Міст: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Replaced content with I come from the U.S. Ching Chang Chong. Мітка: перше редагування |
м Скасування редагування № 18424816 користувача DatNuttyWikipedian (обговорення) |
||
Рядок 1:
[[Файл:Akashi Bridge.JPG|250px|thumb|right|''[[Великий міст протоки Акасі|Міст Акасі-Кайкьо]]''. Центральний прогін мосту — найдовший у світі і має довжину 1991 метр]]
{{Otheruses|Міст (значення)}}
'''Мі́ст''' — штучна [[Будівлі|споруда]], призначена для руху через [[річка|річку]], [[яр]], [[Озеро|озера]] та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець [[Прогонова будова|прогонових споруд]]. Міст, перекинутий через [[дорога|дорогу]], називають [[шляхопровід|шляхопроводом]], міст через яр або [[ущелина|ущелину]] — [[віадук]]ом.
Міст є однією із найдавніших [[інженерія|інженерних]] споруд людства.
[[Файл:Aliakmonas bridge.jpg|250px|thumb|right|Міст через річку ''[[Аліакмон]]'' в Західній Македонії]]
== Конструкція ==
[[Файл:Suspension bridge pattern german1.png|міні|250px|ліворуч|Схема конструкції [[Підвісний міст|підвісного моста]]]]
Як правило, мости складаються з прогонових конструкцій і опор. Прогонові конструкції служать для прийняття навантажень і передачі їх опорам, на них може розташовуватися проїжджа частина, [[пішохідний перехід]], [[трубопровід]] тощо. Опори переносять навантаження з прогонових конструкцій на основу моста.
Прогонові конструкції складаються з [[Тримкість|тримальних]] конструкцій: [[Балка (техніка)|балок]], [[Ферма (конструкція)|ферм]], діафрагм (поперечних балок) і власне плити проїжджої частини. Статична схема прогононових конструкції може бути арковою, балковою, рамною, вантовою або комбінованою; вона визначає тип моста за конструкцією. Зазвичай прогонові конструкції прямолінійні, проте у разі необхідності (наприклад, при будівництві [[Естакада|естакад]] і дорожніх розв'язок) їм надають складну форму: [[Спіраль|спіралеподібні]], [[Кільце (геометрична фігура)|кільцеві]] тощо. Форми опор також можуть бути найрізноманітнішими. Проміжні опори називаються [[Бик (будівництво)|биками]], берегові — устоями. Останні служать для з'єднання моста з підхідними насипами.
Матеріалами для спорудження мостів слугують [[метал]] ([[сталь]] і [[алюмінієві сплави]]), [[залізобетон]], [[бетон]], [[природний камінь]], [[дерево]], мотузки.
== Історія ==
[[Файл:Rimini - Ponte romano - Foto Giovanni Dall'Orto, aprile 2004 01.jpg|thumb|200 px|right|Давньоримський міст ''Понте де Тіберіо'' в [[Ріміні]]]]
Примітивні мости, що являли собою перекинуту через струмок колоду, існували в далекій давнині. Пізніше в якості матеріалу почали використовувати [[камінь]]. Перші подібні мости почали будувати в епоху [[Рабовласництво|рабовласницького]] суспільства. Спочатку з каменю робили тільки опори моста, але потім і вся його конструкція стала кам'яною.
Великих успіхів у кам'яному мостобудуванні домоглися [[Стародавній Рим|древні римляни]], які застосовували [[склепіння|склепінчасті]] конструкції як опори і використовували [[цемент]], секрет якого був втрачений в [[Середні віки]], але потім відкритий заново. Мости (точніше, [[акведук]]и) використовувалися для забезпечення міст водою. Римський історик [[Секст Юлій Фронтин]] писав про те, що акведуки — головні свідки величі [[Римська імперія|Римської імперії]]<ref>[http://www.bridgeart.ru/article/design/mosty-kak-svidetelstvo-civilizacii.php Мосты как свидетельство цивилизации]</ref>. Деякі давньоримські мости слугують і донині.
У [[Середні віки]] розростання міст і бурхливий розвиток [[Торгівля|торгівлі]] викликали необхідність у великій кількості міцних мостів. Розвиток інженерної думки дозволив будувати мости з ширшими прогонами, пологими склепіннями і менш широкими опорами. Найбільші мости того часу сягають у прогоні більше 70 [[метр]]ів.
