в селищі Білому (о. Зміїний). Працюють також 5 відділень [[Швидка медична допомога|швидкої медичної допомоги]], Кілійська стоматологічна поліклініка та 2 будинки дитини. [[Медична допомога|Стаціонарна медична допомога]] надається лікувальними установами потужністю 315 ліжок (Кілійською ЦРЛ на 240 ліжок, Вилківською МЛ&nbsp;— 55 ліжок, Десантненською СДЛ&nbsp;— 20 ліжок). Забезпеченість ліжками становить 57,0 на 10 тисяч мешканців Кілійщини. Потужність [[Амбулаторія|амбулаторно]]-[[Поліклініка|поліклінічних]] установ становить у середньому 920 відвідувань у зміну або 170 відвідувань на 10 тисяч населення району. Лікувально-профілактичні заклади району обслуговують 10,2 тисяч дітей, 2,3 тисячі підлітків та 44,6 тисячі дорослих. Медичну допомогу населенню району надають 94 [[Лікар|лікаря]] та 289 середніх медичних працівників. Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення становить 17,3 (ссередньорайонний по області 17,0), середнім медперсоналом 55,1 (середньорайонний по області 58,1). У сільських закладах охорони здоров'я працює 15 лікарів&nbsp;— 16&nbsp;% лікарів району та 57 середніх медпрацівників&nbsp;— 19,7&nbsp;%.<ref>[http://www.podiyi.com/2012/01/03/заклади-охорони-здоров´я-міста-кілія/ Заклади охорони здоров´я міста Кілія]</ref><ref>[http://www.podiyi.com/2012/01/03/заклади-охорони-здоров´я-міста-вилко/ Заклади охорони здоров´я міста Вилкове]</ref>
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
Рядок 1602:
=== Освіта ===
 
У районі функціонує 20 [[Дошкільний навчальний заклад|дошкільних]], 6 [[Позашкільний навчальний заклад|позашкільних]] та 23 [[Загальноосвітня школа|загальноосвітні навчальні заклади]], у тому числі 8 у міських [[Населений пункт|населених пунктах]] і 15 у сільських населених пунктах. У літній період працює районний дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Супутник». [[Загальна середня освіта в Україні|Загальною середньою освітою]] охоплено 6 903 учня, дошкільною&nbsp;— 1133 вихованця (43&nbsp;% від кількості дітей дошкільного віку), позашкільною освітою охоплено 3 321 вихованець, розширено кількість гуртків та секцій [[Позашкільний навчальний заклад|позашкільних закладів]], які працюють у селах.<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Zaklad.html Навчальні заклади. Відділ освіти Кілійської районної державної адміністрації]</ref>
 
'''Позашкільні і дошкільні заклади''' В мережі 6 [[Позашкільний навчальний заклад|позашкільних навчальних закладів]] освіти: Центр художньо-естетичної творчості, Центр науково-технічної творчості, Кілійська дитячо-юнацька спортивна школа, Вилківський будинок творчості дітей та юнацтва, Вилківська дитячо-юнацька спортивна школа і Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку дітей.
Рядок 1687:
'''Загальноосвітні навчальні заклади.''' З числа [[Загальноосвітня школа|загальноосвітніх навчальних закладів]]: навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей»&nbsp;— 3 заклади, навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія»&nbsp;— 1, навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дитячий садок»&nbsp;— 3, загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів&nbsp;— 13 та 3 загальноосвітні школи І-ІІ ступенів. Загальна кількість класів&nbsp;— 364.
 
З метою вільного розвитку культурного і духовного відродження багатонаціонального населення району оптимізовано мережу шкіл за мовами навчання згідно з національним складом і потребами жителів населених пунктів. У 35&nbsp;% (8) школах від загальної кількості мова навчання&nbsp;— [[Українська мова|українська]]. В районі працює 13 шкіл з [[Російська мова|російською мовою]] навчання. У місцях компактного проживання національних меншин функціонують 2 школи з [[Молдовська мова|молдовською]] ([[Румунська мова|румунською]]) мовою, також забезпечено вивчення рідної мови нацменшинами: 4 школи, де вивчається декілька мов ([[Молдовська мова|молдовська]], [[Болгарська мова|болгарська]] і [[Гагаузька мова|гагаузька]]).
