Вікіпедія

Ляхи: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Laсhy Nestor.jpg|thumb|right|450px|Переселення ляхів у район Вісли та розділ на чотири племені відповідно до опису у [[Повість врем'яних літ|Повісті врем'яних літ]]]]
'''Ля́хи''', '''Лѧховѣ'''  — назва слов'янського племені, що згадується у [[Повість врем'яних літ|Повісті врем'яних літ]]. Згідно тлумачення автора, предки ''ляхів'' початково жили на [[Дунай|Дунаї]] (ймовірно території [[Паннонія|Паннонії]]), але через нашестя [[Волохи|волохів]] змушені були переселитись на Північ та осісти в [[Басейн річки|басейні]] [[Вісла|Вісли]]. Там плем'я ''ляхів'' розділилось на чотири племені: [[Поляни (західні)|''полян ляських (поляків)'']], [[Лютичі|''лютичів'']], ''мазовшан'' та [[Поморяни (плем'я)|''поморян'']].
 
{{text|''Волохомъ бо нашедшим̑ на Словены на Дунаискыє и сѣдшимъ в нихъ и насилѧющимъ имъ Словѣне же ѡви пришєдшє и сѣдоша на Вислѣ и прозвашасѧ Лѧховѣ а ѿ тѣхъ Лѧховъ прозвашасѧ Полѧне Лѧховѣ друзии Лютицѣ инии Мазовшане а нии Поморѧне'' <ref>http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm</ref>}}
Рядок 10:
«Колись жили три брати: [[Лях, Чех і Рус]]. Одного дня вони вирушили в дорогу щоб віднайти землі своїх майбутніх держав. Одне місце сподобалося Ляху. Він і поселився на тому місці, на якому пізніше з'явиться [[місто]] [[Краків]]. Чех же поїхав далі на південь, і заснував [[Прага|Прагу]], а Рус&nbsp;— на схід, де пізніше з'явився [[Київ]]»".
 
Середньовічний чеський хроніст вже ототожнює ляхів лише з поляками та пояснює це слово певними рисами характеру: "«Lechi autem dicti fuerunt Polonii eo, quod magis deceptionibus et calliditate in bellis utebantur, quam ciribus (Поляки називаються ляхами через те що воюють підступом та обманом, а не силою)"»<ref>W: Karol Szajnocha. Dzieła. s. 131 op. cit. Chronica principum Poloniae. Hrsg. von Gustav Adolf Stenzel. 1835, Wrocław,. I. 2, 39).</ref>
 
За [[Фасмер]]ом, слово ''ляхи'' походить від [[давньоруська мова|давньоруського]] ''ляси'' (знахідн. відм. ''ляхы''), що часто зустрічається у [[Повість временних літ|Повісті временних літ]]. Йому відповідають [[польська мова|польське]] ''lach'', початкове давньопольське ''*lęch'' «поляк», представлене у [[литовська мова|литовському]] ''lénkas'' «поляк»; ''*lęch'' є зменшувальною формою на ''-ch'', на зразок ''brach, swach, Stach'' (від ''Stanisɫaw''). Повна форма етноніма була ''*lęděninъ'' від lędo (ляда́) «мешканці пустоші», що підтверджується давньоруською формою ''лядьскыи'' «польський»: ''лядьская земля'' «Польща», українським дієсловом ''лядува́ти'' «дотримуватися польського мислення». Від історичного етноніма ''ляхи'' виникли назви Польщі у деяких мовах: [[перська мова|перською]]&nbsp;— ''Ляхестан'', [[турецька мова|турецькою]]&nbsp;— ''Лехістан'', [[вірменська мова|вірменською]]&nbsp;— ''Лехастан'', [[угорська мова|угорською]]&nbsp;— ''Lengyelország'', [[литовська мова|литовською]]&nbsp;— ''Lenkija''.
 
В польській історіографії з 20-х років XX століття набула поширення гіпотеза про походження етноніму "«ляхи"» від згаданого візантійським імператором [[Костянтин Багрянородний|Костянтином Багрянородним]] племені [[лендзян]]. ▼
[[Файл:Plemiona_polskie.png|thumb|Популярна в польському Інтернеті карта з розташуванням ляхаів-лендзян на території Галичини]]▼
 
▲В польській історіографії з 20-х років XX століття набула поширення гіпотеза про походження етноніму "ляхи" від згаданого візантійським імператором [[Костянтин Багрянородний|Костянтином Багрянородним]] племені [[лендзян]].
▲[[Файл:Plemiona_polskie.png|thumb|Популярна в польському Інтернеті карта з розташуванням ляхаів-лендзян на території Галичини]]
== Вжиток слова ==
Внаслідок складних польсько-українських відносин протягом довгого періоду історії назва набула негативного забарвлення і зараз не вживається в офіційній українській лексиці. Тим не менше, в деяких народів слово ''ляхи'' не має емоційного забарвлення і є назвою для поляків, чи Польщі.
 
{{hist-stub}}
 
== Див. також ==
* [[Західні слов'яни]]
* [[Поляни (західні)]]
 
Рядок 29 ⟶ 31:
== Джерела ==
* {{ЕУ}}
* «[[Повість врем'яних літ|Літопис Руський]]», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 &nbsp;р., 591 с. &nbsp;— ISBN 5-308-00052-2
* Michał Parczewski &nbsp;— «Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieży etnicznej w Karpatach», Kraków 1991 {{ref-pl}}
* Krzysztof Tomasz Witczak, ''Z problematyki Słowiańszczyzny plemiennej, część 2: Lędzanie i Wierzbianie (Βερβίανοι) &nbsp;— dwa plemiona prapolskie na wschodnim pograniczu'', «Slavia Occidentalis» T. 48/49, 1991/1992, s. 249—260 {{ref-pl}}
* Krzysztof Tomasz Witczak, ''O dwóch plemionach prapolskich, zasiedlających Ziemię Przemyską i Chełmską &nbsp;— Lędzanach i Wierzbianach'', «Acta Archaeologica Carpatica» R. 38, 2003, s. 157—172 {{ref-pl}}
* [http://univ.gda.pl/~literat/glogre/gloger.pdf Zygmunt Gloger, ''Geografia historyczna ziem dawnej Polski'', Kraków 1903] {{ref-pl}}
* [http://www.archive.org/stream/lechiciwwietleh00magoog#page/n6/mode/1up Antoni Małecki, ''Lechici w świetle historycznej krytyki'', Lwów 1897] {{ref-pl}}
Рядок 39 ⟶ 41:
== Посилання ==
* [http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm Іпатиевская летопись]
* [http://www.vostlit.narod.ru/Texts/rus/Chron_Pol_majoris/pred.htm В. &nbsp;Л. &nbsp;Янин. Л. &nbsp;М. &nbsp;Попова , Н. &nbsp;И. &nbsp;Щавелева. Великая польская хроника (предисловие)] {{ref-ru}}
* [http://papers.univ.kiev.ua/ukrainoznavstvo/articles/_of_Konstantine_Bagrianorodnyi_at_the_context_of_Liach_Lendzians_problem_12958.pdf С. Конча Лензаноні Констянтина Багрянородного у контексті проблеми ляхів-лендзян // Вісник Київського національного університету ім. Т.&nbsp;Г. &nbsp;Шевченка вип11. -2007. -С. 4-7]
 
{{Етноніми}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ляхи