[[Файл:48 - Mende - Pont Notre-Dame.jpg|міні|200px|Середньовічний ''Міст Нотр-Дам'' в місті [[Манд (Лозер)|Манд]], департамент [[Лозер]], [[Франція]]]]
[[Файл:Ironbridge 6.jpg|міні|200пкс|''[[Залізний Міст (Англія)|Залізний міст]]'' — перший у світі арковий міст, виготовлений із заліза, [[Великобританія]]]]
Слов'яни замість каменя використовували переважно [[дерево]]. «[[Повість врем'яних літ]]» повідомляє про будівництво моста в [[Овруч]]і в 10 столітті<ref>[[Повість врем'яних літ]]: [http://old-russian.chat.ru/02povest.htm Повесть временных лет]</ref>:
{{текст|Пішов [[Ярополк Святославич|Ярополк]] на брата свого [[Віщий Олег|Олега]] у Деревську землю. І вийшов супроти нього Олег, і ополчилися обидві сторони. І в розпочатій битві переміг [[Ярополк Святославич|Ярополк]] [[Віщий Олег|Олега]]. Олег же зі своїми воїнами побіг до міста, званого [[Овруч]], а через рів до міських воріт перекинули міст, і люди, що тіснилися на ньому, зіштовхували один одного вниз.}}
В 12 столітті в [[Київ|Києві]] з'явився наплавний міст через [[Дніпро (річка)|Дніпро]]. У той час найпоширенішими на Русі були аркові дерев'яні мости<ref name="cultinfo">[http://web.archive.org/web/20050527203418/http://www.cultinfo.ru/fulltext/1/001/008/078/589.htm Статья на сайте cultinfo.ru]</ref>. У той самий час у [[інки|інків]] набувають поширення мотузкові мости, що являють собою найпростішу форму [[підвісний міст|підвісних мостів]].
У 16 і 17 століття ах з'явилася необхідність в більших мостах, які могли б пропускати великі кораблі. У 18 столітті висота прогону мостів становить понад 100 м. Нереалізованим залишився проект дерев'яного одноаркового мосту через [[Нева (ріка)|Неву]] довжиною 298 м, створений [[Кулібін Іван Петрович|І. П. Кулібіним]]. З кінця 18 століття для будівництва застосовується [[метал]]. Перший металевий міст побудований у [[Колбрукдейл]]і, [[Великобританія]] на [[Северн]]і [[1779]] року. Висота його прогону становила близько 30 м, перекриття являли собою [[чавун]]ні арки.
В 19 столітті поява [[Залізниця|залізниць]] спонукала до створення мостів, здатних витримувати значні навантаження, що стимулювало розвиток мостобудування. Поступово в якості основних матеріалів затверджуються [[сталь]] і [[залізо]]. [[Густав Ейфель]] 1877 року побудував арковий міст з литого [[Залізо|заліза]] через [[Дору (річка)|річку Дору]] в [[Португалія|Португалії]]. Висота прогону цього моста склала 160 м. Найдовшим в [[Європа|Європі]] кінця 19 століття був міст через [[Волга (ріка)|Волгу]] у [[Сизрань|Сизрані]], побудований за проектом [[Бєлелюбський Микола Аполлонович|М. А. Бєлелюбського]], його довжина становила 1443 м. [[1900]] року медалі на міжнародній виставці в [[Париж]]і удостоївся [[Залізничний міст через річку Єнісей]] у [[Красноярськ]]у (проект [[Проскуряков Лавр Дмитрович|Л. Д. Проскурякова]]).
У 20 столітті мости почали будувати також із [[залізобетон|залізобетону]]. Цей матеріал вигідно відрізняється від сталі тим, що не вимагає регулярного фарбування. Залізобетон застосовувався для балкових прогонових конструкцій до 50 м, арочних — до 250 м. Продовжує застосовуватися і метал, в 20 столітті побудовані великі металеві мости: балковий через [[Річка Святого Лаврентія|річку Святого Лаврентія]] в [[Канада|Канаді]] (довжина прогону 549 м), через [[протока Кілл-ван-Кілл|протоку Кілл-ван-Кілл]] в [[США]] (503,8 м), а також міст «[[Золоті ворота (міст)|Золоті ворота]]» у [[Сан-Франциско]], [[США]] (довжина головного прогону — 1 280 м).