{| class="collapsible collapsed" style="width:63em"
|-
Рядок 1780:
{| class="tiles"
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Храм Успіня Божої Матері'''<span style="float:right;">Кілія, на території Кілійської фортеці</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Церква була побудована одночасно з фортецею у часи правління молдовського володаря Штефана ІІІ (XV століття), за проектом візантійського архітектора і військового інженера Іоанна Привани, який надав церкві деякі риси Святої Софії Константинопільської. Протягом 1825–18301825—1830 років, неподалік західного головного входу до церкви, була споруджена двоярусна дзвіниця. 1947 рік став початком руйнації церкви. Нині від храму збереглися лише залишки дзвіниці.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Українська православна церква [[Миколаївська церква (Кілія)|Свято—Миколаївський храм]]'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Дунайська, 4</span>
|rowspan=2|&nbsp;[[Файл:Монумент храму Святого Миколая.PNG|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Перший православний храм у Кілійському районі&nbsp;— Святого Іоанна побудований візантійцями ще в 1077 році, однак в результаті череди війн був зруйнований турками-османами. При Стефані Великому, молдовському господарі, на цьому місці споруджений (1464–14761464—1476) великий напівпідземний храм Святого Миколая, архітектором його став Іоанн Привана. 9 травня 1479 року храм був освячений на честь Святителя Миколи Чудотворця. У 1891 році архітектор Семенчишин спроектував для храму дзвіницю. В 1896 році, до дня коронації російського імператора Миколи ІІ, дзвіниця була збудована та освячена. Молодий імператор подарував храму гаму дзвонів, головний з яких важив 90 пудів. Свято-Миколаївський храм зберігся до нашого часу та входить в перелік пам'яток світу міжнародної культурної організації ЮНЕСКО.
 
В ході комплексного дослідження Кілійського храму Святого Миколая на його території в травні [[2011 рік|2011 року]] були знайдені речі монументального мистецтва [[17 століття|XVII століття]], які раніше вважались втраченими: Мармурова плита з дозвільним написом господаря Василя Лупу та гербом [[Молдовське князівство|Молдовського князівства]] (зображення голови бика), яка прикрашала південний вхід у храм протягом тривалого часу з другої половини [[17 століття|XVII століття]]; Могильна мармурова плита заможного грека, який був похований на території храму&nbsp;— [[17 століття|XVII ст.]]; Мармурова надгробна плита&nbsp;— тапанакар з написом на давньоармянській мові&nbsp;— [[17 століття|XVII століття]].
