Філіпп I (граф Фландрії): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
стиль |
||
Рядок 12:
Однією з проблем, що займала Філіпа, була проблема успадкування в Фландрії. Законних дітей у нього не було. Його брати померли раніше, не залишивши дітей. У підсумку в [[1177]] Філіп призначив спадкоємицею свою сестру [[Маргарита I Ельзаська| Маргариту]] та її чоловіка [[Бодуен V де Ено | Бодуена V де Ено]]. У тому ж році Філіп прийняв хрест і відправився у Святу землю. Там йому, пам'ятаючи благочестя батька, пропонували стати регентом [[Єрусалимське королівство | Єрусалимського королівства]], однак Філіп від цього відмовився.
Після повернення Філіпа до Франції, хворий король [[Людовик VII (король Франції) | Людовик VII]] призначив його опікуном свого сина [[Філіп II Август | Філіпа]], коронованого [[1 листопада]] [[1179]] . Для того, щоб ще більше зміцнити свої відносини з Людовиком VII, Філіп Ельзаський запропонував руку своєї племінниці [[Ізабелла де Ено | Ізабелли де Ено]] його синові Філіпу, необережно пообіцявши йому як придане [[Артуа]]. Після смерті Людовика VII в 1180 році молодий король Філіп швидко звільнився від опіки. Незабаром розгорівся збройний конфлікт, що спустошив [[Іль-де-Франс]] і [[Пікардія | Пікардію]]. Після цього король Філіп II намагався уникати боїв,
Тільки в [[1186]] Філіп Ельзаський, побоюючись бути затиснутим між Францією і Ено, уклав мир з королем Франції, підписаний [[10 травня]] в [[Аррас]]і. За підсумками договору Філіп визнав передачу Вермандуа королю, однак до самої смерті міг носити титул графа Вермандуа. [[Файл:Gravensteengent22042008.JPG | thumb | 300px | [[Замок графів Фландрії]], побудований при Філіпі Ельзаському]]
| |||