Найбільші мости сучасності, в тому числі найвищі у світі — [[Віадук Мійо]] (найвищий у світі транспортний міст) і [[Великий міст протоки Акасі|Міст Акасі-Кайкьо]] (довжина головного прогону 1991 м). Вони відносяться відповідно до вантових і підвісних мостів (підвісні прогонові конструкції дозволяють перекривати великі відстані).
== Етапи будівництва мостів ==
[[Файл:Quebec Bridge - Pont de Québec.jpg|міні|праворуч|200px|[[Квебекський міст]] вночі]]
Першим (і найдорожчим — до 50% витрат від загальної вартості будівництва) етапом у побудові моста є зведення опор. Опори споруджуються у відкритих [[котлован]]ах або шляхом занурення в [[ґрунт]] [[Паля|паль]], опускних [[Колодязь (гірництво)|колодязів]], [[кесон]]ів, збірних [[Оболонка|оболонок]]. Палі (в основному залізобетонні) використовуються, головним чином, під час будівництва малих і середніх мостів. Вони занурюються в ґрунт за допомогою [[Дизельний двигун|дизельних]] [[молот]]ів і [[Електрика|електричних]] [[Вібратор (техніка)|віброзанурювачів]]. При зведенні великих мостів використовуються в основному збірні оболонки діаметром до 3 м.
Прогонні конструкції зазвичай встановлюють на опори [[Монтажний кран|монтажними кранами]]. При будівництві великих мостів прогонові конструкції нерідко збирають на березі і потім переміщають (насувають) по опорах з одного берега на інший. Навісний метод установки допускає нарощування конструкції від опори моста в його прогін. При цьому застосовується навісний монтаж за допомогою крана, що рухається вже побудованою частиною (для металевих прогонових конструкцій), або ж навісна збірка з виготовленням окремих елементів на [[завод]]і і подальшим транспортуванням їх до об'єкту (для залізобетонних).
Інакше відбувається будівництво навісних мостів: воно починається з установки [[пілон]]ів, потім на них підвішуються тимчасові [[Кабель|кабелі]]. З їх допомогою проводиться навивка основних кабелів моста, після чого монтують підвіски та балку жорсткості.
== Класифікація мостів ==
=== За призначенням ===
Загалом за призначенням мости поділяються на:
* залізничні;
* автомобільні;
* [[Метроміст|метромости]];
* пішохідні;
* водні шляхопроводи (мости для кораблів з низькою ватерлінією в [[Ірландія|Ірландії]]);
* комбіновані (наприклад, автомобільно-залізничні).
Окремо виділяють за призначенням [[акведук]]и (використовуються для транспортування [[Вода|води]]).
=== За конструкцією ===
За матеріалом основних конструкцій — на кам'яні, [[залізобетон]]ні, сталеві, сталезалізобетонні, дерев'яні.
За видом: мости, [[шляхопровід|шляхопроводи]], [[віадук]]и, [[естакада|естакади]], [[розвідний міст|розвідні мости]], [[наплавний міст|наплавні мості]], [[міст-транспортер|мости-транспортери]].
За довжиною: малі (до 25 м), середні (25—100 м), великі (понад 100 м).
За терміном служби: тимчасові (до 10 років) і постійні.
За статичною схемою мости поділяються на
* '''Балкові системи''' — найпростіший вид мостів. Призначені для перекриття невеликих прогонів. Прогонові будови — балки, що перекривають відстань між опорами. Основна відмінна риса балкової системи полягає в тому, що з прогонових будов на опори передаються тільки вертикальні навантаження, відсутні горизонтальні. Балкові мости поділяють на такі типи:
:* Розрізна система — складається з ряду балок, причому одна балка перекриває один прогін. Система статично визначена і може застосовуватися за будь-яких типах ґрунтів. Недоліки: велика кількість [[деформація|деформаційних]] швів і обов'язкова наявність двох опорних частин на кожній проміжній опорі.