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Українська православна церква Свято&nbsp;— Покровський собор'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Гагаріна, 94</span>
|rowspan=2|[[Файл:Temple of Protection of the Mother of God, Kiliya, Ukraine.jpg|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|В народі мав назву&nbsp;— українська церква, був побудований протягом 1822–18361822—1836 років за проектом архітектора С.&nbsp;П.&nbsp;Мельникова (того самого, який спроектував напівкруглу площу на Приморському бульварі біля Потьомкінських сходів). А в 1836 році собор освячений на честь свята Покрови Пресвятої Богородиці. Новий собор звели поряд зі старим Покровським, який був перебудованою мусульманською мечеттю султана Баязида ІІ 1484 року. Після закінчення будівництва старий храм розібрали. У 1895 році до нового собору була прибудована дзвіниця, і в такому вигляді Покровський храм постає перед нами сьогодні.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Українська православна церква Свято&nbsp;— Дмитрівський храм'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Будьоного, 61</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Будівництво храму розпочато в 1898 році, а освячення відбулося 8 листопада 1908 року на честь великомученика Димитрія Солунського.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Російська православна старовірська церква храм Покрови Пресвятої Богородиці'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Соловйова, 29</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Найбільший старообрядницький храм в Одеській області. Перша старообрядницька Покровська церква Кілії була побудована в 1846 році з [[саман]]у (цегла з глини, замішаної з соломою, висушені на сонці). Навколо церкви сформувався старообрядницький район Кілії. Протягом 1912–19161912—1916 років навколо саманної церкви була побудована нова та освячена на честь свята Покрови Пресвятої Богородиці; стару розібрали й винесли через двері. Велику допомогу в будівництві старообрядницького собору зробили єврейські комерсанти&nbsp;— особливість багатонаціональної Кілії. У 1929–19301929—1930 роках побудували нову 51 метрову [[дзвіниця|дзвіницю]]. Паркан навколо храмового подвір'я був споруджений вже в радянські часи&nbsp;— в 1953–19541953—1954 роках. Цікаво, що в місті представники різних народів і конфесій не тільки не ворогують, але навіть створили спільні традиції. Так, 14 серпня в старообрядницькому храмі освячують воду, а в українському цього не роблять, зате освячують квіти і пахучі трави. Українці після служби приходять до старовірів за водою, а старообрядці беруть взамін квіти і трави.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква християн адвентистів сьмого дня'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Квіткова, 15</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Християнська церква повного Євангелія «Церква Прославління»'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Червоногвардійська, 24, квартира 40</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свідки Єгови'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Дунайська, 49, квартира 1</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Лазо, 17</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Київська, 43</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Місто Кілія, вулиця Київська, 198</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Каплиця на честь Різдва Христового'''<span style="float:right;">Кілія, на розі вулиць Леніна та П.Осипенко</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|6 жовтня 2002 року було освячено нову каплицю в честь 2000-ї річниці Різдва Христового. Каплиця Різдва Христового споруджена згідно з проектом каплиці, що раніше знаходилась на Новобазарній площі і була зведена на честь 100-річчя приєднання Бессарабії до Російської імперії та освячена 16 травня 1912 року.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Каплиця на честь Успіня Божої Матері'''<span style="float:right;">Кілія, мікрорайоні КСРЗ</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Каплиця побудована в 2007 році та освячена 28 серпня 2007 року на честь Успіня Божої Матері.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Російська православна старообрядницька церква храм Різдва Пресвятої Богородиці'''<span style="float:right;">Вилкове</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Храм відкритий та освячений в 1857 році. Дзвіниця храму багато років служила орієнтиром для заходу суден в гирло Дунаю та була занесена на всі лоцманські карти. 26 вересня 1962 року храм було закрито. Своє друге народження храм пережив 12 вересня 1993 року. На його відкритті був присутній Митрополит Московський і Всія Русі Алімпій.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Російська православна старообрядницька церква храм Святого Миколи&nbsp;— Чудотворця'''<span style="float:right;">Вилкове</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Фундамент храму закладений у 1907 році, однак будівництво розпочато в 1911 році. 3 травня 1913 року єпископ Кирило Одеський освятив храм.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Українська православна церква Свято&nbsp;— Миколаївський храм'''<span style="float:right;">Місто Вилкове, вулиця Леніна, 29-а</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Храм побудовано на місці дерев'яного Свято-Миколаївського храму, зведеного в 1825 році. 14 жовтня 1902 року храм освячено на честь Святого Миколи-Чудотворця.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Місто Вилкове, вулиця Кірова, 53</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Місто Вилкове, вулиця Матросова, 7</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свято&nbsp;— Архангело&nbsp;— Михайлівський храм'''<span style="float:right;">Василівка</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Храм побудовано в 1863 році та освячено на честь Архистратига Михаїла.