Відкрити головне меню

Зміни

історична правка
 
== Історія ==
У перші роки після заснування київське «Динамо» не мало власного стадіону: головні матчі відбувалися на [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|Червоному стадіоні]], найбільшій на той час арені міста, а тренування проходили на спортивному майданчику в [[Міський парк (Київ)|Першотравневому парку]]. У [[1930]] році товариство «Динамо» отримало підтвердження від Комітету господарства [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]] про будівництво замість [[оранжерея|оранжерей]] поблизу зазначеного спортивного майданчика нового стадіону. Проект спорткомплексу, розроблений професором [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»|Політехнічного інституту]] [[Осьмак Василь Олександрович|Василем Осьмаком]] та молодим архітектором В. Безпалим, був закінчений [[1932]] року, коли вже проводилися підготовчі роботи. Арена будувалася силами в'язнів та самих киян, яких залучали на так звані [[суботник|недільники]].
 
Будівництво стадіону розпочалося 1931 за проектом інж.-арх. П. Ржечицького. За два роки були виконані основні роботи щодо загального розпланування комплексу стадіону і насамперед спортивного ядра з футбольним полем та біговою доріжкою. Зведення наступних окремих споруд на його території велося у 1934–36 за проектами цивільного інж.-арх. В. Осьмака та арх. В. Беспалого (головне спортивне ядро), арх.-худ. Н. Манучарової та арх. В. Поліщука (головний вхід), арх.-худ. Й. Каракіса (ресторан «Динамо») та ін. Арена будувалася силами в'язнів та самих киян, яких залучали на так звані [[суботник|недільники]].
 
Відкриття стадіону, яке кілька разів відкладали через [[Голодомор|голод]], відбулося [[12 червня]] [[1933]] року. Матчем-відкриттям став фінальний поєдинок всеукраїнської Динаміади між командами Києва та [[Харків|Харкова]], який київські динамівці виграли з рахунком 2:1. Цю гру відвідало 45 000 осіб при вдвічі меншій кількості глядацьких місць, оскільки було оголошено про можливість придбати деякі продукти в буфетах стадіону. Арена, збудована за зразком [[Олімпійський стадіон (Берлін)|берлінського стадіону]], отримала ім'я [[Народний комісаріат внутрішніх справ|наркома внутрішніх справ]] [[Балицький Всеволод Аполлонович|Всеволода Балицького]] та мала 18 000 сидячих місць, частина яких знаходилася під дерев'яним навісом.
1

редагування