:* Нерозрізна система — одна балка прогонової будови перекриває кілька прогонів або одразу все. Таким чином, прогонова будова нерозрізної системи розраховується як багатоопорна статично невизначена балка з використанням методу сил, методу переміщень або інших методів розрахунку статично невизначених систем, застосовуваних у будівельній [[механіка|механіці]]. Нерозрізна система відрізняється меншою, ніж у розрізної, кількістю деформаційних швів і меншою будівельною висотою. Недолік такої системи — чутливість до ґрунтів.
:* [[Консольний міст|Консольна]] система — складається з двох типів балок. Одні балки спираються на дві опори і мають консольні звиси. Інші балки називаються підвісними, оскільки спираються на сусідні балки. З'єднання балок здійснюється за допомогою [[шарнір]]ів. Перевагою консольної системи є її статична визначеність, а отже, легкість розрахунку і нечутливість до ґрунтів. До недоліків системи можна віднести велику кількість і складність деформаційних швів шарнірного типу, а також порушення комфортності проїзду в зоні шарнірів. В наш час{{коли}} мости такої системи споруджуються рідко.
:* Температурно-нерозрізна система складається з двохопорних балок, об'єднаних в ланцюг за допомогою верхньої сполучної плити. Під дією вертикальних навантажень така система працює як розрізна, а під дією горизонтальної — як нерозрізна. Її перевагою є менша кількість деформаційних швів, а недоліком — обов'язкова наявність двох опорних частин на кожній проміжній опорі.
[[Файл:Ванти.JPG|thumb|200px|Ванти [[Південний міст (Київ)|Південного моста у Києві]]]]
[[Файл:Крепление вант.JPG|thumb|200px|Кріплення вант [[Південний міст (Київ)|Південного моста у Києві]]]]
* '''Розпірні системи''' відрізняються від балкових тим, що [[навантаження]], які передаються з прогонових конструкцій опорі, мають не тільки вертикальну, а й горизонтальну складову, звану в будівельній механіці розпором. Виділяють кілька різновидів розпірних систем, які досить сильно відрізняються один від одного:
:* Рамна система — складається з рам, стійки яких виконують роль опор, а [[балка (техніка)|ригелі]] — роль прогонових конструкцій. За формою рами можуть бути Т-подібними, П-подібними, а також мати дві похилі стійки та консольні звиси (спеціальної назви не мають). Перевагами рамної системи є невелика будівельна висота і збільшений в порівнянні з балковими системами підмостовий простір. Все це робить рамні конструкції зручними для [[Шляхопровід|шляхопроводів]] і [[естакада|естакад]]. Також дана система може застосовуватися в гірських умовах через те, що там в силу особливостей [[рельєф]]у не можна знизити рівень проїзду. Недоліками рамної системи є складність будівництва і чутливість до ґрунтів. Такі системи в наш час{{коли}} рідко застосовують через високу вартість і специфічність.
:* [[Підвісний міст]] — міст, в якому основна [[Тримкість|тримальна]] конструкція виконана з гнучких елементів ([[канат]]ів, [[ланцюг]]ів тощо), що працюють на [[розтяг]], а проїжджа частина підвішена. Підвісними є усі найбільші за довжиною і висотою прогони мостів світу.
:* [[Вантовий міст]] — різновид висячих мостів: роль основної [[Тримкість|тримальної]] конструкції виконує [[вантова ферма]], виконана з прямолінійних сталевих [[канат]]ів. Ванти прикріплені до [[пілон]]ів — високим стійок, що встановлюється безпосередньо на опорах. Пілони в основному розташовуються вертикально, але не виключене й похиле їх розташування. До вантів кріпиться балка жорсткості, на якій розташовується мостове полотно. Ванти розташовуються під кутом нахилу до горизонталі не менше 30 градусів, інакше в них виникають великі зусилля і [[жорсткість]] помітно зменшується. Балку жорсткості краще виконувати з коробчастого перетину, оскільки це поліпшує її роботу на [[Деформація кручення|кручення]] від тимчасових навантажень і від дії [[вітер|вітру]]. Найчастіше вантова система застосовується при перекритті глибоких рік і в міських умовах.