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Храм Покрова Пресвятої Богородиці'''<span style="float:right;">Село Десантне, вулиця Шкільна</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Храм побудовано в 1832 році та освячено на честь свята Покрови Пресвятої Богородиці.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Село Десантне, вулиця Одеська</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Християни віри євангільської'''<span style="float:right;">Село Десантне, вулиця Героїв Десантників</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свято&nbsp;— Димитрівський храм'''<span style="float:right;">Село Дмитрівна, вулиця Калініна, 111-в</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Закладено храм в 1850 році, а у 1860 році відбулося освячення храму на честь святого великомученика Димитрія Солунського.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Село Дмитрівка, вулиця Фрунзе</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''УПЦМП Свято-Пантелеймонівська церква'''<span style="float:right;">Село Ліски, вулиця Леніна, 36-а</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Старовірський храм Преподобної Параскеви'''<span style="float:right;">Мирне</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Храм Преподобної Параскеви було освячено в 1887 році.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свято&nbsp;— Архангело&nbsp;— Михайлівський храм'''<span style="float:right;">Мирне</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Свято&nbsp;— Архангело&nbsp;— Михайлівський храм було освячено 6 жовтня 1912 року.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свято&nbsp;— Георгієвський храм Української Православної церкви'''<span style="float:right;">Село Новоселівка, вулиця Димитрова, 76-а</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Храм святого Георгія було освячено в 1914 році.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Російська православна старообрядницька церква храм Казанської Божої Матері'''<span style="float:right;">Село Приморське, вулиця Леніна, 1</span>
|rowspan=2|[[Файл:Старовірський храм Казанської Божої Матері.png|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Храм побудовано в 1903 році та освячено на честь ікони Казанської Божої Матері. Цей монументальний храм є одним із найкрасивіших храмів в Кілійському районі.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''УПЦ МП Храм Преподобної Параскеви'''<span style="float:right;">Село Приозерне, вулиця Родіна, 59</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Храм Преподобної Параскеви було побудовано в 1816 році. Окремо від храму в 1857 році споруджено кам'яну дзвіницю.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Село Приозерне, вулиця Фрунзе, 60</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква християн віри євангельської «Мараната»'''<span style="float:right;">Село Приозерне, вулиця, Леніна 68</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свято&nbsp;— Троїцький храм'''<span style="float:right;">Село Старі Трояни, вулиця Леніна, 96</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|22 серпня 1910 року на місті старого дерев'яного храму почато будівництво нового кам'яного, а 1 жовтня 1912 року будівництво було закінчено. Храм освячено в день Пресвятої Трійці на її честь.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква євангельських християн-баптистів'''<span style="float:right;">Село Старі Трояни, вулиця С.Коваленко, 114</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свято&nbsp;— Миколаївський храм'''<span style="float:right;">Село Трудове, вулиця Леніна, 1</span>
|rowspan=2|[[Файл:Свято-Миколаївський храм села Трудове.png|175пкс]][[Файл:Меморіал в Свято-Миколаївському храмові (Трудове).png|175пкс]]
|-
Рядок 1914:
В притворі храму знаходиться табличка з написом про те, що храм зведено в пам'ять коронації їх імператорської величності государя імператора Миколи та государині імператриці Олександри Федорівни.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свято&nbsp;— Димитрівський храм'''<span style="float:right;">Село Фурманівка, вулиця Тимошенко</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Побудований кам'яний храм у 1896 році. 10 листопада тогож року відбулося освячення храму на честь святого великомученика Димитрія Солунського.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Церква християн адвентистів сьмого дня'''<span style="float:right;">Село Фурманівка, вулиця Піонерська, 40</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Християнська місія милосердя та благодійності «Життя»'''<span style="float:right;">Село Фурманівка, вулиця Радянська</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Храм Рождества Пресвятої Богородиці'''<span style="float:right;">Село Червоний Яр, вулиця Шкільна, 23</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Південно-християнська місія милосерддя та благодійності «Життя»'''<span style="float:right;">Село Шевченкове, вулиця Тираспільська, 1-а</span>
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Свято&nbsp;— Іоанно&nbsp;— Богословський храм'''<span style="float:right;">Село Шевченкове, вулиця Садова, 2</span>
|rowspan=2|
|-
|style="background: white;"|Храм почали будувати в 1840 році неподалік від місця розташування зруйнованої дерев'яної церкви Марії Магдалини (1822–18291822—1829). Будівництво тривало 8 років. 9 жовтня 1848 року храм освячено, що було приурочено до дня Апостола та Євангеліста Іоанна Богослова. У 1891 році до храму прибудовані паламарня та ризниця. Першим її служителем був священик Іоанн Клодницький.
|}
|}
Рядок 2051:
 
=== Фізична культура і спорт ===
У Кілійському районі функціонує районний спортивний комплекс «Дунаєць», 2 ДЮСШ , в яких працює 44 тренера. Фізкультурною та спортивною діяльністю в цих закладах охоплено 1 114 вихованців. Вихованці ДЮСШ беруть участь у міжнародних змаганнях з футболу, баскетболу, в першості Європи та Чемпіонаті Світу. Неодноразово посідали призові місця в різноманітних змаганнях команди баскетболістів та борців Кілійської ДЮСШ.
 
Примножують славу Кілійського району гребці Вилківської ДЮСШ, яка 1 вересня 2011 року справила 20-річний ювілей та перемогу п'ятерих випускників Вилківської ДЮСШ Чемпіонаті України серед дорослих. Серед вихованців&nbsp;— заслужений майстер спорту, 2 майстри спорту міжнародного класу, 13 майстрів та більше ста кандидатів у майстри: Олексій Калинович Голубов, який у 2011 році отримав звання заслуженого тренера України; дворазовий бронзовий призер світових першостей, чемпіон Європи Михайло Лучник, який в складі збірної України став чемпіоном світу; дворазовий бронзовий призер Чемпіонату Європи 2011 року, фіналіст континентального мундіалю Олександр Голубов; фіналіст Чемпіонату Європи Григорій Будніченко; Василь Зельніченко, котрий на Перших юнацьких Олімпійських іграх у Сінгапурі фінішував шостим та був другим на першості континенту, Микола Кремер, ім'я котрого зберігається на п'єдесталах пошани світових та континентальних чемпіонатів та ін.<ref>[http://vo.od.ua/rubrics/lyudi-dela/19138.php Архів газети «Вечерняя Одесса».&nbsp;— Одеса: «Є в місті Вилкове школа», 2011]</ref>
Рядок 2077:
{| class="tiles"
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Нульовий кілометр'''<span style="float:right;">За 10 кілометрів на схід від міста Вилкове</span>
|rowspan=2|[[Файл:0km.jpg|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Розташований на Делюковій косі при впадінні [[Дунай|Дунаю]] (Анкудінове гирло) в [[Чорне море]]. Відстані по [[Дунай|Дунаю]], на відміну від інших річок світу, вказується від гирла. А все тому, що в [[Шварцвальд]]і, біля витоків річки, не змогли домовитися&nbsp;— який з трьох струмків є початком [[Дунай|Дунаю]]. Зупинка на нульовому кілометрі&nbsp;— відмінна можливість побачити місце, де річка, що зв'язує воєдино десять країн: [[Україна|Україну]], [[Румунія|Румунію]], [[Молдова|Молдову]], [[Болгарія|Болгарію]], [[Сербія|Сербію]], [[Хорватія|Хорватію]], [[Угорщина|Угорщину]], [[Словаччина|Словаччину]], [[Австрія|Австріюі]] [[Німеччина|Німеччину]], водночас закінчується (впадає в море) і починається 0&nbsp;км. Аналогічний знак був встановлений ще в [[19 століття|XIX столітті]] в гирлі Сулінського рукава [[Дунай|Дунаю]] під керівництвом сера Чарльза Августуса Хартлі (головного інженера Європейської Дунайської комісії [[1856]]–[[1872]] рр.), який в [[1870-ті|1870-х роках]] створив проект модернізації [[Одеський морський торговельний порт|Одеського порту]], брав участь у проектуванні [[Суецький канал|Суецького каналу]].