:* [[Арковий міст]]. Основними [[Тримкість|тримальними]] конструкціями є [[арки]] або [[склепіння]]. Арка — криволінійний [[брус]], у якого поперечний розмір менше висоти. Склепіння — криволінійний брус, у якого ширина перерізу значно більше висоти. Аркові мости можуть бути з їздою поверху, понизу та посередині. Опори аркових мостів завжди масивні, оскільки повинні бути розраховані і на сприйняття розпору. За великих прогонах, арки завжди економічніші балкових конструкцій, але тільки стосовно прогонових конструкцій. Через великий розвиток опор у поперечному перерізі міст аркової системи дешевший балкового тільки за висоти опор до 2 м. Аркові мости характерні для гірських умов, оскільки дозволяють перекрити більший прогін, ніж балки, а в умовах гірського рельєфу спорудження додаткових опор невиправдане. Також специфічна область застосування аркових мостів обумовлена тим, що вони вимагають великого підмостового простору, особливо з їздою поверху, що призводить до подорожчання й ускладнення будівництва [[насип]]них підходів підходів, які можуть сягати висоти 20 м. Крім того зростає ймовірність [[Зсув ґрунту|зсуву]] на таких насипах у початковий період їх експлуатації. Часто аркові мости будують в міських умовах з міркувань краси.
* [[Понтонний міст]] або [[Наплавний міст]] — тимчасові мости на плавучих опорах.
* Іноді окремо виділяють також [[Горбатий міст|горбаті мости]], які відрізняються своєю формою, - вони істотно вигнуті вгору.
=== Розвідні мости ===
{{main|Розвідний міст}}
[[Файл:Tower Bridge 2004 3.jpg|міні|праворуч|250пкс|Розвідний [[Тауерський міст]], [[Лондон]]]]
Особливий тип мостів — розвідні мости. У розведеному стані міст не заважає проходу суден. Своїми розвідними мостами знаменитий [[Санкт-Петербург]], де всі мости через [[Нева (ріка)|Неву]], крім [[Великий Обухівський міст|Великого Обухівського мосту]], — розвідні. Існують такі конструкції розвідних мостів:
* мости, що розводяться підняттям середньої частини:
:* перший тип: прогін піднімається в горизонтальному положенні вгору (наприклад, залізничний міст в [[Ростов-на-Дону|Ростові-на-Дону]]);
:* другий тип: прогін або прогони підіймаються, повертаючись навколо одного з [[шарнір]]ів (наприклад, [[Палацовий міст]] в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]);
* Поворотні мости: у таких мостів середня частина шарнірно укріплена на опорі, що стоїть в середині водойми. Міст розводиться поворотом середньої частини на 90°, таким чином середня частина стає паралельною річищу річки. Прикладом такої конструкції служить [[Варварівський міст]] в [[Миколаїв|Миколаєві]], поворотний прогін якого має довжину 134 м, і міст в іспанській [[Валенсія|Валенсії]], за яким прокладена [[Валенсія (міська траса)|траса]] для автоперегонів [[Формула-1]].
== Архітектура мостів ==
[[Файл:Bridge Alcantara.JPG|міні|200px|[[Міст Алькантара]] в Іспанії]]
Багато мостів є видатними пам'ятниками архітектури та інженерного мистецтва. У деяких містах, таких як [[Санкт-Петербург]] або [[Прага]], мости — невід'ємна частина міської архітектури. У класичному стилі виконано більшість давньоримських мостів: майже позбавлені [[Декор (архітектура)|декору]], вони, тим не менше, за рахунок своєї масивності і виразної архітектоніки створюють відчуття міцності і надійності ([[міст Алькантара]] на [[Тахо (річка)|річці Тахо]], [[Іспанія]]).
[[Файл:Ponte Vecchio (Firenze).JPG|міні|200px|[[Понте Веккьо|Міст Понте Веккьо]] в Італії]]
У Середні віки двома переважаючими типами стали мости з напівциркульними (або круговими) [[арка]]ми і мости зі стрілчастими арками. Перший тип ґрунтувався на римській традиції, другий запозичений зі східної архітектури і незабаром втратив популярність, оскільки невиправдано збільшував висоту мосту. Ще одним явищем в середньовічному мостобудуванні стали мости-вулиці, що з'явилися в усіх великих [[Європа|європейських]] містах (наприклад, [[Понте Веккьо]] у [[Флоренція|Флоренції]]). В Середні віки на мостах з'явився [[декор]]. Це відбулося наприкінці [[14 століття]], наприклад, оформлений в [[Готика|готичному стилі]] [[Карлів міст]] у [[Прага|Празі]].