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Острів Зміїний'''<span style="float:right;">За 35 кілометрів на схід від чорноморського узбережжя дельти Дунаю</span>
|rowspan=2|[[Файл:Острів Зміїний.png|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Згідно з давньогрецькою легендою, острів підняла з дна моря богиня [[Фетіда]] для свого сина [[Ахіллес|Ахілла]]. Перша згадка про [[Зміїний (острів)|Зміїний]] зустрічається в джерелах кінця [[7 століття до н. е.|VII століття до н.&nbsp;е.]], де називається Левка (Біла). Острів згадується в записах [[Овідій|Овідія]], [[Страбон]]а і [[Геродот]]а. На [[Зміїний (острів)|Зміїному]] був споруджений, а пізніше зруйнований храм [[Ахіллес|Ахілла]]. Руїни храму (квадратна споруда зі сторонами близько 30 метрів) були знайдені і описані в [[1823|1823 році]], а в [[1843|1843 році]] значна частина будівельних матеріалів від цих руїн була використана для будівництва на острові маяка. З часів середньовіччя острів належав [[Туреччина|Туреччині]]. 3 (14) липня [[1788|1788 року]] біля острова, який тоді називався Фідонісі, відбулася [[Битва у Фідонісі|морська битва]], в якій російський флот здобув перемогу. Після перемоги [[Російська імперія|Російської імперії]] у [[Російсько-турецька війна (1828—1829)|Російсько-турецькій війні 1828–18291828—1829 років]] [[Зміїний (острів)|Зміїний]] відійшов до [[Росія|Росії]]. За дипломатичним угодою, підписаною Миколою Шутовим (від [[СРСР]]) та Едуардом Мезінческу (від [[Румунія|Румунії]]), [[Зміїний (острів)|острів Зміїний]] з [[23 травня]] [[1948|1948 року]] переходив до складу [[СРСР]]. У [[2002 рік|2002 році]] [[Кабінет Міністрів України]] затвердив програму господарської діяльності на [[Зміїний (острів)|острові Зміїний]] до [[2006 рік|2006 року]]. В рамках програми острів увійшов до складу Кілійського району [[Одеська область|Одеської області]]. На острові було споруджено причал для суден з осадкою до 8 метрів, [[хвилеріз]], декілька господарських споруд, та висаджені дерева. У перспективі заплановано відкриття туристичного і [[дайвінг]]-центрів, а також створення регулярного поромного сполучення з [[Кілія|Кілією]]. На початку [[2007 рік|2007 року]] розташований на острові житловий комплекс отримав офіційний статус селища ([[Біле (Кілійський район)|Білого]]) у складі Кілійського району.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Українська Венеція'''<span style="float:right;">Вилкове</span>
|rowspan=2|[[Файл:Вилково, Дунайские плавни 1962 г.JPG|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|Місто де зливаються води [[Дунай|Дунаю]] і [[Чорне море|Чорного моря]] в народі назване «Українською Венецією», містом каналів і човнів, рибаків і виноробів. Місто [[Вилкове]] розташоване прямо біля моря на кордоні з [[Румунія|Румунією]]. Місто поділено на нову і стару частину. Незвичайність міста [[Вилкове]] в тому, що стара частина міста розташована на воді. Замість вулиць там&nbsp;— канали, по яких переміщаються, в основному, на своєрідних українських «гондолах» і моторних човнах.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Мисливські та рибальські угіддя Кілійщини'''<span style="float:right;">Вилкове</span>
|rowspan=2|[[Файл:Pelicans.jpg|175пкс]]
|-
|style="background: white;"|До основних таких місць належать річка [[Дунай]] та [[Дунайський біосферний заповідник]] з Стенцовсько-Жебрияновськими плавнями, озеро [[Китай (озеро)|Китай]], лиман [[Сасик (Кундук)]] та безліч каналів і інших водоймищ.