[[Файл:Brooklyn Bridge Postdlf.jpg|міні|200px|[[Бруклінський міст]] у [[Нью-Йорк]]у]]
Вдосконалення техніки мостобудування в добу [[Відродження]] дозволило значно збільшити співвідношення товщини склепіння до висоти прогону. Завдяки цьому мости стали вищими, а їх конструкції легшими<ref name="cultinfo"/>. Удосконалюється конструкція кам'яних мостів - з'являються круглі і коробові склепіння ([[Пон-Неф|Новий міст]] в [[Париж]]і). В цілому ж простежується тенденція до наслідування античної архітектури. Трохи пізніше з'явилося [[бароко]], яке тяжіло до динамічних композицій і пишного декору. Широко відомий бароковий [[Міст Зітхань]] у [[Венеція|Венеції]].
У 18 столітті популярністю користувався [[класицизм]]. Мости, побудовані в цьому стилі, відрізняли чітка [[симетрія]], уважне ставлення до [[пропорція|пропорцій]] споруди, прогони великих розмірів. Класицизм був поширений у Франції ([[Міст Згоди]] в Парижі) і [[Росія|Росії]] ([[Хрестовий міст]], місто [[Пушкін (місто)|Пушкін]]).
До середини 19 століття сформувалися основні форми [[метал]]евих мостів. У цей період великого поширення набули ґратчасті [[балкон]]ні ферми. Значного розвитку набули конструкції аркових мостів (наприклад, віадук Гараба, побудований [[Ейфель Густав Олександр|Густавом Ейфелем]]). Наприкінці 19 століття популярності набувають висячі мости: [[1883]] року в США побудований [[Бруклінський міст]], трохи пізніше — [[Мангеттенський міст|Манхеттенський]]. Висячі мости зберегли свою популярність і в 20 столітті ([[Золоті ворота (міст)|міст «Золоті ворота»]]), та також на початку 21 століття.
== Знамениті мости ==
[[Файл:Golden Gate Bridge 2002.jpg|thumb|250px|right|[[Золоті Ворота (міст)|Міст «Золоті Ворота»]], [[Сан-Франциско]]]]
[[Файл:Карловий міст.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Карлів міст]] з видом на [[Празький Град]], [[Прага]]]]
* [[Золоті Ворота (міст)|Міст «Золоті Ворота»]] в [[Сан-Франциско]], [[Сполучені Штати Америки|США]]; перекинутий через [[Золоті Ворота (протока)|однойменну протоку]]. Відкритий [[1937]] року. Відноситься до типу підвісних мостів, споруджений із сталі. Висота основного прогону — 230, довжина основного прогону — 1280, загальна довжина — 1970 м. Близько тридцяти років «Золоті ворота» посідали перше місце в списку найбільших мостів світу. За більш ніж сімдесят років, що минули з моменту його відкриття, міст став одним із найбільш упізнаваних символів Сан-Франциско. Сумно відомий як «міст самогубців» - в середньому кожні два тижні хтось накладає на себе руки, зістрибнувши у воду з цього моста<ref>[[The New Yorker]]: [http://www.newyorker.com/archive/2003/10/13/031013fa_fact Letter from California: Jumpers]{{ref-en}}</ref>.
* [[Тауерський міст]] — розвідний міст через [[Темза|Темзу]] в [[Лондон]]і, [[Великобританія]], відкритий [[1894]] року. Знаменитий завдяки двом [[башта]]м заввишки 65 м кожна, встановлених на устоях.
* [[Бруклінський міст]] — один з найстаріших у [[США]] підвісних мостів. З'єднує райони [[Бруклін]] і [[Мангеттен]] в [[Нью-Йорк]]у, перетинаючи протоку [[Іст-Рівер (річка)|Іст-Рівер]]. Відкритий [[1883]] року, на момент заснування був найбільшим підвісним мостом у світі. Бруклінський міст — перший у світі, в конструкції якого використані сталеві прути.
* [[Міст Зітхань]] — арковий міст у стилі [[бароко]]. Перекинутий через [[Палацовий канал]] у [[Венеція|Венеції]], [[Італія]]. По'єднує [[Палац дожів]] (в якому розташовувався [[суд]]) і [[Тюрма|в'язницю]]. За легендою, яку популяризував [[Джордж Гордон Байрон|лорд Байрон]], назва моста походить від зітхань засуджених, які, проходячи по мосту, кидали свій останній погляд на Венецію, але це навряд чи відповідає дійсності<ref>[http://europeforvisitors.com/venice/articles/bridge_of_sighs.htm EuropeForVisitors.com: Bridge of Sighs]{{ref-en}}</ref>.
* [[Карлів міст]] — арковий [[Готика|готичний]] міст, прикрашений бароковою [[скульптура|скульптурою]], через річку [[Влтава]] в [[Прага|Празі]], [[Чехія]]. Зберігся з Середніх віків, відомий завдяки башті на вході на міст. Його прикрашають тридцять скульптур.
* [[Великий міст протоки Акасі|Акасі-Кайкьо]] — найдовший підвісний міст у світі. Розташований в [[Японія|Японії]], перетинає протоку [[Акасі]] і поєднує міста [[Кобе]] і [[Авадзі]]. Висота головного прогону — 297 м, загальна довжина мосту — 3911 м.
* [[Босфорський міст]] — перший висячий міст через [[Босфор]], поєднує [[Азія|азійську]] і європейську частини [[Стамбул]]а, [[Туреччина]]. Відкритий [[1973]] року до п'ятдесятиріччя [[Туреччина|Турецької Республіки]]. Прохід пішоходів заборонений у зв'язку з тим, що міст неодноразово намагалися використати для здійснення [[Самогубство|самогубств]].
* [[Міст У Байн]] — найбільший у світі дерев'яний міст довжиною понад 2 км через озеро між містом [[Мандалай]] і попередньої столицею [[Анарапура|Анарапурой]] в [[М'янма|Бірмі]].
* [[Міст через затоку Ханчжоувань]] — найдовший (36 км) трансокеанський міст у світі, покликаний скоротити шлях з [[Шанхай|Шанхаю]] до промислової зони [[Нінбо]] з 400 до 80 км. Відкритий для проїзду [[1 травня]] [[2008]] року.
== Мости України ==
<gallery>
Файл:NabDonetsk.jpg|Донецьк
Файл:Varvarovskiy Bridge-1.JPG| [[Варварівський міст]], [[Миколаїв]]
Файл:Залізничний міст у Кіровограді.jpg|Кіровоград
</gallery>
== Див. також ==
* [[Естакада]]
* [[Акведук]]
* [[Віадук]]
* [[Шляхопровід]]
* [[Список найдовших мостів]]
== Примітки ==
{{reflist}}
== Література ==
{{Вікіпосилання
|Тема = Міст
|Портал =
|Портал-зображення =
|Вікісловник = міст
|Вікіпідручник =
|Вікіцитати =
|Вікіджерела =
|Вікіновини =
|Вікісховище = Category:Bridges
|Метавікі =
|Проект =
}}
* ''Надёжин Б. М.'' Мосты и путепроводы в городах. — М., 1964
* ''Гибшман Е. Е.'' Проектирование деревянных мостов. — М., 1965
* ''Гибшман Е. Е.'' Проектирование металлических мостов. — М., 1969
* ''Евграфов Г. К.'' Богданов Н. Н. Проектирование мостов. — М., 1966
* ''Ефимов П. П.'' Архитектура мостов. — М.: Изд-во ФГУП «Информавтодор», 2003
* ''Ильясевич С. А.'' Металлические коробчатые мосты. — М., 1970
* ''Назаренко Б. П.'' Железобетонные мосты, 2 изд. — М., 1970.
== Посилання ==
* [http://ps.kichrum.org.ua/sub/bridges/ Мости Світу — загальні відомості, історія, фотогалерея]
[[Категорія:Мости| ]]
[[Категорія:Статті, що повинні бути в усіх Вікіпедіях]]
[[new:ज्याभः]]
| |||