|-
|colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;"|'''Курортно-розважальна зона'''<span style="float:right;">За 2 кілометри на схід від села Приморське</span>
|rowspan=2|[[Файл:Колізей (Приморське).jpg|175пкс]]
|-
Рядок 2106:
=== Благоустрій ===
 
Переважна більшість населених пунктів району забезпечені питною водою. Майже всю прісну воду Кілійщині дає річка Дунай. Частина сіл району та місто Кілія підключені до Кілійського групового водопроводу. Централізованим водопостачанням охоплено 37&nbsp;% сільських населених пунктів. Велика доля населення району користується привізною водою. Також в районі налічується біля 600 артезіанських свердловин та шахтних колодязів.<ref>[http://guns.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=1265&id=113 Інформація Управління з питань надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації «Стан питної води»]</ref>
 
== Особистості ==
Рядок 2113:
* Балтянський М. З.&nbsp;— [[Заслужений журналіст України]], [[письменник]]
* Бейнарович Євгенія Леонідівна&nbsp;— член Союзу письменників Білорусі, [[поет]]еса<ref>[http://nimra.ru/ Веб сайт Євгенії Бейнарович]</ref>
* Боделан Руслан Борисович&nbsp;— український політик, [[Народні депутати України 1-го скликання|Народний депутат України 1-го скликання від 311 округу]] і [[Народні депутати України 2-го скликання|1-го скликання від 312 округу]], перший секретар Одеського обласного комітету КПУ, голова Одеської обласної ради, міський голова Одеси 1998–20051998—2005 рр.
* Большаков Михайло Іванович&nbsp;— український письменник<ref>[http://zhurnal.lib.ru/b/bolxshakow_m_i/ Большаков Михаил Иванович: поэзия]</ref>
* Бондаренко М. А.&nbsp;— історик-краєзнавець
Рядок 2120:
* Борисов Валерій Дмитрович&nbsp;— кандидат економічних наук, Народний депутат України 5-го та 6-го скликань
* Ботошанський Яків Абрамович&nbsp;— єврейський письменник, драматург, критик, журналіст
* Боцу Павло Петрович&nbsp;— молдовський радянський поет, письменник, співак, голова Союзу письменників Молдови, голова Верховної Ради Молдови (1971–19731971—1973)
* [[Бочкович Кирило Васильович]]&nbsp;— заступник командира окремого взводу протиповітряної оборони 384-го окремого батальйону морської піхоти Одеської військово-морської бази Чорноморського флоту, Герой Радянського Союзу
* [[Буков Єміліан Несторович]]&nbsp;— молдовський письменник, поет
Рядок 2136:
* Накко Ольга Єгорівна&nbsp;— молдовсько-російська письменниця
* Наку Іван Максимович&nbsp;— науковий співробітник Кишинівського Університету, директор Астро-Обсерваторії, має 11 робіт і 8 монографій в області астрономії
* Наку Микола Федорович&nbsp;— кандидат медичних наук, заступник міністра охорони здоров'я Молдови (1963–19761963—1976)
* Петку Михайло Георгійович&nbsp;— рекордсмен Кілійщини, пропрацював на посаді директора Приозернянської школи 45 років (1962–20071962—2007)
* [[Поджаров Іван Іванович]]&nbsp;— державний діяч, [[Народні депутати України 1-го скликання|Народний депутат України 1-го скликання від 311 округу]]
* [[Рибаков Ігор Олександрович]]&nbsp;— [[Народні депутати України 6-го скликання|Народний депутат України 5-го та 6-го скликань]]
Рядок 2164:
* [http://gorsovet.kiliya.info/ Кілійський інформаційний портал]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=04.04.2008&rf7571=24189 Облікова картка Кілійського району на сайті Верховної Ради України]
* [http://imsu-odesa.com/mista-i-sela-odeskoi-oblasti/kilijskyj-rajon.html Кілійський район &nbsp;— Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том -&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. &nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. &nbsp;— 911 с.)
 
{{Кілійський район|nocat=1}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кілійський_район